МБФ – це не просто абревіатура, а бренд пов'язаний тисячами доль людей, - декан Ігор Цизь
Посада декана машинобудівного факультету зобов’язує до розсудливості, уважності, певної серйозності, адже і справа ця відповідальна й нелегка. Аби виховати та навчити студента усім тонкощам машинобудівної сфери, справжнього фахівця, необхідно докласти немало зусиль, власних знань і головне – досвіду. Мабуть найкращим вчителем у такій справі є людина котра й сама відчуває свою професію серцем. Натомість, найбільшою подякою для наставника є спілкування із молоддю, яка також може багато чому повчити, надихнути і розрадити.
Сьогодні мова йде саме про такого декана, котрий з гордістю каже, що запах дизпалива та бензину став приємнішим за запах квітів та парфумів, а шум працюючого двигуна більше хвилює його серце, аніж популярна музика. Водночас запевняє, що саме від спілкування зі студентами можна почерпнути найбільше натхнення і наголошує, що факультет - це не просто назва, а стиль життя. Про це та трохи більше в інтерв’ю розповів очільник машинобудівного факультету Луцького НТУ Ігор Євгенович Цизь!
- Ігоре Євгеновичу, розкажіть про те, де Ви навчалися і ким мріяли бути у дитинстві.
- Закінчив я 8-річну школу у с. Хмелівка Володимир-Волинського району. Опісля вступив до Володимир-Волинського технікуму механізації та гідромеліорації на спеціальність «Механізація сільськогосподарського виробництва», яку закінчив із дипломом з відзнакою у 1990 році. Далі була служба у Радянській армії, а уже в 1991 році усім складом частини прийняли присягу на вірність Україні. Після демобілізації, восени 1992 року, вступив на підготовче відділення Луцького індустріального інституту. Завдяки чудовим викладачам, які викладали на цих курсах, я успішно відновив знання, призабуті під час служби, та вступив на навчання до ЛІІ за спеціальністю «Сільськогосподарські машини».
Народився я у сім’ї вчителів та із самого дитинства мене дуже вабила техніка. Мої дитячі роки припали на період активного впровадження нової техніки у сільськогосподарське виробництво і це мабуть найбільше вплинуло на мій подальший вибір. Запах дизпалива та бензину став приємнішим за запах квітів та парфумів, а шум працюючого двигуна більше хвилював серце від популярного на той час Тото Кутуньйо.
- Вищу освіту Ви здобували у Луцьку й отримали диплом «Інженера-механіка». Чому саме таку спеціальність обрали, чим для Вас вона близька?
- Спеціальність «Сільськогосподарські машини» стала логічним продовженням у реалізації захоплення мого дитинства. На цей час я уже мав певний сформований запас знань про конструкцію енергетичних засобів та сільськогосподарських машин. З’явилися власні ідеї із їх удосконалення та розробки нових конструкцій. Тому і обрав таку спеціальність, яка дозволила розвивати себе саме у конструкторському напрямку.
- Навчалися Ви у Луцькому, тоді ще державному, технічному університеті, тут і залишилися працювати. Розкажіть про Ваш шлях у науці, з якої посади усе розпочиналося?
- Дякуючи на той час ще доценту, к.т.н Дідуху Володимиру Федоровичу, який повірив у мої можливості та погодився стати моїм науковим керівником, у 1998 р. я став аспірантом кафедри сільськогосподарського машинобудування Луцького державного технічного університету. Завдяки активному спілкуванню із такими корифеями аграрної науки, які працювали на цей момент на кафедрі, як професор, д.т.н. Хайліс Гедаль Абрамович та професор, д.т.н. Хелемендик Микола Миколайович відбулось моє формування як науковця. Також значний вплив на вибір теми моїх наукових досліджень зробив професор, д.с.-г.н. Шевчук Михайло Йосипович, який на той час був директором Поліської філії Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського.
На завершення аспірантури довелось декілька місяців попрацювати на посаді асистента кафедри пакування та автоматизації ЛДТУ. Та зрозумівши, що підготовка до занять не лишає часу на завершення дисертаційної роботи, змушений був взяти відпустку за власний рахунок майже на 6 місяців та завершити дослідження. У цей період, я особливо вдячний за терпіння моїм дружині та сину, які мужньо перенесли усі фінансові негаразди. А уже з осені 2002 р. я став асистентом кафедри сільськогосподарського машинобудування і у лютому 2003 р. захистив кандидатську дисертацію у Львівському державному аграрному університеті.
- Довгий час Ви очолювали кафедру сільськогосподарського машинобудування, потім стали завідувачем кафедри інженерного та комп’ютерного забезпечення АПК. Як пов’язані ці дві кафедри і відповідно два напрямки?
