Непереможні, бо освічені. Як бути ректором під час війни?
Інтерв’ю з Іриною Вахович. 2 роки ректорства
Уже другий рік поспіль 2 грудня - особлива та значуща дата для Луцького національного технічного університету. Адже у цей день, два роки тому, відбулося офіційне призначення Ірини Вахович на посаду ректора університету. Про надзвичайні виклики для освіти у рік війни та мужнє їх подолання командною працею в інтерв’ю із незламною, мотивуючою та об’єднуючою Іриною Вахович.
Як змінилося життя університету з початком війни в Україні?
Перші дні були надскладні емоційно, адже усвідомлення того, що відбувається повномасштабна війна було прийняти важко. Плани на 2022 рік в ЛНТУ були зовсім не такі як виявилась страшна реальність. Університет у 2021 році набрав не аби якої швидкості розвитку і зупинка усіх розвиткових проектів дуже болісно сприймалась. Тому ми не зупинились, а переорієнтувались і мобілізувались на допомогу ЗСУ з першого дня повномасштабного вторгнення.
Як і інші заклади освіти, ЛНТУ перші тижні перебував на вимушених канікулах, студенти поїхали додому, отримали допомогу у від’їзді з України іноземні студенти. Що ж до професорсько-викладацького складу, то, як і усі свідомі українці, ми не могли просто спостерігати за ситуацією, було єдине бажання на усіх – об’єднатись у допомозі країні, ЗСУ боротися із російським агресором. Колектив ЗВО знайшов свою нішу у цьому об’єднанні з іншими свідомими українцями.
Ви неодноразово говорили про важливість симбіозу «Наука-Бізнес-Влада». Чи вдалося налаштувати цю взаємодію?
Такий підхід закладено у стратегії розвитку нашого університету, адже ми технічний заклад, який має продукувати інновації і саме такий трикутник дозволяє це зробити. Війна довела ефективність такої взаємодії… Часу на роздуми не було і з Божою допомогою ми змогли неймовірне у найкоротші терміни.
У перші дні повномасштабного вторгнення усі ланки зазначеного трикутника згуртувалися заради спільної мети та перемоги України. Під дахом Луцького національного технічного університету виникла потужна синергія науковців, бізнесменів та представників влади. ЛНТУ став осередком, який об’єднав у собі силу командної роботи, де кожен зайняв свою нішу і віддано виконував нетипові до нині для себе завдання.
Нам вдалося об’єднати патріотів, завдяки чому налагоджено виготовлення потрібної для ЗСУ амуніції, приладів, обладнання. Колектив ЛНТУ безперервно донатить на потреби ЗСУ, що дозволило придбати позашляховики, тепловізори, приціли, квадрокоптери, генератори, акумулятори та інші необхідні речі.
ЛНТУ став осередком волонтерства. Чим займалися, які напрями допомоги забезпечували, із ким співпрацювали?
Брались абсолютно за все, що могло наблизити перемогу: логістика; збір харчів, медикаментів та необхідних речей для бійців і постраждалих громадян; пошиття амуніції та виготовлення якісних пластин для бронежилетів; виготовлення «коктейлів», забезпечення харчуванням переміщених осіб та військових, виготовлення маскувальних сіток; ремонт безпілотників, зарядних пристроїв та автомобілів для ЗСУ; збір коштів та безліч благодійних проектів.
Працював у нас також і творчий фронт – студенти-дизайнери ЛНТУ, створювали патріотичні плакати для благодійного продажу, а наша талановита художниця, студентка четвертого курсу ФАБД Анастасія Куц створює портрети незламних оборонців Азовсталі, аби зібрати якомога більше коштів на потреби збройних сил і максимально поширити на увесь світ заклик про звільнення бійців «Азову».
Серед усього, ЛНТУ висловив максимальну підтримку колегам зі Сходу України. Ми прихистили науковців Донецького національного технічного університету, представникам якого уже вдруге довелося покидати рідний край. Було прийнято рішення про ущільнення та переміщення одного з факультетів нашого університету в інший корпус та надати навчальний корпус для донецького університету, аби вони могли провадити свою діяльність.
Чи вплинув воєнний час на науково-технічні розробки, чим у цьому плані займаються науковці ЛНТУ?
