«Коли малюєш – молодієш…», - у Луцькому НТУ відбулася виставка художника Руслана Чугая
Не просто викладач, який навчає теорії, а людина-натхненник для багатьох молодих талантів працює у Луцькому НТУ. Мова йде про відомого волинського художника Руслана Чугая, який упевнений, що стати митцем, маючи мольберт і фарби, неможливо, адже художником треба бути у душі. Саме такі настанови дає він своїм студентам, бо ж окрім творчої реалізації Руслан Чугай займається викладацькою діяльністю на кафедрі дизайну луцького університету.
13 липня у стінах Луцького національного технічного університету відбулася його чергова виставка, втім із представленням нових творів мистецтва «Славсько. Весна, осінь і знову весна».
На відкритті виставки були присутні представники обласної влади, зокрема голова Волинської ОДА Олександр Савченко, ректор Луцького НТУ Петро Савчук спільно із проректорами, викладачами та студентами ЗВО.
За словами Руслана Чугая, надихнуло його на створення картин перебування в арт-резиденції у Карпатах. Саме там, каже автор, зустрічаються «творчі маніякі»:
«Надихає мене саме життя. Так сталося, що мене запросили у Карпати в арт-резиденцію, де Ярослав і Тетяна Ціко займаються просуванням творів мистецтва, їх пропагуванням, рекламою для туристів. Організатори залучили художників із різних куточків України. За запрошенням я потрапляв туди тричі: весною, восени і знову весною. Тому й виставка має таку ж символічну назву».
Крім того, зазначає художник, виставка була представлена уже двічі в Києві. Натомість, Руслан Чугай планує невдовзі знову поїхати у Карпати, а відтак, варто очікувати нових презентацій його робіт.
«У художника життя бурлить, він обмінюється досвідом, отримує багато позитиву, їздить у різні регіони, де можна почерпнути різні техніки виконання та й себе показати. На осінь я планую знову поїхати в арт-резиденцію, це ейфорія, спілкування з митцями, увесь спектр емоцій, який потрібен художнику. Ти встаєш вранці, очі продер, малюєш, гори «димлять», кайфуєш… одним словом – це насолода», - каже Руслан Чугай.
Натомість митець наголошує, що маючи мольберт та фарби художником не стати, адже це покликання варто відчувати душею. А от приховувати власних картин від загального ока не варто, бо ж все таки кожен митець прагне показати свої напрацювання, аби надихнутися позитивними емоціями глядачів:
«Коли малюєш – ти молодієш. Коли глядачі отримують позитив – це завжди в радість. Деякі люди кажуть: «Я малюю для себе». Вони брешуть, бо коли малюєш, це ж треба показати, який сенс закриватися від усіх. У нас складається так, якщо хтось має дорогий фотоапарат, він одразу стає фотографом, має мольберт і фарби – значить він художник, але насправді художником треба бути по житті».
Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ
Фото: Олександра Містюк. Більше фото за посиланням:https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab...