- Так склалось, що уже через 2 роки після захисту кандидатської дисертації довелось виконувати обов’язки завідувача кафедри сільськогосподарського машинобудування та ставити завдання і вимагати їх виконання від людей, які лише декілька років тому були моїми викладачами. Але завдяки чудовим людським якостям колективу кафедри нам вдалося витримати випробування експериментом із впровадження принципів Болонського процесу, пройти акредитаційні перевірки, зберегти та розвинути матеріальну базу, створити науково-дослідну лабораторію, активізувати студентську наукову роботу і ін.
Щодо зміни назви кафедри, то вона була обумовлена зміною вимог ринку праці до вмінь та навичок випускників. Випускники кафедри на цей період стали меншою мірою затребувані на машинобудівних підприємствах, але частіше працевлаштовуються у фірмах із продажу та технічного сервісу сільськогосподарської техніки, колективних та приватних сільськогосподарських підприємствах, науково-дослідних та навчальних установах. Тому зважаючи на вище викладене, спрямованість наукової діяльності викладачів кафедри «Сільськогосподарського машинобудування» та необхідність покращення профорієнтаційної роботи було вирішено перейменувати кафедру на «Інженерного та комп’ютерного забезпечення агропромислового комплексу».
- Віднедавна Ви стали деканом машинобудівного факультету Луцького НТУ. Для Вас ця робота є цікавішою, адже водночас, посада передбачає більше відповідальності?!
- Ніколи не був кар’єристом, але ректору відмовити не зміг. Так і опинився на посаді декана, яку переді мною займала людина з великої літери, професор Пустюльга Сергій Іванович. У будь-якій роботі є позитивні та негативні особливості. У роботі на посаді декана для мене є позитивною можливість спілкування із значно ширшим колом студентів та теми, які ми можемо обговорювати. Більша відповідальність – так, накази, рейтинги, заяви, різноманітні довідки, які безпосередньо пов’язані із долями молодих людей.
- Розкажіть детальніше про факультет. Чим зацікавлюєте абітурієнтів і які спеціальності пропонуєте?
- МБФ – це не просто абревіатура одного із найстаріших і найбільших факультетів Луцького НТУ, а це уже бренд пов'язаний тисячами доль людей. Це стиль мислення, виховання, поведінки, взаємовідносин у колективі і ін. І ось цими цінностями факультету ми і зацікавлюємо наших абітурієнтів. Також привабливим для молоді є перелік спеціальностей, які ми пропонуємо. Найперше хочу відміти дві спеціальності за якими ми готуємо фахівців практично від створення факультету. Це - 274 Автомобільний транспорт та 133 Галузеве машинобудування за освітньою програмою «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва». Ці спеціальності і сьогодні лишаються надзвичайно актуальними на ринку праці. І тепер уже випускники попередніх років є роботодавцями для нинішніх випускників.
Факультет також пропонує навчання на спеціальності 133 Галузеве машинобудування ще за такими освітніми програмами:
- «Інжиніринг переробних і харчових виробництв»;
- «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування»;
- «Обладнання лісового комплексу».
Такими освітніми програмами ми прагнемо охопити усі основні потреби ринку праці у інженерних кадрах для Волинської та суміжних областей.
Надзвичайно актуальною у сучасних умовах є спеціальність 175 Транспортні технології (на автомобільному транспорті). Випускники цієї спеціальності обґрунтують оптимальний маршрут доставки вантажу між будь-якими містами світу, виберуть найкращий рухомий склад, забезпечивши цими та іншими заходами максимальний прибуток для транспортного підприємства.
Присутній на факультеті і технологічний напрямок, це спеціальності 181 Харчові технології та 182 Технології легкої промисловості. Завдяки ініціативному колективу випускаючих кафедр ці спеціальності активно розвивають матеріальну базу, співпрацю із провідними підприємствами галузі, впроваджують інноваційні методи у навчальний процес.
А із галузі знань «Аграрні науки та продовольство» ми пропонуємо абітурієнтам спеціальності 205 Лісове господарство та 208 Агроінженерія. Лише порівнявши назви цих спеціальностей із назвою основних виробничих галузей Волинської області можна зробити висновок про перспективність здобуття такого фаху.
Потужна матеріальна база, досвідчені колективи викладачів, практики на провідних підприємствах галузі, стажування у закордонних фірмах, семестрове навчання у вишах Західної Європи – усе це складові формування фахівця за зазначеними спеціальностями на машинобудівному факультеті Луцького НТУ.
- Нині центри зайнятості в Україні наголошують на нестачі фахівців робітничих професій… Випускники МБФ є затребуваними на ринку праці, які перспективи вони отримують після навчання?
