Важливу та актуальну у сьогоденні тему обговорили студенти кафедри права із кар'єрною радницею національного Хабу «ВОНА» Наталією Малютіною. «Гендерна рівність та кар’єрний шлях жінки» - основна тема спілкування, під час якого здобувачі другого та третього курсів дізналися більше про психологію відносин у суспільстві, гендерні стереотипи, упередження і дискримінацію та правові аспекти запобігання насильству чи жорстокого поводження.
«Сьогодні важливо розмовляти про гендерну рівність в професійній сфері, про необхідність застосування позитивної дискримінації. Слід бути гнучкими до змін, не боятись вживати слова фемінітиви, правильно себе ідентифікувати (юристка, адвокатеса, ректорка, педіатриня, генералка). Студенти мали нагоду зрозуміти, що стереотипи в суспільстві можуть призвести до упереджень, до дискримінації і, найгірше, до насильства, зокрема за ознакою статі. Юристи повинні орієнтуватися у засобах запобігання і протидії гендерно зумовленому насильству, що передбачені законадавцем, знати суб'єктів, які можуть допомогти потерілим від вище описаних правопорушень», - наголосила доцент кафедри права Юлія Пундор.
«Гендер – це не про стать, це про соціальні ролі жінки і чоловіка в суспільстві. Гендер - це про права, обов’язки та стереопити і очікування, які суспільство надає кожній статі. Ми ні в якому сенсі не говоримо, що чоловік і жінка це одне й теж, ми ні в якому сенсі не говоримо, що чоловіки повинні народжувати дітей тощо, ні! Ми не зачіпаємо біологічних особливостей, бо це не стосується гендерної рівності. Стать - це те, з чим ми народжуємося, а все те, що нам дано суспільством - це і є гендером», - зауважує Наталія Малютіна.
Разом зі студентами лекторка пригадала історичні аспекти гендерної (НЕ)рівності, яке ставлення до жінок і чоловіків було лише сотні-десятки років тому і як це виражалося в обмеженні особистісної та професійної реалізації.
Крім того, учасники тренінгу обговорили психологічні аспекти, коли ще з дитинства на хлопчиків та дівчаток покладаються певні стереотипи. Наприклад, чому хлопчикам не дозволяють плакати, бо це нівелює його як чоловіка, або чому існує розподіл іграшок для хлопчиків і дівчаток, або яким чином ми впливаємо на поведінку дітей, що буцімто може бути притаманна лише хлопцям або лише дівчатам тощо.
Усе це впливає на подальше усвідомлення та життя чоловіків і жінок, невпевненість у своїх силах або ж стримування емоцій, яке випливає у нездатності реалізувати себе, проявити як особистість чи навіть зберегти життя й здоров’я.
Починаючи із стереотипів дитячого виховання, учасники тренінгу дійшли до обговорення питань кар’єрного зростання жінки, адже за статистикою, більшість роботодавців вважають жінку недійною працівницею. Це пояснюється стереотипом «берегині роду», коли вважається, що жінка може бути не достатньо ефективною на роботі, бо більше часу приділяє вихованню дитини, переривається на декретну відпустку та ін.. Утім, каже лекторка, такі стереотипи не доцільні та неактуальні у сьогоденні, адже участь у декретній відпустці можуть брати й чоловіки, аби спільно з дружиною вони могли розвиватися і кар’єрно і повноцінно брати участь у житті родини.
Недостатня увага до цих питань, схильність до впливу стереотипів, а згодом і упереджень, призводить до дискримінації, а в подальшому й приниження, знущання чи насильства. Таку градацію можемо спостерігати не лише у сімейних відносинах, але й на загальнонаціональних рівнях, зокрема. Тому окремо Наталія Малютіна акцентувала увагу на законодавстві, що регулює поняття домашнього насильства та розділяє його на окремі форми, а також на формах приниження у соціумі.
Тож майбутні юристи детальніше ознайомилися із «Стамбульською конвенцією», яку не так давно ратифікували в Україні, та Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Студенти ознайомилися із формами домашнього жорстокого поводження чи насильства, зокрема, фізичного, психологічного, сексуального та економічного і обговорили шляхи їх запобігання та протидії.
Студенти у невимушеній атмосфері мали нагоду поставити запитання, які їх цікавили, спробувати себе у цікавих експериментах та поглянути на суспільне сприйняття під іншим кутом зору, аби глибше зрозуміти проблематику сучасного суспільства та знаходити шляхи її вирішення у якості юристів, особистостей, громадян європейського демократичного світу.
