Інформаційний проект «#Молоді вчені ЛНТУ» був започаткований задовго до війни в Україні і покликаний популяризувати науку серед молоді, відкрити завісу професійної сцени когорти молодих науковців ЛНТУ, аби показати, хто сьогодні робить науку!
Ми продовжуємо тримати науковий фронт і розповідати про молодих вчених ЛНТУ, аби стимулювати молоде покоління до розвитку, процвітання та успішної реалізації.
Сьогодні про парадигму сталого розвитку, стартап екосистему, менторство та нестримність і безкомпромісність сучасних науковців розповідає член наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ЛНТУ Максим Войчук.
- Який Ваш науковий ступінь та посада?
-Кандидат економічних наук, начальник науково-дослідної частини ЛНТУ.
- Кожен науковець має свій напрямок, науковий інтерес. У чому полягають Ваші дослідження?
-Я працюю в межах наукового напряму «Економіка сталого розвитку». В рамках кандидатського дослідження працював над проблематикою управління сталим розвитком міста (Ціль сталого розвитку 11). Зараз працюю над дослідженням інклюзивного розвитку людського капіталу (Ціль сталого розвитку 8). Так, робота з розвитку стартап екосистеми ЛНТУ та Луцька є практичним відображенням мого дослідження.
- Чим особливий та унікальний цей напрямок?
-Парадигма сталого розвитку є ключовим пріоритетом розвитку людства в ХХІ столітті. Дослідження процесів сталого розвитку міждисциплінарні за своєю природою. Економічна складова сталого розвитку є другою за об’ємом, та де-факто першою за впливом на інші сфери. Дослідження процесів розвитку людського капіталу крізь призму сталого розвитку, зокрема імплементації засад інклюзивності є актуальним питанням для розвитку економічної системи людства загалом. Крім того, важливим є поширення ідеї інклюзивності в економіці, адже ця категорія зараз оточена певними стереотипами та міфами.
- Якими рисами необхідно володіти успішному науковцеві?
-Мобільність, міждисциплінарність, динамічність. Віртуальна та фізична мобільність відкриває можливості для отримання додаткової інформації, комунікації, удосконалення досліджень.
Сучасні дослідження у будь-якій галузі міждисциплінарні за своєю природою. Усе настільки сильно переплітається у сучасному світі, що науковці імплементують методи інших наук у свої дослідження й досліджують об’єкти з точки зору холізму.
Наука - двигун прогресу і цей двигун не може працювати повільно. Він постійно змінюється й змінює оточення. Виходить такий собі ороборос як прояв синергії науки та реального життя.
- Як заохотити молодь займатися наукою, чи перспективна ця діяльність?
-Згадався мем про науковця який вкусив павука. Але то, радше, самоіронія в наукових колах.
Усе доволі просто – розвивати інститут менторства. Це реально забезпечить як передачу досвіду, так і власне залучення молоді до наукової роботи.
Звісно, ця діяльність перспективна. Фактично усе, що нас оточує в побуті - результат наукових досліджень. Геть усе. І цей процес уже не зупинити. Ми живемо в часи четвертої промислової революції і навіть не можемо уявити, що привнесе в цей світ п’ята.
- Який він – сучасний науковець?
-Нестримний та безкомпромісний. Динаміка і потреба пошуку нових підходів/матеріалів/теорій – наукових продуктів – формують не просто образ, а систему пріоритетів, що, власне, визначає сучасного науковця.
Сміливість ще одна визначальна риса. Хоча сміливість завжди була важливою для науковців (адже вони частенько випереджали своїми поглядами час, у якому жили), а тепер це уже вимога. Не маєш рішучості змінювати світ – не йди в науку. І це стосується фактично усіх галузей знань від економіки до фізики.