- Так, ми сьогодні дуже часто чуємо стурбованість роботодавців про відсутність робітничих кадрів, міністерством розробляються програми із розвитку матеріальної бази училищ і ін. Проте розвиток техніки та технологій вказує на те, що обслуговувати та подекуди і експлуатувати сучасну високотехнологічну техніку та обладнання можуть лише фахівці із вищою освітою. Тому роботодавці постійно звертаються із пропозиціями вакансій не лише для випускників, але і для студентів старших курсів факультету. І пропозиція перевищує попит. Хоча заробітна плата на початковому рівні стартує від 8000 грн.
- Чи можуть ваші студенти паралельно працювати, факультет сприяє такій ініціативі?
- Звичайно так. Факультет сприяє такій ініціативі за умови успішного виконання студентом індивідуального навчального плану.
- Як щодо міжнародних зв’язків… чи можуть студенти-машинобудівники проходити навчання або стажування за кордоном і що це їм дає у перспективі?
- До основних закордонних партнерів факультету можна віднести Батумський державний університет ім. Шота Руставелі, Університет ім. Александра Стульгінскіса (м. Каунас), Університети «Люблінська Політехніка», «Гданська Політехніка» (Польща), Державний аграрний університет (м. Кишинів, Молдова), Вища школа Східна Вестфалія-Ліппе (Нмеччина), Політехнічний інститут (м. Браганса, Португалія) і ін. У більшості із цих закладів студенти факультету мають можливість і проходять або семестрове навчання або навчання за схемою подвійного диплому. Перспектива – успішне працевлаштування та кар’єрне зростання як в Україні так і закордоном.
- Чи стоїть перед випускниками МБФ проблема відтоку спеціалістів за кордон, чи все ж вони мають можливості бути конкурентоспроможними на вітчизняному ринку праці?
- Звичайно багато випускників шукають можливість працевлаштування закордоном. Але це відбується не через їхню не конкурентоспроможність на вітчизняному ринку праці, а через низьку конкурентоспроможність пропозицій вітчизняних роботодавців у порівнянні із закордонним. В Україні лишаються ті, хто хоче поступово вибудувати свою кар’єру і не зважає на низьку оплату праці на початкових посадах. Закордон їдуть за «швидкими» заробітками.
- Ясна річ, що лише теоретичних знань для справжніх майстрів машинобудівної справи замало, вони потребують і практичних навиків. Яким чином вдається наповнити молодь практичними знаннями, підприємства області у цьому допомагають?
- Звичайно, практичні навички є основою фаховості кожного спеціаліста. У цьому плані для наших студентів відкриті двері практично кожного підприємства, фірми чи державної установи. З цією метою укладені договори про співробітництво, де обумовлена участь роботодавців у практичній підготовці випускників, а також у багатьох випадках і випускній атестації. Тобто керівники підприємств залучаються до роботи в екзаменаційних комісіях із захисту випускних кваліфікаційних робіт, і як правило, головами таких комісій. А випускники, дуже часто прямо на завершення захисту роботи, отримують пропозицію із подальшого працевлаштування від голови комісії.
- Окрім класичних машинобудівних спеціальностей, на факультеті нещодавно були ліцензовані й нові напрямки «Агроінженерія» та «Лісове господарство». Ці спеціальності є актуальними і затребуваними як серед абітурієнтів так і для роботодавців?
- Узагалі ці дві спеціальності є унікальними, оскільки передбачають роботу із живими, у більшості, рослинними організмами. Важко не помітити наскільки змінилось сучасне сільське господарство. Закордонні техніка та технології помножені на родючість наших ґрунтів та працелюбність людей забезпечує фантастичні результати. Тому виникла потреба на ринку праці не у простому інженерові-механіку, а у інженерові, який здатний поєднати знання механіка, програміста, агронома і ін. та забезпечити ощадливе використання ґрунтів з метою отримання максимальних врожаїв сільськогосподарської продукції.
А стосовно «Лісового господарства» - це спеціальність для людей закоханих у рідний край, адже Волинь - це перш за все, край лісів. За останні роки на Волині бездумно використовували цей прекрасний ресурс і на жаль багато втратили. Томи при підготовці фахівців за даною спеціальністю ми особливу увагу приділяємо набуттю ними навиків відновлення та розширення лісових насаджень, ощадливого використання лісових ресурсів. З цією метою на території університету закладено та розвивається власний дендропарк.
- Зрештою, факультет може похизуватися й нововведеною спеціальністю «Технології легкої промисловості», у вас уже є досягнення на цій ниві. Розкажіть про сучасні технології у навчанні, швейну лабораторію та перспективи кафедри у цьому напрямку.
