Якщо раніше головною перешкодою для подорожей чи міжнародного обміну й стажування був Covid-19, то сьогодні ця проблема здається найменш вагомою у житті. Через військову агресію росії в Україні, ми стикнулися із значно більшим переліком проблем, страждань та обмежень.
Утім, завдяки ЗСУ та довірою до наших захисників, тут у тилу, ми продовжуємо розвиватися і реалізовувати перспективні плани і напрацювання, які стимулюють нашу державу до швидшої перемоги та процвітання.
Ми намагаємося робити усе, аби наука й освіта примножували Україну талановитою молоддю та гідною науково-педагогічною елітою і робимо це у співпраці із міжнародною спільнотою.
У рамках проекту «Наші люди всюди - ЛНТУ без кордонів», про міжнародну академічну мобільність, викладацьку діяльність у Литві та нові можливості у світі, розповідає декан факультету бізнесу і права ЛНТУ, кандидат економічних наук, доцент Ірина Камінська.
-Ірино Миколаївно, розкажіть, де і в умовах якої програми ви перебували?
-За планом мій візит до Литви мав відбутися ще в період з 28 лютого по 04 березня 2022 року, але з початком війни дещо відтермінувався. І так, з 02 травня по 13 травня цього року я перебувала в Університеті Вітовта Великого (Vytauto Didžiojo Universitetas, м. Каунас, Литва) за програмою міжнародної академічної мобільності Erasmus+.
У перший тиждень я взяла участь в Erasmus+ StaffTeachingWeek і мала змогу долучитись до різного роду організованих наукових заходів. Цей тиждень був надзвичайно насиченим знайомствами з колегами з інших університетів та країн, екскурсіями, прогулянками, майстер-класами.Впродовж другого тижня я здійснювала викладацьку діяльність за програмою «Visiting Professor».
-Які особливості і головна мета вашої діяльності у Литві?
-Передусім, моєю метою, в умовах жорстоких реалій війни росії проти України, було інформування про всі жахіття, що агресор чинить на території нашої держави – незалежної, суверенної, демократичної, європейської країни. Зауважу, що в Erasmus+ StaffTeachingWeek взяли участь понад 70 учасників із 34 країн.
Також моєю метою булла популяризація нашого рідного ЛНТУ, що стрімко розвивається та спроможний гідно конкурувати із іншими європейськими університетами.
Серед інших моїх завдань було здійснення освітньої діяльності, а сааме: проведення занять англійською мовою для студентів бакалаврату та магістратури спеціальності 041 – Бізнес і адміністрування Університету Вітовта Великого. Я розповіла студентам з Індії, Японії, Казахстану, які навчаються в Університеті Вітовта Великого за програмою Erasmus+, про економіку України в умовах війни.
-Ваша поїздка перетнулася із часом війни в Україні. Як вас прийняли у Литві, яке ставлення нині до українців у Каунасі?
-Литовці щиро й неприховано підтримують Україну і український народ. Ця європейська країна майорить синьо-жовтими українськими прапорами. Литва приймає українців дуже гостинно і кожен литовець намагається допомогти, хоча б словами підтримки та розуміння реалій і усіх жахіть. І, що надзвичайно приємно, підтримка Литви полягає не лише у розміщенні української символіки на кожні 50м2, наданні фінансової, гуманітарної чи іншої допомоги, а й ментально і у молитвах. Це справді відчувається. Хочеться відзначити і небажання литовців спілкуватись російською мовою, лише у виключних випадках, з нами українцями, для полегшення порозуміння.
-Які результати отримали від міжнародної співпраці і які нові завдання ставите перед собою?
-Серед результатів варто відзначити налагоджені контакти з колегами з іноземних ВУЗів, і не лише з колегами з Університету Вітовта Великого, але і з колегами з Азербайджану, Філіппін, Ізраїлю, Боснії і Герцоговини. Сподіваюсь, що у майбутньому разом зможемо реалізувати цікаві проєкти. Також отримала запрошення на участь у програмі запрошений професор («VisitingProfessor») Університету Вітовта Великого на осінь цього року. На разі важко ставити якісь завдання, але з вірою у ЗСУ, планую і далі розвиватись і розширювати свої навички, щоби бути корисною нашій Батьківщині у способи, що доступні мені.
