LNTU education: технології майбутнього від ФАТЕ
Агрономія, екологія, вивчення землі та її ресурсів, світ рослин та життя кожної пророслої зернини… Навіть не будучи фахівцем аграрної справи, ця сфера так чи інакше стосується кожного у житті, адже ми дихаємо завдяки лісам, ми насолоджуємося водними ресурсами, ми черпаємо життя із вирощених власноруч продуктів.
Цієї суботи, науковці факультету аграрних технологій та екології провели виставку технічних розробок у ЦУМі міста Луцька і показали, наскільки може бути цікавою їхня наука.
Факультет фактично завершив серію презентацій технологій майбутнього від ЛНТУ, під час яких усі охочі могли на власні очі побачити, як твориться наука, які новітні технології ми уже використовуємо і що таке справжній полюс росту.
Відкрив сьогоднішню виставку від ФАТЕ, його очільник – декан Руслан Кірчук, подякувавши колегам за результативну наукову і викладацьку діяльність та ті розробки, які сьогодні має нагоду оглянути молоде покоління, студенти та абітурієнти.
Згодом науковці продемонстрували прилади та розробки, без яких не впорається жоден агроном, агроінженер чи еколог.
Зокрема, доцент кафедри екології та агрономії Микола Федонюк показав прилади, що вимірюють рівень вуглекислого газу повітря, дистанційно показують рівень температури, а також здійснюють вимірювання електромагнітного випромінювання, наприклад від Wi-Fi ми мобільного телефону.
Крім того, присутні могли оглянути і навіть самі спробувати здійснити процес вимірювання радіоактивності та вмісту розчинних речовин у воді, наприклад, рівень кислотності у солодкій газованій воді, у холодному чаї чи соку.
Розповів Микола Федонюк і про роботу з космічними знімками, які показують розвиток рослинності у різних місцевостях: «Даний проект стосується конкретно наших лугів біля корпусу ЛНТУ. Ми працюємо разом зі студентами і вони вивчають ці показники на предметах та пишуть власні наукові роботи. Розробка корисна і для екологів і для агрономів, адже дає можливість оцінювати стан розвитку рослин і вирубку лісів, а для сільськогосподарських культур показує, наскільки добре і рівномірно вони розвиваються, чи є необхідність внесення добрив».
Василь Сацюк, доцент кафедри аграрної інженерії імені проф. Г.А.Хайліса, представив систему точного землеробства та інновацій в АПК. Це, зокрема, комплекс високотехнологічних заходів, які включають цілий ряд операцій: технології глобального позиціонування, географічні інформаційні системи, технологія оцінювання врожайності, технологія змінного нормування та технологія дистанційного зондування.
«Ключовим етапом є технологія глобального позиціонування, тобто іншими словами, це – місце визначення того чи іншого агрегату по відношенню до поля чи іншого об’єкту. Наприклад, завантажуємо або створюємо поле і бачимо показники площі обробленого поля, з якою швидкістю рухався трактор, бачимо норму внесення добрив. Працюючи із супутниками, система дозволяє працювати у режимі автопілота (коли водій має здійснювати лише повороти і розвороти агрегата, повністю довіривши керування машині), або ж на основі курсовказівника (коли водій сам керує агрегатом).
Кафедра агроінженерії також продемонструвала у дії новенький квадрокоптер, за допомогою якого можна здійснювати зйомку поля, моніторити стан посівів. Ця інформація, кажуть науковці, обробляється і передається на відповідні електронні системи та показує, на яких ділянках необхідно вносити добрива, а де їх достатньо. Це дозволяє розрахувати точну кількість добрив і не марнувати зайвого ресурсу та фінансування.
Також є розробка, яка сканує поле попереду агрегата: «Якщо ми обробляємо сільськогосподарські культури, зокрема, вносимо гербіциди для знищення бур’янів, то система розпізнає точку і внесення відбувається лише у ті зони, де є бур’ян. Відповідно, зменшується кількість внесених гербіцидів і менше забруднюється середовище», - розповідає Василь Сацюк.
