Більшість музикантів є хорошими математиками, - декан КНІТу
Ростислав Редько
Тому тоді кожен випускник кафедри знав мінімум 2 мови програмування – Basic i Fortran, умів запрограмувати верстат з ЧПУ на виготовлення будь-якої деталі. Усі курсові та дипломні проекти виконувалися з використанням комп’ютерної техніки і найбільш передового програмного забезпечення. На підвищення кваліфікації на кафедру приїжджали фахівці зі всієї України і з-за кордону, зокрема з Китаю.
І – найголовніше. З кафедри МРВ і ОГВС, яку я закінчив, започаткували свою діяльність такі комп’ютерні кафедри: автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, комп’ютерних технологій професійного навчання (тепер комп’ютерних технологій), на основі яких у 2005 році і був створений факультет КНІТ. Першим деканом цього факультету був випускник кафедри МРВ та ОГВС Лотиш Володимир В’ячеславович – теж верстатник. Та й більшість викладачів теперішніх комп’ютерних кафедр – випускники технічних кафедр.
Ще кілька історичних моментів щодо мого комп’ютерного минулого. Перший ПК 5-го покоління на базі мікропроцесора AMD 5x83-133 МГц (аналог Pentium 75, у той час - чудо техніки) вперше з’явився у мене ще у 1996 році, якого тримали на кафедрі «під трьома замками». На ньому здобували комп’ютерну грамоту тодішні і сьогоднішні генії комп’ютерної техніки, зокрема завідувач кафедри комп’ютерних технологій, тепер директор ТК Луцького НТУ Герасимчук Олег Олександрович, а також багато інших людей. З 1999 року упродовж 9 років я викладав інформатику та інформаційні системи у Волинському інституті МАУП ім. В.Липинського, Волинському інституті економіки та менеджменту. У себе на кафедрі комп’ютерного проектування верстатів та технологій машинобудування викладав такі комп’ютерні предмети: «Комп’ютерні технології», «Основи автоматизованого проектування», «Системи автоматизованого проектування верстатів». На кафедрі комп’ютерних технологій викладав дисципліну «Інформаційні системи та технології» тощо.
Тобто вважаю, що у моїй професійній діяльності комп’ютер був для мене основним помічником та інструментом.
Новацій ми створюємо дуже багато. Тільки в нашому університеті кожного року отримуємо близько 40 патентів України на винаходи або корисні моделі, біля 10 свідоцтв на авторське право (переважно на комп’ютерні програми) і інші. А ось із впровадженням цих новацій є певні проблеми, пов’язані в основному із відсутністю грошових коштів. Потужні підприємства в Луцьку є – це, в першу чергу, міжнародний холдинг «Модерн-Експо», підшипниковий завод «СКФ Україна» та корпорація «Богдан Моторс». На цих підприємствах втілюється у життя багато інноваційних технологій. Наші волинські вчені майже усі свої наукові розробки впроваджують на цих підприємствах на рівні актів впровадження, актів випробувань, але без належної винагороди, що не стимулює до подальших наукових досліджень і розробки інновацій. Комп’ютерні інновації знайшли більш широке застосування – у формі сайтів, інтернет-магазинів, комп’ютерних програм тощо, які використовуються майже усіма сучасними підприємствами.
До чого потрібно прагнути? Мабуть до того, щоб виховувати у собі та прививати студентам такі духовні цінності, як відповідальність, доброчесність, повага один до одного, смиренність і поставити собі за мету не якісь матеріальні блага, а більш високі цінності, головною з яких, як пишеться у Святому Писанні, є Любов. У нас в Україні створені для цього дуже хороші умови – матеріальних благ мало, зачепитись за них не реально – тому розвиваймо духовні цінності. До речі, роботодавці ставлять в пріоритет не фахові знання випускників, які можна набути за кілька років, а хороший характер, відповідальність, чесність, яких набути і виховати дуже важко – майже неможливо.
-Під час навчання в аспірантурі я активно займався наукою, зокрема вдосконаленням пристроїв затиску токарних верстатів-автоматів та напівавтоматів. Разом із керівником були розроблені нові елементи цих пристроїв, нові технології їх виготовлення і технології їх відновлення, які були запатентовані. У той час, у 1996-1997 роках, патенти на корисні моделі не видавались, замість них видавались деклараційні патенти на винаходи. У 2011 році у співавторстві з моїм аспірантом Борисом Придальним було отримано патент України на винахід (електро-магнітний привід затиску багатошпиндельних токарних автоматів), який було визнано кращим винаходом на Волині Державною службою інтелектуальної власності. Цінність цих винаходів полягає у підвищенні довговічності і ефективності роботи затискних механізмів багатошпиндельних токарних автоматів та напівавтоматів.
