Доцент кафедри соціогуманітарних технологій ЛНТУ Михайло Костюк присвятив своє наукове життя дослідженню, вивченню та збереженню історичної і культурної спадщини волинських німців. Лишень впродовж цього року він реалізував низку проектів і під завершення року презентував черговий результат власної ініціативи - міжнародний науково-просвітницький проект «Євангелічно-лютеранські храми Західної Волині», а саме календар на 2024 рік.
На презентації проекту зібралися науковці, краєзнавці, представники ГО «Товариство німців Волині», викладачі та студенти ЛНТУ.
Із вітальним словом до присутніх звернулася декан факультету цифрових, освітніх та соціальних технологій Галина Герасимчук: «Наш регіон здавна характеризується українськими традиціями і попри складні життєві обставини, ці традиції перехресні із традиціями інших народів. Я дуже тішуся, що наш колега Михайло Костюк постійно знаходиться у дослідницькому пошуку, часто проводить тематичні заходи, співпрацює із колегами з Німеччини і уже багато років ми бачимо результати його роботи, які він презентує не лише на теренах України, але й за її межами».
«Раді, що у стінах ЛНТУ відбувається презентація чергового культурного, історичного та мистецького проекту. Горді тим, що наш викладач, який має багаторічний науковий інтерес, передає його студентам, навчає їх досліджувати, критично сприймати світ, гідно представляти, робити промоцію й передавати знання з історії і культури України, міжнаціональних відносин та національних меншин, які здавна мирно й дружно проживали на території історичної Волині», - підкреслила завідувач кафедри соціогуманітарних технологій Оксана Жук.
Варто зазначити, що проект реалізовувався у співпраці ЛНТУ, Посольства Федеративної Республіки Німеччина, Товариства німців Волині та Культурного фонду німецьких вигнанців у Берліні.
Презентуючи власний проект, Михайло Костюк розповідає, що ідея зародилася влітку цього року, коли він перебував на конференції у Берліні, де саме обговорювалося питання збереження німецької історично-культурної спадщини в Україні.
«Я задався питанням, що можна зробити, аби зафіксувати тематичний фрагмент історичної спадщини, щоб це носило науковий та просвітницький характер і, водночас, мало прикладне значення. Ідея створення календаря не потребувала великого об’єму і здалася мені доречною, бо кожен вдома використовує календар», - ділиться науковець.
Щоби календар був прийнятним і для україномовного і для німецькомовного читача, було вирішено створити його двомовним. Далі науковець працював над пошуком необхідного матеріалу, а це зображення 12 об’єктів Євангелічно-лютеранських храмів Західної Волині, які представлені на кожній сторінці календаря.
«Реальних лютеранських храмів, які збереглися в Західній Волині, залишилося лише 5. Їх я фотографував особисто і зберігав у власному архіві. Зображення ще семи довелося шукати і досліджувати. Шукав я їх, передусім, у фондах державних архівів, у сімейних альбомах, серед збережених фотографій міжвоєнного періоду, які були пов’язані з культовими спорудами на Волині. Не всі виявлені світлини мали добру якість для друку, тому довелося вдатися до використання методу художньо-графічних реконструкцій окремих лютеранських кірх», - розповідає Михайло Костюк.
До створення однієї з них був причетний студент спеціальності «Дизайн» ЛНТУ Андрій Лєбєдєв.
«Робота виявилася досить несподіваною для мене, та й часу не завжди вистачало, тому що я, як інженер-конструктор, з початком повномасштабної війни в Україні, був залучений до роботи в оборонній промисловості. Але завдання навчального плану слід було виконувати. Викладач кафедри Руслан Володимирович Чугай дав мені персональне завдання, аби оцінити мої навички рисунка, і я навіть не здогадувався, що моя робота використовуватиметься у міжнародному проекті. Утім, мені надзвичайно приємно брати участь у презентації, бо я сам цікавлюся історією. Родом я із Запорізької області, бачив і там чимало історичних об’єктів, повʼязаних з німцями-менонітами. Тож дотичність до цього проекту - це дуже приємна несподіванка і я готовий долучатися до подібної роботи в майбутньому», - каже Андрій Лєбєдєв.
Далі над реалізацією задуму науковця працював талановитий дизайнер Сергій Д’ячук. Чудовий дизайн календаря є результатом його тривалої і наполегливої праці. Редагування українських текстів забезпечила доцент ЛНТУ Лариса Тиха, переклад українських текстів німецькою мовою здійснив професійний луцький германіст Олександр Міщук, редагував німецькі тексти Матіас Лемпарт. Із завершенням роботи над макетом календаря, постало найскладніше питання - фінансування друку календаря. На цьому етапі суттєво допомогли німецькі партнери – Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Києві та Фонд німецьких вигнанців в Берліні.
Презентуючи календар, Михайло Костюк коротко розповів про історію кожного євангелічно-лютеранського храму, представленого в ілюстраціях на його сторінках.
Своїми відгуками та враженнями від проекту поділилися й інші учасники презентації. Із вдячності за реалізований проект розпочав свій виступ Голова ради німців України Володимир Лейсле: «Календар - це не тільки практичний підручник, але й потужний стимул для міжнародної кооперації в напрямку освіти. В Україні зараз мешкають 33 тисячі етнічних німців. За нашими підрахунками, це близько 5% від тієї кількості, які проживали на теренах України до 1939 року. В силу певних історичних процесів та обставин, які відбувалися на українських землях у першій половині ХІХ ст., багато українців різних національностей були депортовані або переселені. І я радий, що ми цінуємо ту німецьку спадщину, яка залишися на Волині. Ми хочемо підтримати і зберегти її не тільки для себе, але й для нащадків. А ще, для того, щоб показати, що Волинь – це мультикультурний край і як завдяки цьому можна налагоджувати майбутню міжнародну кооперацію».
Подякувала науковцеві за ініціативність та успішну реалізацію чергового історичного проекту голова ГО «Товариство німців Волині» Ольга Тибор: «Хочу особисто подякувати за титанічну роботу та ініціативність, адже Михайло Костюк усе життя працює над збереженням історії волинських німців. Стільки проектів спільно зроблено, є нові задуми, тому я бажаю швидшої перемоги Україні, аби ці ідеї були втілені в життя і стали демонстрацією того, наскільки ми маємо велику культуру, наскільки Волинь є багатою на історичну спадщину».
В обговоренні проекту взяли участь й інші учасники заходу. Насамкінець всі присутні зробили спільне фото і поспілкувалися у неформальній обстановці.
