Завдяки ЗСУ та довірою до наших захисників, ми намагаємося робити усе, аби наука й освіта примножували Україну талановитою молоддю та гідною науково-педагогічною елітою і робимо це у співпраці із міжнародною спільнотою.
Наші студенти та науковці продовжують брати участь у програмах міжнародної мобільності, черпати новий досвід та ділитися власним. Сьогодні, у рамках проекту «Наші люди всюди - ЛНТУ без кордонів», про навчання у Чехії, відмінності в освітньому процесі та підтримку України у світі, розповідають студенти кафедри комп’ютерної інженерії та кібербезпеки ЛНТУ Вікторія Вавдіюк та Ілля Шпінь.
Про цих здобувачів ми уже писали, адже майбутні фахівці кібербезпеки побували в Туреччині, «випробували» освіту у Португалії та Польщі, а нині діляться враженнями від навчання у чеському університеті.
-Розкажіть, де саме ви навчалися і в рамках якої програми?
Вікторія: Разом з Іллею ми перебували у Чехії в місті Злін, за програмою обміну студентами Erasmus+.
-Якими були ваші умови проживання і перебування за кордоном?
Вікторія: Умови були задовільні. Я проживала в гуртожитку з 3-ма дівчатами з Туреччини та Кореї.
-У чому полягають особливості навчання в Чехії, чим відрізняється освітній процес?
Ілля: Щодо особливостей, то там доволі мала кількість годин для вивчення предметів.
Вікторія: Особливості навчання у тому, що викладачі є досить молодими та пояснюють матеріал у своїй «манері».
-Іноземний ЗВО відкритий для наших студентів у плані доступу до лабораторій, майстерень чи ресурсних центрів?
Вікторія: Так, я могла користуватись лабораторіями і використовувати їхні комп‘ютери. З цим проблем у Чехії немає.
-Якою мовою відбувається навчання і чи виникають певні незручності через мовний бар’єр?
Ілля: У Чехії викладають англійською мовою. Але у нас проблем із мовним бар’єром не було.
Вікторія: Звичайно, на початку було трохи складно, але згодом спілкування налагодилось і мовний бар’єр зник.
-Які враження від перебування у новій країні та які перспективи вона відкриває?
Вікторія: Чехія показала себе продуктивною та спокійною країною. Тут люди не поспішають жити і насолоджуються кожним моментом.
Ілля: Враження просто чудові і від університету і від нових цікавих знайомств.
-Які найяскравіші моменти залишилися в пам’яті від навчання в університеті Чехії?
Ілля: Для мене це цікаві лабораторні питання та здача екзаменів.
Вікторія: Дуже дружній колектив, одразу притягують до себе. Там я знайшла багато нових друзів.
-Як складаються відносини із тамтешніми студентами? Чим відрізняються від українських студентів і чи більше вони мотивовані до навчання, порівняно із нашими?
Вікторія: Студенти там дійсно дуже мотивовані до навчання, тому з ними було цікаво вчитись.
Ілля: Чехи дуже добре ставляться до студентів за обміном, допомагають у всьому. З кожним можна знайти спільну мову та чудово поговорити. Українці відрізняються тим, що приділяють більше уваги навчанню, а не особистому часу.
-Чи існують відмінності між нашими та чеськими викладачами і підходами до студента в цілому?
Вікторія: Наші викладачі, зокрема в ЛНТУ, більш привітні і якщо чогось не розумієш, будуть пояснювати до останнього. Натомість в Чехії навчання залежить тільки від студента.
-Яке ставлення нині відчувається від іноземних колег, у зв’язку із війною в Україні? Чи існують там певні програми підтримки?
Ілля: Всі розуміють теперішню ситуацію і викладачі поважають нас. У них хороше ставлення, вони роблять все можливе, щоб це закінчилось. В Чехії діють дуже багато програм підтримки та волонтерської діяльності і всі намагаються допомогти.
Вікторія: Університет надав нам екстрену стипендію, у зв‘язку з війною в країні. Також кожного тижня можна було отримати гуманітарну допомогу.
-Чи порадите іншим студентам долучатися до подібних програм? Що, на вашу думку, дає молоді можливість навчання за кордоном?
Вікторія: Так, я раджу спробувати себе у таких програмах, оскільки таким чином можна підтягнути іноземну мову, познайомитись з новими людьми та стати більш самостійним.
Ілля: Звичайно, так. Це щось нове у твоєму житті, тому потрібно ризикувати, адже ризик може привести тебе до успіху, а ще - це хороший досвід.
-Які ваші плани та перспективи на майбутнє?
Вікторія: На цьому мої поїздки за кордон не закінчуються. Я уже подалась на ще одну програму за обміном.
Ілля: Планую надалі займатись вивченням своєї спеціальності та досягненням мрій!
