Кліматичні зміни, глобальне потепління та скорочення викидів парникових газів – це одна з глобальних екологічних проблем сучасності. Саме тому на кафедрі екології для майбутніх бакалаврів та магістрів читається цілий ряд спеціалізованих курсів, серед яких «Метеорологія та кліматологія»,«Адаптація до кліматичних змін» та інші.
Традиційно, кафедра взаємодіє з профільними установами Волинської області в галузі гідрометеорології для забезпечення якісної практичної підготовки здобувачів. 20 вересня студенти-екологи разом з доцентом кафедри Віталіною Федонюк провели практичне знайомство з роботою мережі метеорологічних станцій, відвідавши Луцьку метеостанцію (с. Підгайці).
Начальник метеостанції Тетяна Миколаївна Жур, фахівець з багаторічним досвідом роботи у структурі гідрометеослужби України, цікаво та змістовно розповіла студентам про значення, організацію та роботу мережі тисяч метеорологічних станцій, що проводять моніторинг параметрів атмосфери, погодних та кліматичних процесів у всьому світі кожні три години за стандартним метеорологічним (грінвіцьким) часом. На Волині, до речі, працює шість станцій такого типу. Луцька метеостанція у режимі безперервної роботи функціонує з 1946 р., архівні рукописні журнали, датовані тими далекими роками, студенти також побачили.
Саме в структурі гідрометеослужби України у свій час було розпочато проведення регулярних екологічних моніторингових спостережень, з частиною комплексу таких спостережень студенти змогли ознайомитися наочно та побачити особливості їх здійснення (радіаційний моніторинг, перший етап моніторингу атмосферних аерозолів).
Як дізналися майбутні екологи під час заняття, на українських метеостанціях поступово повністю відмовляються від ртутьвмісних метеоприладів та обладнання (барометри, термометри) та переходять на сучасні електронні датчики. Проте на період війни традиційні механічні прилади збережені як дублюючий варіант електронних у випадках аварійних відключень світла тощо. Луцька метеостанція з 2019 року брала участь в пілотному проекті по заміні ртутьвмісних приладів на автоматизовані датчики виміру параметрів атмосферного повітря, була «піонером» в цій галузі.
Наостанок – знайомство з науковою спеціалізованою літературою, довідниками, яка видається за сприяння Волинського центру з гідрометеорології.
На перспективу – числові дані регулярних метеоспостережень можуть бути використані магістрами та бакалаврами під час виконання курсових, кваліфікаціних робіт, в процесі наукових досліджень у галузі організації екомоніторингу та оцінки сучасних кліматичних змін та їх регіональних проявів на Волині.
Дякуємо співробітникам метеостанції за змістовну екскурсію!
Кафедра екології
