100 днів на посаді: перші кроки ректорства Ірини Вахович
2 грудня 2020 року життя Луцького національного технічного університету змінило свій вектор, адже на посаду ректора прийшла жінка, націлена перетворити цей ЗВО на інноваційний полюс росту Волині.
Це сильна, рішуча, цікава та неординарна особистість, яка своїм прикладом демонструє як потрібно працювати та яких результатів можна досягти. Вона очолила університет впевнено і цілеспрямовано: уже маючи серйозний досвід в управлінні, взаємодії з владою та співпраці з партнерами, який вона здобула впродовж кар’єрного зростання, а особливо, на посаді голови Волинської обласної ради.
Про результати перших 100 днів ректорства, професійні та особисті пріоритети, цілі, принципи та перспективи розвитку Луцького НТУ розповіла, в актуальному інтерв'ю, єдина в Україні жінка-ректор технічного ЗВО Ірина Вахович.
- Найчастіше запитання, яке Вам задають на роботі?
- Можна зайти?
- Перша дія після оголошення результатів виборів ректора?
-Під час другого туру виборів, мої помічники вели паралельний підрахунок голосів ще на етапі розкладання бюлетенів по прізвищах. Тож, ми троє (я, Надія Ковальчук та Ірина Камінська) знали результати трохи раніше і, коли вони перетнули позначку 50% та 1 голос, я стиснула їхні руки і сказала: «Ми перемогли!»
Далі написала sms-повідомлення тим, хто хвилювався не менше за мене. З того моменту телефон не змовкав. Перші дзвінки отримала від двох народних депутатів, які надзвичайно мене підтримували – Ігор Палиця та Степан Івахів. Найважчим було те, що телефонували вони одночасно і не підняти слухавку від когось одного – було неможливо (як і підняти).
Емоції були серйозні, якщо чесно. Не хочу згадувати. Дуже напружено. Дякую колективу за довіру. Це для мене неймовірна відповідальність. Прагну, щоб ні колектив, ні я не розчарувались.
-Розкажіть, чого вдалося досягнути за 100 днів ректорства, які уже є результати?
-Перш за все, звісно, структурні зміни та формування управлінської команди. Це новий старт нового університету.
Одним із перших кроків була підготовка та виграш проекту ДФРР з будівництва стадіону та модернізації спорткомплексу. Загальний бюджет проекту 19 млн.грн. Щиро дякую усім, хто розробляв, оцінював і підтримав. Це голова ОДА Юрій Погуляйко, його заступник Ігор Чуліпа та керівник департаменту Вероніка Бальбуза, які відстоювали проект на регіональному та загальнодержавному рівнях. Також голова обласної ради Григорій Недопад та депутатський корпус обласної ради, які надали співфінансування, члени конкурсної оцінки проектів ДФРР, Міністерство освіти і науки та, звісно, Надія Ковальчук і Сергій Савчук, які віддано та відповідально працювали над проектною заявкою.
Одне із основних досягнень - подання та старт проекту зі створення об’єкта інноваційної інфраструктури «SMART Volyn Hub» на базі колишнього кафе «Меридіан», яке передане ЛНТУ та довгий час простоює. Цей проект подавався спільно з Волинською обласною державною адміністрацією, ввійшов у проект Президента України «Велике Будівництво» та виграв. Це відбулося, у тому числі, завдяки підтримці народних депутатів від Волині (особливо В’ячеслава Рубльова, який відстоював проект на Мінрегіоні), Міністерства розвитку громад та територій, хороших друзів та, звісно ж, якісній роботі моєї команди всередині університету. Знову ж, чергова подяка усім причетним, зокрема Надії Ковальчук, Юлії Волинчук, Аллі Шиманській та ін. Співфінансування даного проекту передбачається з коштів Луцької міської територіальної громади, за що щиро дякую меру Ігорю Поліщуку та його команді.
До речі, маємо гарну співпрацю з головою Наглядової ради Степаном Івахівим, з яким напрацьовано низку напрямків підтримки розвитку університету. Міська рада тут також допомагатиме.
