В рамках реалізації проекту Erasmus+ KA220 «Платформа цифрової дипломатії та інклюзивних досліджень миру для молоді»/ «Digital Diplomacy and Inclusive Peace Studies Platform for Youth», 3 жовтня відбулась четверта лекція на тему: «Штучний інтелект та Дипломатія/Artificial Intelligence and Diplomacy» із серії тренінгів для послів дипломатії «Diplomacy Ambassadors Trainings».
Лекторка, доктор Шуая Ачікалін (Şuay Açikalin) – заступник директора вищої школи Анкарського університету Хачі Байрам Велі.
Лекторка провела лекцію на тему “Digital Diplomacy in Post Truth Age”. Розкрила поняття дипломатії та цифрової дипломатії та часи постправди.
Постправда – це термін, який стосується широко поширеного у 21 столітті документування та занепокоєння суперечками щодо публічних заяв про правду. Термін «науковий розвиток» відноситься до теорій і досліджень, які пояснюють історично конкретні причини та наслідки явища.
Епоха постправди, як прийнято вважати, почалася не в 2016 році з голосуванням за Brexit і перемогою на виборах Дональда Трампа. Ці події лише слугували проявами тенденції, яку можна простежити до кінця 20 століття – тенденції, яка розвивалася лише у 21 столітті з появою нових технологій.
Шуая Ачікалін – навела приклади пост правди. У формі політики постправди головними темами новин стають неправдиві чутки (такі як теорії змови про «народження» або «мусульмани» про Барака Обаму). У випадку з «піццагейтом» це призвело до того, що чоловік увійшов до піцерії Comet Ping Pong і вистрілив з гвинтівки AR-15.
Лекторка акцентувала увагу, що у добу постправди саме доступність інформації, а не її точність, формує громадську думку. Враховуючи те, що достовірна інформація потребує часу, щоб з’явитися, природа постправдивої епохи «перший прийшов, перший повірив» за своєю суттю сприяє поширенню дезінформації та фейкових новин. Після того, як думка сформована, ставки робляться проти правди, яка тепер має зняти думку з брехні та знову сформулювати її правдою.
Епоха постправди є проявом мінливого стану глобальних справ, що вимагає перегляду існуючих норм і цінностей для створення нового набору істин. Зацікавлені сторони повинні переконатися, що ці нові істини є інклюзивними та справедливими, а не поляризуючими та гнітючими.
Відділ міжнародних зв’язків ЛНТУ