- Так дійсно, факультет із гордістю представляє на усіх профорієнтаційних заходах мабуть найсучаснішу в Луцькому НТУ лабораторію «Швейної індустрії», яка є базовою при підготовці фахівців за спеціальністю «Технології легкої промисловості». Створення цієї лабораторії є прикладом плідної співпраці між навчальним закладом та фірмою із продажу сучасного швейного обладнання. А ентузіазм проявлений викладачами кафедри Галузевого машинобудування та лісового господарства на чолі зав. кафедри В.С. Пуцем забезпечив досягнення бажаного результату. Та робота кафедри у напрямку підвищення рівня підготовки фахівців не обмежується створенням новітньої лабораторії. Так постійно організовуються міжгалузеві семінари, майстер класи, екскурсії на виробництво, дні відкритих дверей, студентські наукові конференції. На цих заходах мають можливість розширити та поглибити свої знання студенти спеціальності. До цих заходів також залучаються учні випускних класів Луцька та району. Такий підхід забезпечує дуже гарний результат. Не дивлячись на те, що спеціальність молода і у нас студенти закінчили цьогоріч лише другий курс, та вони уже здобули перемогу на ХІХ Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів «Печерські каштани».
- Які плани та напрацювання маєте щодо розвитку факультету, яким його бачите у майбутньому?
- Кажуть плани - невдячна справа. Та все ж плануємо створення нових лабораторій для спеціальностей «Харчові технології», «Лісове господарство» та «Агроінженерія», розвиток агрополігону та автодрому, створення сучасного навчально-наукового центу для спеціальності «Автомобільний транспорт», завершення проекту «Баггі», продовження роботи над проектом «Формула студент» і ін. А майбутнє за активними, професійними, самодостатніми, креативними, веселими, - таким є і буде наш факультет.
- Студенти долучаються до впровадження змін на рідному факультеті? Загалом, на вашу думку, сучасне студентство активне чи їх треба більше стимулювати і підштовхувати до звершень?
- Порівнюючи студентську активність та самоврядування у свої студентські роки із сьогоденням, можу відмітити значне зростання. Дуже приємно мати поруч із собою таких активних молодих порадників як Ірина Лисик, Андрій Корейба, Валентина Тиха…
- Пригадайте, можливо були у Вас якісь цікаві чи навіть курйозні історії зі студентами, було щось таке, що найбільше Вам запам’яталося?
- Ще працюючи завідувачем кафедри мені довелось мати справу із студентом спеціальності, який був спортсменом-волейболістом. Звичайно через спортивні збори він допускав багато пропусків занять і через це мав проблеми зі складанням сесії. Та і в спорті у нього зникли здобутки через певні шкідливі звички. Під час чергової сесії я наполіг щоб він перевівся на заочну форму навчання. За рік після цього у мене в кабінет з’явилася гарно одягнена, доглянута, височезна молода людина, у якій важко було упізнати студента. З’явився наш студент із щирою подякою за те, що з ним так повелись. Виявилось, що після переведення він повернувся у рідний Червоноград, став працювати інженером на одній із шахт, а головне позбувся шкідливої звички.
- Працюючи все життя із молоддю, вдається відчувати себе на такому ж рівні і залишатися в душі вічним студентом? З чого черпаєте натхнення?
- Це Ви точно підмітили. Так, роки йдуть і з кожним роком все менше зустрічаю людей коридорами університету, поруч із якими я себе відчуваю студентом. Але середовище у якому ми працюємо звичайно робить значний відбиток на нашій поведінці. Першокурсники несміливі, дещо скуті, але щирі і прямі. І випускники – можуть повчити і нас, як правильно жити. Та чи так це?
А натхнення до роботи на посаді декана найбільше додають студентські емоції. Коли ти спілкуєшся із молодою людиною і вона виражає власну думку, нехай і протилежну твоїй, ти відчуває що не байдужий їй. Дуже пригнічує коли студент при спілкуванні просто киває головою і ніби з усім погоджується.
- На роботі Ви справляєте враження серйозного, стриманого, відповідального чоловіка. Ви більше консерватор, чи все ж, за межами університету даєте волю емоціям і можливо робите якісь екстремальні неординарні вчинки?)
- Інколи за межами роботи я повертаюсь до своєї мрії дитинства. Одягаю комбінезон та сідаю за кермо трактора, орю, культивую, сію і ін. Допомагаю своєму братові вести невелике приватне господарство. Інколи, коли ключ зіскакує із гайки даю таку волю емоціям...!)
Традиційне для наших співрозмовників бліц-опитування:
Президент: Рональд Рейган
Країна: Монако
Місто: Володимир-Волинський
Море чи гори: гори
Стиль одягу: мабуть більше класика
Вид відпочинку: читання художньої літератури
Кухня: українська
Безалкогольний напій: кава
Алкогольний напій: пиво
Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ
