Інформаційний проект «#Молоді вчені ЛНТУ» був започаткований задовго до війни в Україні і покликаний популяризувати науку серед молоді, відкрити завісу професійної сцени когорти молодих науковців ЛНТУ, аби показати, хто сьогодні робить науку!
Ми продовжуємо тримати науковий фронт і розповідати про молодих вчених ЛНТУ, аби стимулювати молоде покоління до розвитку, процвітання та успішної реалізації.
Сьогодні про поєднання цифрових та медіа технологій, про інформаційну гігієну і невпинний розвиток сучасного науковця розповідає член наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ЛНТУ Павло Саварин.
- Який ваш науковий ступінь та посада в ЛНТУ?
-Я кандидат педагогічних наук, доцент кафедри цифрових освітніх технологій.
- Кожен науковець має свій напрям, науковий інтерес. У чому полягають ваші дослідження?
-Мій напрям - цифрові технології в освіті. Власне, я захистив кандидатську роботу на тему: «Підготовка майбутнього викладача технічних дисциплін до застосування медіатехнологій у професійній діяльності». Мова йде про використання викладачами різноаспектних методів навчання, варіантів сприйняття інформації, тобто з використанням комп’ютера, телефона, телевізора тощо.
Існує ціла методологія, аби певна масштабна робота, тим паче в обмежених дедлайнах, не призвела до емоційного вигорання та безрезультативності. Головне в ній будь-яку роботу робити маленькими кроками, яка за певний час дасть позитивний результат, а навчання та наукова робота також тут не винятки.
- Яка особливість вашого наукового напряму, яким чином можемо його застосовувати у повсякденному житті?
- Особливістю мого наукового напряму є пошук «цифрових» шляхів та методів, які можуть спростити роботу викладача та допомогти здобувачу освіти отримати компетентності, необхідні для успішного працевлаштування в цей непростий для України час. До прикладу, на мій погляд, підсумкове централізоване комп'ютерне тестування здобувачів освіти може розвантажити викладача та уникнути суб’єктивізму при виставленні остаточної оцінки з дисципліни. Також актуальними є, так зване, «мобільне навчання» (m-learning) та масові відкриті онлайн курси (MOOC). Завдяки першому ми можемо використовувати смартфон не лише для комунікації, а й, наприклад, для вивчення іноземної мови, витрачаючи декілька хвилин на день. MOOC же дозволяє отримувати доступ до курсів від провідних світових компаній та університетів. Єдина перепона тут це те, що насправді дуже малий відсоток цих курсів розроблені українською мовою або її підтримують її.
-Якими рисами повинен володіти успішний науковець?
-Наука, в принципі, дуже дотаційна в усьому світі, вона високозатратна. Щоб «робити» науку, людина має дуже добре в чомусь орієнтуватися. Я прихильник того, щоб держава та бізнес були ініціаторами наукового руху. Наука має бути прив’язаною до виробничого процесу, бути практиорієнтованою і досліджувати саме те, чого потребує промисловість та країна загалом. Важливо, щоби інновації були спрямовані на наукове вирішення «реальних» проблем і це дозволить створити симбіоз науки і практики.
Сьогодні підприємці не охоче вкладають кошти у науку, бо не впевнені у результативності та досягненні своїх цілей, але у цьому й полягає наше завдання як науковців – здійснювати якісні зміни, налаштовувати ефективну співпрацю і продукувати прогресивні ідеї, які максимально якісно підсилюватимуть практиків.
Тож головними для науковця повинні бути: наполегливість, терпіння, практика та креативність. Наукова робота, як і будь-яка інша, потребує зусиль. Науковець - це людина, яка не зупиняється на півшляху, а доводить справу до кінця, не боїться інновацій, перепон та експериментів - це найважливіше.
- Чи перспективною є наукова діяльність і як зацікавити нею молодь?
-Освіта і наука дуже важливі! Вільям Шекспір був переконаний, що гроші вкладені в освіту - ніколи не зайві. А Альберт Ейнштейн казав, що:«Життя – це як керування велосипедом. Щоб зберегти рівновагу – тобі необхідно рухатися». Так само і в науці - людина повинна постійно рухатися. Наука – це робота: людина виконує роботу, працює над певною науковою проблемою, здійснює експерименти, робить висновки.
Насправді наукова діяльність цікава. Є теоретики і є практики. Теоретик - це людина, яка може теоретично обґрунтувати, те чого насправді немає. От наприклад, Дуглас Енгельбарт, який відомий як винахідник комп’ютерної мишки, ще у 1962 році в своїй багатосторінковій «Концепції доповнення та розширення людського розуму» виклав прообрази того, що незабаром стало текстовим редактором, електронною поштою, програмним забезпеченням для спільної роботи над документами та графічним інтерфейсом користувача.
Щодо визнаних практиків, то варто згадати українця Любомира Романківа – винахідника світового масштабу. Він народився в місті Жовква, навчався у Канаді та зробив блискучу кар'єру: став провідним науковцем компанії IBM. Винаходи Романківа вивчають у провідних університетах світу, а його портрет розміщений у Залі національної слави США. Після Ігоря Сікорського, Любомир Романків став другим українцем, який удостоївся такої високої пошани. Один з найвідоміших винаходів Романківа – тонкоплівні магнітні голівки для запису інформації, що уможливило появу жорстких дисків та персональних комп’ютерів, зокрема і комп'ютерів Apple.
До речі, щодо Apple, коли Стіва Возняка, який разом зі Стівом Джобсом у 1976 році заснував AppleComputer (Appleinc.) запитали щодо етнічної приналежності, він відповів: «Я завжди знав, що моє прізвище — українське. Все своє життя я хотів приїхати до України». Коли його бажання здійснилося, виступаючи у Києві, він сказав: «Багато хто мене запитує: «Стів, ти поляк?» Бо моє прізвище Возняк. Я відповідаю: «Ні, я українець. Я завжди знав, що моє прізвище — українське. Все своє життя я хотів приїхати до України. Я деякою мірою бажав би бути українцем. Ці люди здаються найбільш подібними до американців, як я сам, з усіх інших європейців. На мою думку, в Україні багато пристрасті, щоб робити щось нове і велике». Коментарі, думаю, тут зайві.
-В рамках дослідження медіатехнологій ви навчаєте студентів інформаційній гігієні? Як сьогодні інформація впливає на людей?
-Багато інформації - це також погано, все має бути в міру, дозовано. Надзвичайно важливо дуже критично ставитися до будь-якої інформації, яка отримується з соцмереж. В багатьох випадках соціальні мережі показують тільки те, що подобається людині, вони не демонструють альтернативної думки, а відтак утворюється інформаційна бульбашка, вакуум лише з однобокою інформацією. Це треба зрозуміти і тільки тоді ви почнете відписуватися від певних каналів, фільтрувати їх та шукати альтернативні новини.
-Як людині фільтрувати цю інформацію, особливо у часи війни в Україні, коли медіа простір просто завантажений різноманітним інформаційним потоком?
-Сьогодні важливо вірити лише офіційним та перевіреним джерелам, зокрема дивитися національний телемарафон, якщо ми говоримо про телебачення, і довіряти йому. У нас війна, тому очевидно, в таких умовах ми повинні дотримуватися інформаційного фільтру і вірити лише офіційним джерелам, перевіреним офіційним каналам. Можливо, це також створить певну інформаційну бульбашку, але у час війни по-іншому бути не може, все решта – буде згодом.
- Який він – сучасний вчений?
-Це людина, яка постійно навчається, вдосконалюється і рухається вперед. Кажуть, чим довше ти вчишся - тим довше живеш. Якщо є хороша освіта, тоді краща медицина, кращий рівень життя, безпека тощо, як на мене, то це правда.
А для тих, хто лише починає цікавитися наукою, хто хоче знати щось про розвиток, техніку та інновації, раджу подивитися серіал «Теорія великого вибуху» та прочитати книжку «Інноватори» Волтера Айзексона. Ви не пошкодуєте, бо це вас точно зацікавить і можливо доклавши зусиль, в майбутньому Ви станете визнаною особистістю в світі науки та інновацій.
