«Червоними і чорними нитками…»

Новини / 11.05.2019 /

«Червоними і чорними нитками…»

У Луцькому НТУ урочисто вшанували віршем, піснею та екскурсом в історію створення один із найяскравіших символів України – вишитий рушник.

Спільними зусиллями кафедри української та іноземної лінгвістики, кафедри дизайну, бібліотеки Луцького НТУ та центру соціальної і виховної роботи у стінах нашого університету відбувся захід присвячений Х Всеукраїнському фестивалю вишитих рушників «Вишиті обереги єднання».

З давніх-давен українці не можуть уявити свого життя без вишитого рушника. У бабусиній хаті він прикрашає образи, у маминій корзинці він накриває пасочку у великодню ніч, нареченим кладуть його під ноги, а немовлят повивають перед хрещенням. Вишитий рушник супроводжує українців протягом усього життя; він є оберегом, молитвою, символом добра і любові.

Щодо необхідності збереження українських традицій, об’єднання нашого народу, проведення просвітницької роботи в навчальних закладах та підвищення патріотичного духу серед молоді зауважив ректор Луцького НТУ Петро Савчук, який відвідав захід.

«Українська вишиванка, як і вишитий рушник – це одні з найважливіших атрибутів нашої національної автентичності. Зберігаючи й надалі такі звичаї як вишивка, духовність ми завжди будемо успішними, щасливими, а головне – самобутніми й незалежними. Саме в традиціях єдність нашого народу. В такі моменти ми забуваємо про всі негаразди і стаємо дійсно неподільними. Я неймовірно гордий тому, що в нашому університеті проводяться такі чудові заходи. Дуже дякую усім, хто організував, долучився… Ми маємо показувати приклад як любити та берегти Україну», - наголосив ректор.

Беззаперечно, український народ уже давно довів вагомість такої давньої реліквії як вишитий рушник, присвятивши саме йому багато художніх витворів, поезій та музичних композицій. Тому й сьогодні, у стінах Луцького НТУ пролунало декілька творів в яких оспівано усю любов та бережливе ставлення українців до рушника, вишитого материнськими руками.

Так, Анастасія Городь продекламувала чуттєвий вірш під назвою «Мамині рушники», а Олексій Ліщук подарував присутнім ліричну музичну композицію «Дякую тобі мамо».

Пробігтися сторінками історії зародження такої традиції як вишивання рушників, пізнати його образно-символічне значення та осягнути велику силу і магію, що несе в собі накладання хрестиків чорними та червоними нитками на полотно, допомогла гостям доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Наталія Шкляєва. Вона розповіла, що ще в язичницькі часи жінки проводили колективні обряди: вони вишивали рушники та заговорювали їх на обереги. «Існувало повір’я, що такі рушники мали в собі особливу силу і могли відвернути хворобу, вберегти від нападу ворогів та навіть врятувати життя. Саме тому українці й досі так бережно відносяться до вишитих рушників та використовують їх в усіх сакральних обрядах від народження й до смерті. Давайте будемо намагатися й надалі проносити цю реліквію крізь віки і передавати усі традиції наступним поколінням. Хочу подякувати усім присутнім та побажати дійсно легкої дороги встеленої рушниками, що вишивалися рідними руками і з гарними помислами. Нехай наш життєвий шлях буде вишитий лише світлими та яскравими рушниками. Добра, миру та процвітання нам та нашій країні!», - висловилася на завершення Наталія Шкляєва.