Далі – ми подаємо амбітний Державний інвестиційний проект щодо реставрації Будинку офіцерів та створення у ньому інтерактивного простору освіти і науки. Тут підключились усі наші народні депутати. Особлива подяка Ігорю Палиці, Ірині Констанкевич, Степану Івахіву, В’ячеславу Рубльову, Ігорю Гузю, Владиці Михаїлу, органам влади регіону, організаціям, закладам, установам, науковцям та усім, хто підтримав наш проект і це дозволило якісно пройти перший відбірковий етап у МОН України. До речі, кількість листів-підтримки була рекордною. Ще попереду багато роботи і маю великі сподівання на подальшу підтримку народних депутатів, органів влади та друзів.
Це перші стратегічні кроки. Звісно, була ще низка поточних. Зараз працюємо над наступними стратегічними… Перші кроки черговий раз довели силу співпраці та підтвердили порядність друзів.
- Труднощі, з якими довелося зіштовхнутися на посаді ректора?
-Їх багато. Але все можна вирішити. Мабуть, крім однієї – в добі не вистачає годин. Нестача часу – найбільша складність, з якою постійно доводиться мати справу.
-Ким все-таки відчуваєте себе більше: науковцем чи управлінцем?
-На кожному етапі життя реалізую себе по-різному. Більш фанатичної роботи, ніж наукова – не існує, я в цьому переконана. Перебуваючи на посаді голови обласної ради, трохи відійшла від науки, тепер повертаюся. Зараз працюю з аспірантами, проводимо дослідження, пишемо статті. Працюючи у вищій освіті, треба показувати приклад і намагатися встигати все. Однак управлінський процес забирає багато часу, точніше, майже весь. Хоча пари по суботах читаю.
-Як досягаєте своєї мети і якими принципами у житті керуєтеся?
-Усього досягаю виключно працею, не знаю іншого рецепту. Віра і праця – це дві основи, на яких базується досягнення будь-яких цілей у житті. Сукупність раціональних методів та прийомів завжди дають результат.
А ще – чесність. Я за чесні взаємовідносини.
-У Вас є свій особливий метод впливу?
-Я дуже прямолінійна. Завжди намагаюся доводити свою думку аргументовано, але м’яко, на власному прикладі. Безвідповідальність, популізм, лінь і непрофесійність – це те, що мене нервує. Авторитет і повагу у колективі намагаюсь завойовати виключно своїм відповідальним ставленням.
А ще, швидко забуваю погане: не зациклююся, а пам’ятаю лише хороше. Майже завжди даю наступні шанси.
Найбільш дієвий прийом для отримання хороших результатів – посмішка і аргументи. Це якщо про вплив.
-У Вашій роботі доводиться багато переконувати. Які методи використовуєте?
-Університет – це маленький завод, де є багато різних напрямків діяльності, що потребують правильного налагодження процесів на кожному рівні. Зараз в Луцькому НТУ «п’ятирічка» за три місяці…чому вона вдається? Бо ми багато обговорюємо і робимо мозкові штурми. Лише в правильній комунікації народжується істина. Вища освіта має свої особливості, де на усіх щаблях потрібно налагодити механізми, процеси, зворотній зв’язок. Це і впроваджуємо – відкриту та прозору систему. Правда поки не все йде лаконічно. Різні темпераменти та відмінні підходи часом бентежать. Однак, якщо можна довести якусь систему до досконалої, то, впевнена, це буде – ЛНТУ!
- Яку роль відіграє стратегія в управлінських моментах. Краще приймати довготривалі обдумані чи спонтанні рішення?
-Немає нічого гіршого, ніж ефективно робити те, що зовсім робити не треба. Бо основне – це час. Це моє життєве кредо. Тому варто обдумати і не втрачаючи час, робити якісно або не робити зовсім.
А ще я не люблю розпорошуватися на дріб’язковість. Завжди берусь за великі, амбітні проекти і гуртую біля себе таких же мотивованих людей, як сама. Ми запалюємось спільною ідеєю і реалізуємо її, не шкодуючи ні себе, ні ресурсів, ні часу. Іноді не можу заснути в цьому генеруванні. Тому стратегія – точно моє.
-Скільки часу Вам потрібно для прийняття рішень?
-Я прихильник виважених рішень. Для мене вагомими є лише чіткі аргументи і факти. Достатньо одного серйозного доводу, який може стати вирішальним.
-У будь-якому колективі трапляються конфліктні ситуації… Як правильно їх вирішувати: бути твердим чи поступатися? У чому полягає баланс?