А от Наталія Ковальчук, доцент кафедри лісового господарства, розповіла про використання мікроскопа під час навчання студентів.
«Я викладаю ботаніку з основами фізіології, тому мікроскоп для досліджень використовую постійно. У нас є готові мікропрепарати, чимало із них ми виготовляємо самі, тому мікроскоп завжди актуальний і студентам дуже цікаво. Є таке поняття як «мікробіологічний рисунок», усі препарати за темою навчання, студенти зарисовують у лабораторних роботах. Це допомагає їм у навчанні, адже я вважаю, якщо свої руки зробили, то мозок не забуде», - ділиться викладач.
Про експрес-аналіз ґрунту розповів доцент кафедри екології та агрономії Ігор Мерленко. За його словами, аналіз ґрунту необхідний не лише для використання землі у масштабних цілях, але й у межах невеликої власної ділянки чи під час купівлі/продажу землі. Оскільки дослідження ґрунту у лабораторіях витратне за часом та фінансами, то це зручніше зробити за допомогою невеликих і недорогих приладів. Незручність може полягати лише у тому, що показники ґрунту будуть загальними, а не такими точними як у лабораторії, утім їх цілком буде достатньо для того, аби мати загальну характеристику певної ділянки.
«Якщо брати зразки і нести в лабораторію, це займає тижні три і великі кошти, а можна використати на полі прилади і визначити кислотність ґрунту чи температуру самому. Аналіз в лабораторії показує п’ять елементів: азот, фосфор, калій, кислотність та вміст гумусу. Маючи ці показники можна порахувати агроекологічний бал. Це дуже важливо, адже так само як і автомобіль, який має свої характеристики, земля також має свій агробіологічний паспорт із показниками її вмісту», - додає Ігор Мерленко.
Окрім приладу для вимірювання кислотності, науковець показав прилад для оцінки зволоженості ґрунту. Це також важливо для того, аби вберегти посіви від перезволоження і подальшого грибкового захворювання землі.
А якщо хочете дізнатися рівень цукристості у соку чи вині, то й для цього існує окремий прилад. Достатньо налити краплю соку і подивитися, наче у бінокль… де власне й захована шкала виміру. «Дуже корисна річ для фермерства», - кажуть науковці.
Відвідав виставку і давній партнер факультету - директор Поліської дослідної станції національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» Володимир Гаврилюк. Він розповів про основні напрямки діяльності станції, зокрема про те, що її фахівці розвивають такі знання, як добування корисних копалин, виготовлення різних форм добрив і внесення їх у ґрунти. А також поділився позитивними відгуками про співпрацю із кафедрами ЛНТУ.
Найприємнішим є те, коли партнери гідно оцінюють вклад науковців у розвиток молодого покоління. Так сталося і сьогодні, адже Володимир Гаврилюк був головою комісії під час захисту дипломних проектів випускників ФАТЕ. Отож, каже співрозмовник, він задоволений талантами молоді, які уже мають усі шанси стати його колегами у дослідному інституті:
«Ми завершили оцінювання двох напрямків: машинобудування та агроінженерії. Цікаво, що студенти почали розвиватися в напрямку своєї думки, тобто вони думають про ті проекти, які готували, критично оцінюють свою діяльність та тематику досліджень. Кафедра агроінженерії показала виску ефективність навчання і розвитку студентів, довела свою спроможність, тому я дуже задоволений. Безумовно, студентів можна назвати потенційними колегами».
Ми пишаємося своїми науковцями, пишаємося власними студентами і випускниками. Ми дякуємо за високу оцінку результатів діяльності партнерам і колегам і запрошуємо на навчання до Луцького НТУ молодих, активних і перспективних абітурієнтів! Твій полюс росту – ЛНТУ!
Ілона Карпюк, відділ іміджу та промоції
Більше фото тут: https://www.facebook.com/media/set/?vanity=LutskNationalTechnicalUniversity&set=a.1903032773184097
