Цьогоріч організувавши студентську поїздку, юні будівельники БЦІ-11, БЦІ-31 та БЦІ-32 на чолі з кураторами груп Верешком Олегом Вікторовичем та Мельник Юлією Анатоліївною вкотре вдихнули повітря мальовничих осінніх Карпат.
Незабутню подорож студенти ЛНТУ розпочали з унікальної пам'ятки історії та природи - Скель Довбуша, що розташована за 3 км від села Бубнища, в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницього регіонального парку. Комплексна пам'ятка природи лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам'яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км.
Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.
Не менш цікавою стала екскурсія в палац Бруницьких-Яблоновських у селі Підгірці Стрийського району. Він розміщений на схилі в частково занедбаному дендропарку площею понад 8 гектарів, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва XVIII століття. Парк довкола палацу був закладений ще Яблоновським. В 1817 році Підгірці, після ще кількох власників, викупив барон Юзеф Бруницький. Палац реконструювали, а довкола впорядкували парк, де росло майже три сотні видів рідкісних пород дерев, привезених з усього світу.
Наступного дня, мандрівники вирушили у місто Ужгород, що є найменшим обласним центром України. Ужгород належить до категорії міст зі значною архітектурною спадщиною. Гуляючи старими вуличках, ви опинитеся в різних історичних епохах, відкриєте невідомі сторінки європейської історії і побачите дивовижне поєднання архітектури різних часів і стилів. Прогулянкою по місту студенти мали змогу побачити ботанічний сад ,Ужгородський замок, Хрестовоздвиженський кафедральний собор , Горянську ротонду, прогулялись Театральною площею та милуватись неймовірно гарною набережною вулицею.
Дуже пізнавальною для майбутніх будівельників була екскурсія в скансен - Закарпатський музей народної архітектури та побуту. На площі чотирьох гектарів розміщені зразки житла закарпатців з низинних і передгірських регіонів – долинян, угорського і румунського населення краю. Житло гірських жителів Закарпаття: бойків, лемків і гуцулів, а також деякі технічні (млин на воді, водяна ступа-сукновальня, кузня) і громадські споруди (церква, школа, корчма), а також споруди малих архітектурних форм (колодязь, вулики, огорожі). В кожній хаті детально відтворено інтер’єр. Всього в музеї зібрано понад 15 000 експонатів.
Третій день розпочався екскурсією у виноробню Шато Чизай у Будинку Дегустацій якої, можна було посмакувати справжніми карпатськими винами.
Якщо древній Ужгород – це серце Закарпаття, то Мукачево – його душа. Оточене величними горами, це одне з наймальовничіших міст України, яке славиться своєю унікальною історією. На своїй, здавалося б, невеликій території, Мукачево зібрало вражаючий ряд унікальних пам’ятників епохи ренесансу, готики і бароко. Це місто еклектики стилів, купажів ароматних вин в затишних вуличок, надзвичайної аури і потужної енергетики.
Саме там, студенти-будівельники скуштували славетну закарпатську страву - бограч.
Наостанок студенти -будівельники відвідали Мисливський замок Шенборна– який є прикрасоюЗакарпаття Дивовижним в цьому палаці є те, що він побудований в данину моді того часу. Тобто, проектувався він в тісному зв'язку з астрономічним роком. Кількість вікон дорівнює кількості днів у році, кімнати відповідають кількості тижнів. З іншими астрономічними цифрами в році збігалися виходи з замку, і чудові вигадливі башточки.Неймовірно цікавою була прогулянка по красивому ландшафтному парку навколо замку. Тут висаджені рідкісні види дерев, чагарників і чудові квіти. Встановлено декілька скульптурних композицій, які прекрасно вписалися в навколишнє оточення.
Гори – це надзвичайно красиве творіння природи. У горах людина відчуває свободу і вчиться долати всі перешкоди на життєвому шляху. У горах між людьми виникають особливі зв'язки. У горах забуваєш про невивчені пари , ненаписані модулі та про безсонні ночі перед екзаменами. Вони зцілюють і наділяють такою потрібною енергією.
«Ми народжуємося, страждаємо, вмираємо, а гори стоять непохитно» (Пауло Коельо).
Гупік Наталія, БЦІ-31, кафедра БЦІ