-Конфлікти потрібно завжди вирішувати мудро. Баланс повинен бути у всьому. Бувають ситуації, де ти балансуєш між протилежними підходами і баченням. Я – миротворець у всіх процесах або намагаюсь ним бути. Абсолютно не боюсь втратити свій авторитет. Якщо ти багато працюєш, бачиш результат, контролюєш кожен етап, формуєш і реалізовуєш серйозний проект – ти точно знаєш, яке рішення буде правильним. Завжди знайдуться люди, які критикуватимуть, але це дрібниці, бо у стратегічних питаннях, я впевнена, у нас все вдасться! Ми гарно стартували, будемо продовжувати. Тому тут критика може бути тільки зі сторони конкурентів або тих, хто не зміг цього зробити.
Будь-які протистояння породжує відсутність спілкування, тому завжди намагаюся ввійти в положення, зрозуміти, чому люди так чи інакше вчиняють у різних ситуаціях. Ще плітки не варто відкидати. Їх блокую. Але часом зворотній зв'язок межує з плітками, суб’єктивним баченням. Треба трохи часу у кожній ситуації, щоб зрозуміти: де правда, а де вимисел.
-Чи відчутна різниця в роботі з чоловіками та жінками? Є особливий підхід до когось із них?
-Я не оцінюю людей за гендерним підходом. Є дуже відповідальні і чоловіки і жінки, а є популісти. Я люблю розумних, прагматичних, конкретних, професійних людей в своєму напрямку. Цими людьми захоплююся, з ними завжди цікаво.
Різні посади мені дозволили зробити один великий висновок – чоловіки можуть бути друзями для жінки. Коли вони однодумці, формується команда і будуються дружні партнерські відносини. Інших нюансів чи акцентів не варто шукати.
Хоча скажу... чоловіки, за своїм характером і у своїй більшості, хочуть панувати над жінкою. Проте, мені траплялися шляхетні, самодостатні чоловіки, яким навіть цікаво дослухатись до жінки, захоплюватись чи як...
-У Вас є стратегічні порадники чи духовні наставники, які можуть впливати на Ваше рішення, сприйняття світу чи формування Вас як особистості?
-Це доволі особисті речі… я відчуваю, наче мене взяли за руку і ведуть по життю і це вища сила, яка мені допомагає. Якщо життя складалося не зовсім так, як би планувала чи хотіла, зрештою, потім усе поверталося на краще і це мене формувало та гартувало. Я, насправді, відчуваю підтримку іншого рівня. Якщо говорити по суб’єктах, які це реалізовують, то такими для мене є Жидичинський монастир і настоятель Костянтин. Геніальність у простоті, це - про нього, він надихає. Також у мене прекрасні відносини з владикою Михаїлом, він надзвичайно потужний та дуже стратегічний. Я вдячна долі за те, що маю таке коло спілкування.
-З чого черпаєте натхнення: з духовного чи земного?
-Натхнення мені дає нова ідея та однодумці, які допомагають її реалізувати. Є люди, які надихають. Вони можуть бути небагатослівні, не часті у спілкуванні, але вони дають таку підтримку, що це окриляє.
-Які риси характеру Ви в собі не любите або, навпаки, пишаєтеся ними?
-Я дуже самокритична. Є риси, які мені не подобаються: буваю нетерплячою, запальною.
Але… батьки мене виховували (може навіть програмували), передусім, бути хорошою людиною. Доброта – основна риса, серед інших, яка допомагала мені усього здобути. Бо добро точно повертається сторицею.
-Чи хотіли б щось змінити у Вашому житті?
-Кожного дня з’являються нові бажання і прагнення: духовного, матеріального, особистого. Стосовно того, чи переграла б якусь певну частину свого життя, якби повернулася у минуле… тут можна відповідати кожного дня по-іншому. Зазвичай зосереджуєшся на одному і не помічаєш іншого. Іноді здається, що можна було б зробити інші правильні кроки, але, мабуть, не варто робити таке зі своїм життям. Тому думаю, хай би усе було як було.
-Які у Вас життєві пріоритети?
-Протягом життя, як і більшість жінок, поєдную роботу та дім. Якщо про пріоритети, то це: рідні, робота, друзі, відпочинок. На нинішньому етапі життя чіткий пріоритет – забезпечити розвиток ЛНТУ. Люблю подорожувати та сміятись у чудових компаніях.
- Якою бачите себе через 10 років?
-Бачу щасливу людину, яка живе у компанії щасливих людей. А ЛНТУ – справжній полюс росту Волині!
Олена Третяк та Ілона Карпюк, відділ іміджу та промоції
