Перейти до основного вмісту

«Поки живе мова – житиме й народ ...» Свято української писемності та мови у Луцькому НТУ

Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

 

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов'я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,

колосисту – на віки –

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

 

Українська мова – це мова, що нею співали нам  у дитинстві матері колискові. Українською спілкувалися тисячі років до нас наші предки. Українською розмовляли наші батьки, діди, прадіди. Вони навчили нас любити її.  Ми росли, пізнавали навколишній світ українцями, українцями виросли й наші діти. Мова рідного народу – жива істота, неповторне явище, що передається генетично, із покоління у покоління.

День української писемності та мови  щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

9 листопада з нагоди відзначення Дня української писемності та мови з ініціативи організаторів: працівників бібліотеки Луцького НТУ, кафедри української та іноземної лінгвістики в читальному залі бібліотеки відбувся урочистий захід, у якому взяли участь викладачі та студенти.

У вступному слові провідний бібліотекар Світлана Сакович зауважила: «Сьогоднішнє свято – День української писемності та мови – приурочене захисту рідного слова.  А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора».

Доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Наталія Шкляєва у  доповіді «Мова – наше безсмертя» наголосила: «Мова – дзеркало життя або, як висловився відомий німецький мовознавець Гумбольдт: «Мова – картина світу».  У мові ми не лише знаходимо себе, а й залишаємо себе у ній. Мова, якою ми говоримо – це наше безсмертя.

Сьогодні – свято української мови. Однак і у цей день нас не покидають проблеми, що пронизують наше мовознавство. Одна з них – значна частка англіцизмів, що існують у нашій мові. І це не нові назви, а заміна українських слів, це виштовхування з обігу питомої лексики. Для прикладу: інтекція – намір, задум; фан – уболівальник; промоушн – заохочення, підтримка; трейдер – торгівець і т.д. Таких слів набереться цілий словник. На вулицях до нас кричать вивіски з незрозумілими, немилозвучними словами, як от: «Юкрейніон соціолоджі сервіс», що в масовій свідомості культивують атмосферу тупості, безглуздя, несусвітності.

Мова належить усім, точніше, вона як витвір людської природи,  розуму не  належить нікому. Мова українського громадянства,  державна – єдина, що може консолідувати українське суспільство у націю. Ніяка інша мова цю функцію не виконає. Інша може розколоти народ навпіл, роздрібнити на суржики, чого й прагнуть наші недоброзичливці. Українською розмовляють у Польщі, Словаччині, Румунії та далі, на заході Європи, у Канаді, Сполучених Штатах та Аргентині, в Австралії і у Казахстані, по усій Росії – від Кубані й Мурманська – до Зеленого Клину на Далекому Сході. Українська мова – світова мова. Над нею ніколи не заходить сонце: вона бринить у свідомості десятків мільйонів землян на усіх меридіанах. З України ця мова виросла, для України вона органічна, іменем України її названо. Пишаємося тим, що для кожного сотого мешканця планети українська мова – рідна. Пам’ятаймо, що на долю нашого покоління випала честь відродити престиж мови української!».

Доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Інна Горобець зауважила: «З усіх людських відкриттів найдивовижнішим є письмо, система умовних графічних знаків, за допомогою яких передаються окремі поняття і сполучення понять мови. Письмо започаткувало епоху документальної історії».

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – захід, що проводиться на Українському радіо до Дня української писемності та мови. Таку акцію було розпочато у 2000-му році. Кожного року в Україні та за її межами слухачі беруть участь у написанні диктанту. Популярність радіодиктанту зростає. На заході, присвяченому Дню української писемності та мови, викладачі та студенти Луцького НТУ також долучилися до участі у акції «Всеукраїнський диктант національної єдності». Текст диктанту створили автори на замовлення Українського радіо відповідно до норм правопису. У читальному залі бібліотеки пролунав голос диктора Олександра Авраменка.      

Технічним оснащенням аудиторії займався завідувач лабораторіями кафедри комп’ютерної інженерії та кібербезпеки Віталій Самарчук.

На завершення заходу учасники мали змогу ознайомитись із книжковою виставкою «Рідна мово! В тобі від Бога кожне слово!», яку підготували  працівники бібліотеки Луцького НТУ. У ній представлені найновіші підручники, посібники, словники та періодичні видання.

 


 

Наталія Шкляєва
доцент кафедри
української та іноземної
лінгвістики,

Світлана Бакуменко
директор бібліотеки

Фото  - інформаційний відділ Луцького НТУ (більше за посиланням: https://www.facebook.com/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=al...)