Війна змінила життя тисяч українців, змусивши багатьох залишити домівки та починати все спочатку. Але навіть у нових, незнайомих містах з’являються історії, які надихають. Одна з них — історія Жанни Златковської, внутрішньо переміщеної особи, яка, переїхавши до Луцька, не лише віднайшла спокій, а й відчула у собі сили створити власну справу. Завдяки участі у проєкті «Ample Lutsk» вона змогла реалізувати давню мрію — виготовляти натуральний зефір та мармелад, що вже підкорюють серця лучан.
— Пані Жанно, розкажіть, будь ласка, як почалася ваша історія. Як ви опинилися в Луцьку і що спонукало долучитися до проєкту Ample Lutsk?
Усе почалося з того, що наше місто окупували. Це був, мабуть, найстрашніший період у моєму житті. Ти прокидаєшся — і не знаєш, чи побачиш завтра свій дім, своїх близьких. Одного дня стало зрозуміло, що залишатися — небезпечно. Потрібно було їхати.
Я покинула все — речі, роботу, спогади, своє звичне життя. Усе, що залишилося, — це невелика валіза і віра, що десь попереду знайдеться місце, де можна буде відчути спокій. Так я опинилася у Луцьку.
Тут мене приємно вразили люди — відкриті, доброзичливі, завжди готові допомогти. Я приєдналася до груп для ВПО і саме там я побачила оголошення про набір на проєкт Ample Lutsk.
Пам’ятаю, довго думала: чи зможу, чи вистачить сил і мотивації? Але щось усередині підказало: «Спробуй». І я вирішила дати шанс. Тепер можу сказати — це рішення змінило моє життя.
— Що вас найбільше здивувало під час навчання у межах проєкту? Чи змінилося ваше уявлення про підприємництво?
Так, змінилося кардинально. До Ample Lutsk я сприймала власну справу скоріше як хобі — зробив щось, продав, порадів. Але вже на перших лекціях я зрозуміла, що бізнес — це зовсім інше. Це планування, аналітика, фінанси, стратегія, маркетинг, комунікація, логістика — все в одному. І що головне — це не магія, а щоденна праця.
Ми вчилися мислити як підприємці. Розбирали помилки, рахували бюджети, продумували шляхи просування. І водночас отримували колосальну моральну підтримку. Кожен тренінг був як ковток свіжого повітря. Я почала розуміти, що зможу створити щось своє, навіть із нуля.
Ample Lutsk відкрив очі на те, як багато можливостей довкола. Треба лише не боятися робити крок уперед.
— Чи пам’ятаєте момент, коли ви відчули: ось воно — я вже не просто навчаюся, а реально створюю свою справу?
Так, цей момент добре закарбувався в пам’яті. Ще під час пандемії у 2020 році я пробувала робити зефір — тоді це було скоріше для душі, щоб відволіктися від новин. Але надовго мене не вистачило. А тепер, після участі в проєкті, усе стало на свої місця. Я навчилася бачити в цьому перспективу, бачити клієнта, розуміти потреби людей.
Моя справа почала розвиватися крок за кроком. З’явилися перші замовлення, відгуки, знайомства. І я зрозуміла: я справді можу бути підприємицею.
— Розкажіть більше про ваші солодощі. Що саме ви виготовляєте і в чому особливість вашої продукції?
Моя справа — це домашній зефір і мармелад ручної роботи. Я роблю різні форми й смаки, створюю подарункові набори та квіткові композиції із зефіру.
Я завжди кажу, що мій зефір можна їсти без докорів сумління. Усе натуральне: фрукти, ягоди, білки, трішки цукру — і жодної хімії. Я принципово не використовую замінники цукру, бо вони шкодять більше, ніж звичайний цукор. Калорійність у моїх виробах невелика, тому їх можуть куштувати і діти, і ті, хто дотримується дієти.
Смак — це окрема історія. Я експериментую, створюю нові поєднання.
А ще я люблю робити зефірні букети. Вони виглядають чарівно — як справжні квіти, тільки солодкі. Ідеальний подарунок на день народження чи просто знак уваги. Домашній зефір не схожий на магазинний. Він м’який, повітряний, з ніжною текстурою. І коли бачиш, як люди куштують і усміхаються — розумієш, що працюєш не даремно.
— Ви приділяєте увагу екологічності виробництва. Як це проявляється у вашій роботі?
Так, я вважаю це важливою частиною справи. Майже всі інгредієнти — натуральні, тому відходів практично немає. Використовую фрукти та ягоди повністю, нічого не пропадає.
Я не женуся за масовістю. Кожна партія у мене — маленька, свіжа, з любов’ю зроблена.
— Що дало вам участь у проєкті з точки зору особистого зростання?
Якщо коротко — я знову знайшла себе. Проєкт став для мене відновленням. Після всього, що сталося, я втратила відчуття стабільності, безпеки, упевненості. А Ample Lutsk повернув мені віру в себе і спокій.
Я відчула, що навіть у новому місті, без зв’язків, можна створити щось своє. Я навчилася не боятися просити допомогу, приймати поради, відкриватися новому. І найголовніше — навчилася радіти маленьким крокам.
Цей проєкт став для мене другим диханням. Я відчула, що живу, що розвиваюся, що маю мету. І це безцінно.
— Що б ви хотіли сказати людям, які, можливо, зараз стоять на порозі змін, але сумніваються? Особливо тим, хто також є ВПО або ветераном?
Я б сказала — спробуйте. Не чекайте ідеального моменту, бо його не буде. Почніть з малого, з того, що вам подобається. Помилки будуть — це нормально. Але кожна помилка навчає.
Не бійтеся просити про допомогу. Люди частіше готові підтримати, ніж ми думаємо. Я переконалася у цьому сама.
Мене дуже надихнула фраза, яку я почула під час Ample Lutsk: «Якщо ти просиш підтримку — ти її отримаєш. Якщо просиш критику — отримаєш критику. Все, що ти випромінюєш, — повертається до тебе».
І це правда. Тому треба випромінювати віру й бажання діяти. Бо світ завжди відповідає взаємністю.
— І наостанок: як можна підтримати вас сьогодні?
Найкраща підтримка — це просто спробувати мої вироби. Коли люди замовляють, пишуть «це неймовірно смачно», коли діляться враженнями — це додає мені сил і віри, що я рухаюся правильно.
Я запрошую всіх скуштувати домашній зефір і мармелад від Жанни Златковської, мій Instagram: посилання. Для мене це спосіб поділитися частинкою того, що я знайшла завдяки Ample Lutsk.
Історія Жанни — про те, як можна віднайти себе. Як із руїн старого життя народжується щось нове — крихке, але справжнє.
Ample Lutsk став для неї дверима у нову реальність, де є місце для мрій і майбутнього. Бо навіть коли життя розсипається на шматочки — його можна зібрати знову…
