Україна – це ми… Кожна дитина, яка виспівує із уст «Червону калину», кожна мати, яка на подвір’ї свого дому зустрічає свого відважного сина, кожен батько, який міцно тримає за руку дитину, кожна дівчина й хлопець, які просто у тиші сидять на березі річки, мріючи про щасливе майбутнє.
Сьогодні Україна, як ніколи, у кожному з нас, у кожному вишитому хрестику, у теплій спеченій хлібині, у пов’язаній в волоссі хвилястій стрічці, в жовтому колоссі та блакитному небі.
День Української Державності зовсім нове для нас свято, але з тими ж давніми українськими традиціями, величною історією, тисячолітнім досвідом предків, які ми усім серцем відчуваємо й донині.
Відзначили національне свято й у Луцькому національному технічному університеті. В атмосфері добра, любові, великих сподівань та омріяного миру. Сьогодні ми просто сиділи на зеленій пахучій траві, співали українських пісень, пронизаних давньою історією чи уже сьогоденням, обіймали друзів та смакували куліш, тішилися свіжо надрукованою новою серією марок, які теж формують пам’ять про Україну 22-го року на багато нових поколінь. Сьогодні ми були такими, якими і є наша держава: невимушеними, щирими, коханими і завжди вільними!
З Днем Української Державності!