З перших днів науковці нашого ЗВО змінили ділові костюми на уніформу і стали до роботи за верстатами. Спільними зусиллями вдалося виготовити близько шести тисяч бронебійних пластин для бронежилетів високої якості, які одразу ж передавалися воїнам на фронт. Цехи ЛНТУ працювали над виготовленням протитанкових їжаків, буржуйок та ремонтом автомобілів для ЗСУ.
Крім того, в ЛНТУ виготовляють портативні зарядні станції, ремонтують безпілотники та квадрокоптери. Спільно із партнерами, розроблено та виготовлено значну кількість спеціального саперського обладнання – абордажні крюки.
Чи допомагала вам Європа?
Безумовно! Із перших днів Польща, Німеччина, Італія, Іспанія та багато інших країн відправляли гуманітарну допомогу. Наші працівники, які перебували на той час за кордоном, партнери, організовували гуманітарні вантажі. У зв’язку з цим, в одному із корпусів ми створили волонтерський центр ЛНТУ, де ледь не цілодобово приймали, фасували та відправляли вантажі для тих, хто їх потребував. Неабияку допомогу здійснювали наші науково-педагогічні працівники та здобувачі освіти, які навесні 2022 року перебували за кордоном. Тисячі тон вантажу із одягом, харчами, засобами гігієни через європейські волонтерські центри вони передавали до ЛНТУ.
Також, нам вдалося взяти участь у міжнародній грантовій програмі Данської ради у справах біженців та виграти майже 300 тисяч гривень на допомогу цивільному населенню. Ми стали єдиним ЗВО на Волині та одним із небагатьох в Україні, який переміг у подібному проекті.
Як відбувалася вступна кампанія у воєнний період?
Буду відвертою – цьогоріч вступна кампанія у ЗВО була дуже непередбачуваною, порядок вступу набував змін і зрештою, всі боялися відтоку молоді за кордон. Але, незважаючи на важкі часи та невизначеність для нашої країни, університет з вірою у перемогу України, продовжував працювати на максимум. Так народилися слогани, які стали основними мотиваторами для усієї інформаційної кампанії цього року: «З вірою у ЗСУ, обирай ЛНТУ» та «Непереможні, бо освічені».
Ми чітко усвідомлюємо свою місію формування високоосвіченого, патріотичного покоління, адже освічена нація - запорука успішного та сильного майбутнього нашої держави.
Під час вступної кампанії колектив університету плідно працював: зреалізовано абсолютно унікальний проект – студентську приймальну, куди залучено наших здобувачів; створено Телеграм-чат-бот для абітурієнтів; розроблено яскравий креативний візуал, проведено профорієнтаціні заходи та цілодобові консультації. Ми зробили усе можливе і навіть більше, аби допомогти державі зберегти молодь в Україні, надати студентству безпечні умови отримання освіти в рідній країні. Це наш вагомий крок до перемоги, наступний – відбудова України разом з дипломованими професіоналами!
Якими були найпопулярніші освітні напрями, обрані абітурієнтами цьогоріч. Чи дійсно вони пов’язані із подальшою відбудовою країни, як ми того передбачали? Чи все-таки тренди інші?
Усі факультети ЛНТУ користувались попитом. Ми набрали рекордну кількість студентів. Якщо ж про лідерів, то найбільшим попитом користувались спеціальності факультету архітектури, будівництва та дизайну, факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, факультету бізнесу та права, факультету транспорту та механічної інженерії. Значний приріст студентів відбувся і на факультетах митної справи, матеріалів та технологій, факультеті аграрних технологій та екології, факультеті цифрових, соціальних та освітніх технологій. Значний попит був на психологію.
Як нині відбувається навчання в ЛНТУ? Як реагуєте на небезпеку і повітряні тривоги під час освітнього процесу?
Якість та безпека – це дві основи організації освітнього процесу в ЛНТУ у військовий час. На початку семестру в ЛНТУ здійснено опитування здобувачів усіх курсів щодо вибору типу навчання. За результатами опитування, студенти 1-3 курсів та магістратури навчаються очно, студенти 4 курсу виявили бажання навчатися онлайн. Тому ЛНТУ працює за змішаною формою навчання, а наявність укриттів і ефективне використання інформаційно-комп’ютерних технологій дає змогу організувати якісний та безпечний освітній процес. У освітян свій фронт. Досвід організації навчання у воєнний час поруч зі героїчною роботою ЗСУ засвідчує незламність нашої нації. Тому віримо у ЗСУ, віримо в Україну і наближаємо перемогу разом!
