І все-таки: спочатку було слово…
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ та МОВИ
У ЛУЦЬКОМУ НТУ
Рідна мова дається народові Богом,
чужа – людьми,
її приносять на вістрі ворожих списів.
В. Захарченко
Руйнування мови –
основи національної культури –
це вже не просто вина,
а злочин держави перед народом.
А. Мокренко
Нації вмирають не від інфаркту,
спочатку в них відбирають мову.
Л. Костенко
День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
9 листопада з нагоди відзначення Дня української писемності та мови з ініціативи організаторів: працівників бібліотеки Луцького НТУ, кафедри української та іноземної лінгвістики в читальному залі бібліотеки відбувся урочистий захід, у якому взяли участь викладачі та студенти.
Розпочалася урочистість зі вступного слова провідного бібліотекаря Світлани Сакович, яка зазначила «…Кожен народ прямує своїм шляхом до створення власної писемності. Періоди розвитку письма у різних народів типові. У давнину люди для того, щоб повідомити про якусь подію чи місцезнаходження, використовували зламані гілки дерева, камінці, настінні знаки або малюнки. У такий спосіб людина вперше зробила спробу передати повідомлення за допомогою символів. Теперішні слов’янські алфавіти беруть початок з кирилиці – системи писемних знаків, за допомогою яких Кирило записував релігійні тексти. До прибуття Кирила і Мефодія на Русі вже існувало письмо кількох видів».
Доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Наталія Шкляєва у доповіді «Повість минулих літ – одна з найвизначніших пам’яток світової культури XI – початку XII ст.», наголосила: «Сьогоднішнє свято – День української писемності та мови – приурочене захисту рідного слова. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора. Преподобний Нестор, крім богословських знань, займався історією та літературою, досконало володів грецькою мовою. Найвідоміші його праці – життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Найвідоміший твір Нестора-Літописця – «Повість минулих літ», складений на основі раніше створених літописів, архівних, народних переказів та оповідань, поєднаних із сучасними авторові подіями. Це була виснажлива, тривала, клопітка робота, що включала й пошукову діяльність. З метою дослідження своєї історії преподобний Нестор у 1907 році вирушає на пошуки першоджерел, відвідує Володимир-Волинський та Зимненський монастирі. Подорож мала блискучі наслідки, Нестор включив до «Повісті» Волинський літопис. Відчайдушний труд завершено подвижником-літописцем у 1113-му році. Це – наслідок двадцятилітнього щоденного подвигу. Події літопису, доведені до 1110-го року, охоплювали життя і побут різних верств суспільства – від княжих палат до селянських хатинок. Тогочасна епоха, описана Нестором у діях і помислах персонажів – відомих і невідомих: орачів, сіячів, рибалок, будівничих, воїнів, іконописців. Мета, поставлена Нестором у повісті – з’ясувати походження Русі. Досліджуючи це питання, він вперше в історії створює «норманську» теорію, виводячи князівську династію від варягів. У творі реалізовано першу спробу описати історію східних слов’ян, пов’язати історію своєї землі зі світовою історією: «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, – бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіли кожен родом своїм, – то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами». Недавно у Нижніх печерах Київської лаври дослідники віднайшли прах похованого дев’ятсот років тому Нестора. Після вивчення черепа скульптори виліпили портрет: аскетичне обличчя ченця, довге волосся, вдумливий погляд. До цього портрет літописця уже описували історики. Одягнений у чорне, Нестор стоїть із пером у руках, тримаючи білий аркуш».
Доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Тамара Николюк у науковому дослідженні «Трипільська знакова культура» розповіла про зародження письма у трипільській культурі, наголосивши, що «думка про трипільську знакову систему в українських мовознавців народилась після ряду археологічних відкриттів. Так, у 1896 році дослідники відкрили пам’ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві (4–3 тис. до н.е). Трипільська культура розташовувалась між Карпатами та Дніпром на територіях сучасних України, Молдови та Румунії загальною площею понад 350 тис. км?.
Дослідники почали розглядати трипільський орнамент як текст. Дехто виділяв знаки-ікони, коли знаки були копією реальних об’єктів та знаки-індекси – пов’язані з певними предметами (насічки, групи крапок). Важливу роль, на думку дослідників, відігравав і колір. Наприклад, чорне коло означало повний місяць. Історики розшифровують сакральні зображення триярусних кіл як втілення думки про можливості переходу між ярусами світу».
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – захід, що проводиться на Українському радіо до Дня української писемності та мови. Таку акцію було розпочато у 2000-му році. Кожного року слухачі беруть участь у написанні диктанту. Популярність радіодиктанту зростає. На заході, присвяченому Дню української писемності та мови, викладачі та студенти Луцького НТУ також долучилися до участі у акції «Всеукраїнський диктант національної єдності». Текст диктанту створили автори на замовлення Українського радіо відповідно до норм правопису. У читальному залі бібліотеки пролунав голос диктора. Диктор прочитав диктант два рази. Технічним оснащенням аудиторії займався завідувач лабораторіями кафедри комп’ютерної інженерії Віталій Самарчук.
На завершення заходу учасники мали змогу ознайомитись із книжковою виставкою «У рідній мові цілий світ», яку підготували до Дня української писемності та мови працівники бібліотеки Луцького НТУ, де представлені найновіші підручники, посібники, словники та періодичні видання.
Наталія Шкляєва,
доцент кафедри
української та іноземної
лінгвістики
Світлана Бакуменко,
директор бібліотеки