-Діяльність цієї громадської організації спрямована на активізацію наукової та інноваційної діяльності творчих та обдарованих людей для покращення рівня життя громадян України. Одним із важливих напрямків діяльності організації є проектна діяльність. Громадська організація «ВОЛИНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВЧЕНИХ ТА ІННОВАТОРІВ» підготувала більше 10 міжнародних проектів і приймала участь як партнер в реалізації кількох з них, зокрема:
«Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні», терміни реалізації проекту – 2013-2015 роки, бюджет проекту 2 млн. євро.
«Відновлення магістрального водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування», терміни реалізації проекту – 2013-2015 роки, бюджет проекту 1 млн. євро і інших.
Результатом реалізації першого проекту є новий водолікувальний комплекс в селі Грем’яче Ківерцівського Району (на території санаторію «Пролісок») з новітнім медичним обладнанням. Там же створено і обладнано туристичний центр, зокрема закуплено 20 велосипедів, човни, рафти, палатки тощо. Результатом реалізації 2-го проекту є ТЕО доцільності відновлення воднотранспортного шляху Е-40 для можливості перевезення крупногабаритних вантажів річками України, Польщі і Німеччини, що є більш економічно вигідним і екологічно чистішим.
-Не може залишитися непоміченим той факт, що шаленими темпами у світі розвиваються ІТ-технології. Без комп’ютерних інновацій не минає жоден день пересічного українця, що вже й говорити про освітню та наукову діяльність. Який, на Вашу думку, має вплив ІТ-індустрія саме в освітній галузі та які нові вимоги вона диктує в освітньому процесі?
Програма навчальних закладів зовсім не пристосована до вимог сучасного бізнесу, випускники не мають розуміння у веденні реальних проектів та в роботі з актуальними технологіями. Для підготовки конкурентних кадрів потрібно паралельно з суто технічними дисциплінами вводити курси з основ менеджменту, ведення комерційних проектів, роботи з клієнтами, маркетингу проектів, промислового програмування. Так як більшість сучасної навчальної літератури та супровідних документів у сфері ІТ викладені англійською мовою, необхідністю для співробітника в області ІТ вже сьогодні є знання англійської мови.
Аналізуючи ці проблеми фахівці у сфері ІТ визначили такі варіанти виходу із ситуації:
сформувати вимоги до навчальних програм з ІТ?спеціальностей з урахуванням світових трендів розвитку ІТ (Cloud-системи, BigData, DevOps, IoT та перспективні мови програмування);
запросити до процесу формування та аудиту стандартів ІТ?освіти представників ІТ-спільноти України, представників з ІТ бізнесу, адже саме вони будуть забезпечувати роботою випускників, а також незалежних IT експертів, що мають досвід в сфері та бачення щодо перспектив розвитку ІТ;
обрати стратегії розвитку освітніх програм і стандартів у сфері ІТ на основі новацій ІТ-індустрії та вимог ринку IT до рівня професійних компетенцій та кваліфікацій ІТ-спеціалістів;
налагодження профільної системи післядипломної освіти для оперативного підвищення кваліфікації спеціалістів, їх перепідготовки та отримання чергової кваліфікації тощо (за моделлю «освіта протягом життя»).
015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології);
121 Інженерія програмного забезпечення;
122 Комп’ютерні науки;
123 Комп’ютерна інженерія;
125 Кібербезпека.
На факультеті КНІТ діє 8 спеціалізованих лабораторій, обладнаних сучасними комп’ютерним та мультимедійним забезпеченням, системами передачі даних та іншими спеціалізованими пристроями та наочним приладдям.
До складу факультету входить тепер три кафедри: кафедра комп’ютерних технологій, кафедра комп’ютерної інженерії, кафедра фундаментальних наук. Дві з них є випускаючими. Викладачі факультету - досвідчені фахівці у сфері ІТ, з яких 2 доктори наук, професори, 20 кандидатів наук, доцентів. На факультеті навчається близько 700 студентів. Практично усі випускники працевлаштовуються за спеціальністю.
Музика для мене є заспокійливим засобом. Коли граєш якусь красиву мелодію, ти забуваєш про все, відриваєшся від земного і входиш в контакт з Божественним, внаслідок чого твоя душа очищується від усього негативу. Тому найкращий мій відпочинок – це музика, яку я виконую сам. Слухати музику я не люблю – я люблю її виконувати. Так само як дивитись футбол я не люблю – я люблю грати у футбол.
Країна: Україна (закордон мені не подобається)
Місто: Луцьк (краще за Берлін, інші польські міста)
Море чи гори: Світязь (чиста вода, більш доступне), гори Карпати (тому що вони українські)
Стиль одягу: зручний, діловий
Кухня: супи, борщі, запарені крупи (з мінімальною термообробкою), свіжо зірвана зелень
Безалкогольний напій: джерельна вода (Баївська)
Алкогольний напій: люблю будь-який якісний алкогольний напій (хорошу самогоночку, вино, віски, коньяк тощо), але в невеликій кількості
Фото – Олександра Містюк, інформаційний відділ Луцького НТУ (більше фото за посиланням - https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab...)