Чи варто довіряти соцмережам? Якими джерелами інформації краще користуватися? Як не потрапити у пастку маніпуляцій? Власне дослідження та соціологічне опитування серед лучан провели студенти-журналісти ЛНТУ, в рамках вивчення цифрової та інтернет-журналістики. Про те, звідки лучани черпають інформацію, яким соцмережам довіряють та як не потрапити на гачок фейків та маніпуляцій, йдеться у матеріалі.
Соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя людей у ХХІ столітті й Луцьк не є винятком із правил. Соцмережі відіграють важливу роль у житті жителів міста, кожен використовує їх у власних цілях.
Ми опитали лучан, якими соцмережами вони користуються і з якою метою. Опитування більше 50 жителів Луцька, віком від 18 до 55 років, показало, що кожна вікова категорія має свої вподобання щодо соцмереж та контенту.
Отож, серед містян є певні фаворити в застосунках, і найбільш популярним серед опитуваних виявився Telegram (85%), а найменше уваги сучасна аудиторія наділяє YouTube (55%).
- Facebook (70%),
- Instagram (60%),
- YouTube (55%),
- TikTok(75%),
- Telegram (85%).
З початком повномасштабного вторгнення більшість лучан почали частіше цікавитися новинами й черпати їх саме із соціальних мереж – 55%; інші - надалі використовують соціальні мережі для розваг (70%) й поділяють мету використання застосунків за категоріями:
- для спілкування з друзями та родиною - 80%,
- для дослідження нових продуктів/послуг- 30%.
Крім того, респонденти поділилися думками щодо активності у коментарях чи обговореннях. З них:
- 40% респондентів активно коментують та обговорюють публікації.
- 50% респондентів читають коментарі, але не пишуть їх.
- 10% респондентів просто реагують на коментарі (приклад: лайк).
Отож найпопулярнішими тематичними каналами для отримання інформації серед жителів Луцька є:
- Новини: місцеві ЗМІ, політики, блогери.
- Розваги: гумористичні пабліки, музичні канали, кулінарні блоги.
- Інтереси: мода, спорт, подорожі, наука.
Важливо також відзначити характеристику вікової категорії споживачів контенту із соцмереж:
- 18-25 років: Instagram, TikTok, YouTube.
Цікавляться розвагами, модою, музикою, подорожами.
- 25-35 років: Facebook, Instagram, Telegram.
Цікавляться новинами, сім'єю, кар'єрою, спортом.
- 35-55 років: Facebook, YouTube, Viber.
Цікавляться новинами, здоров'ям, кулінарією, садівництвом.
У контексті активного користування соцмережами, надзвичайно важливою сьогодні є тема медіаграмотності. Більшість людей не помічають як піддаються інформаційному впливу, але розрізняти фейк чи недостовірну інформацію у сучасному інфопотоці просто необхідно.
За запитом, статистикою щодо аудиторії локального онлайн-ЗМІ поділилися представники інтернет-видання «Буг». За інформацією журналістів, здебільшого читачів видання цікавлять сенсаційні новини, а це власне той різновид матеріалів, що має найбільше ризиків для дезінформації чи маніпуляції. Крім того, статистика видання «Буг» підтверджує, що користувачами інтернет-ЗМІ є здебільшого жінки (71,4%), а вікова категорія споживачів новин охоплює: 18-24 роки (22,6%), 25-34 роки (22%), 35-44 роки (20,2%) та 45-54 роки (16,5%).
Отож, можемо стверджувати, що найбільш активною у споживанні онлайн-контенту є молодь і ця категорія аудиторії особливо підпадає під ризики маніпуляції.
Прессекретар Луцького національного технічного університету Ілона Карпюк коментує отримані статистичні дані та наголошує на необхідності ретельно перевіряти інформацію, особливо, якщо її черпають із соціальних мереж, анонімних телеграм-каналів чи сумнівних онлайн-видань та цікавитися новинами саме з офіційних джерел та засобів масової інформації: «На мою думку, соцмережам можна довіряти, але тут варто розмежовувати інформацію перевірену від сумнівної та офіційні джерела від анонімних каналів. Джерела, які не мають підтвердження інформації, можуть існувати саме для поширення фейків чи дезінформації і цілеспрямовано чинити вплив на аудиторію. При цьому, споживачі інформації навіть не розумітимуть, що вони потрапили на гачок маніпуляції. Тому кожному споживачеві будь-якої інформації, особливо в часи воєнної та інформаційної війни, необхідно відповідально відноситися до того, що ми читаємо та переглядаємо і шукати підтвердження тій чи іншій новині. Нині, на жаль, спостерігаємо, що суспільство продовжує легковажити».
Крім того, фахівець закликає людей долучатися до тематичних тренінгів та майстер-класів, воркшопів, що сприяють підвищенню медіаграмотності, вчать протистояти маніпуляціям та фейкам, допомагають боротися із пропагандою та ворогом не лише «в окупантських чоботях», але й в інформаційному просторі.
Отримані нами результати досліджень дозволили не тільки підтвердити популярність соціальних мереж та каналів онлайн-комунікації, але й вивчити шляхи отримання лучанами різного роду інформації. Тож і ми закликаємо молодь не нехтувати елементарними правилами медіаграмотності, а відтак, дбати про власну безпеку, безпеку рідних та безпеку держави.
Над матеріалом працювали: Білас Олена, Гірник Олександра, Давидюк Марʼяна, Чернюк Надія,
Зелінська Карина, Ірина Грищук, Редькович Богдан (ЖМК 21)
