В рамках реалізації проекту Erasmus+ KA220 «Платформа цифрової дипломатії та інклюзивних досліджень миру для молоді»/ «Digital Diplomacy and Inclusive Peace Studies Platform for Youth», cьогодні (20 березня) відбулась третя лекція на тему: «Дипломатія та цифрові інструменти в переговорах»/ «Diplomacy and Digital Tools in Negotiation» із серії тренінгів для послів дипломатії «Diplomacy Ambassadors Trainings».
Лектор, доктор Марія Еффенді (Maria S. Effendi) – доцент Національного університету оборони Пакистану. Авторка книги «Understanding Ripeness in Kashmir: Insights from and Limitations of the MHS Model».
Доктор Марія Еффенді розкрила поняття дипломатія та цифрової дипломатії.
Лекторка зазначила види цифрової дипломатії, які застосовують у практиці ведення переговорів: кібердипломатія, інтернет-дипломатія, мережева дипломатія, віртуальна дипломатія, дистанційна дипломатія, електронна дипломатія. Також доктор Марія акцентувала увагу, що використання соціальних мереж державними органами та транснаціональними корпораціями спрямовані на взаємодію з іноземною аудиторією та просування зовнішньополітичних цілей країни; насамперед зміцнювати свою силу та формувати позитивний імідж; висвітлювати міжнародні переговори; впливати на прийняття рішень на міжнародному рівні.
Учасники лекції мали змогу детально познайомитись з поняттям «переговори» та стратегіями, які роблять переговори успішними:
1. Уникнення (ціль не досягнуто– відносини зіпсовано);
2. Конкуренція (ціль досягнуто-відносини зіпсовано);
3. Компроміс (ціль досягнено-відносини збережено);
4. Співпраця (і ціль і стосунки успішно збережено);
5. Поступливий (безпрограшний).
Дуже пізнавальним було представлення градації альтернативних домовленостей від найгіршої (WATNA) до найуспішнішої (BATNA).
Також професор Марія Еффенді розповіла про цифрові інструменти для двосторонніх/ багатосторонніх переговорів:
1. Відеоконференції;
2. Технології для спільної віддаленої роботи(робота через текст);
3. Використання Big Data для розробки позиції і стратегії переговорів;
4. Соц. мережі для формування впливу на громадську думку на національному/міжнародному рівнях.
І насамкінець, поговорили про переваги та недоліки електронних переговорів.
Переваги:
1. Швидко, економічно, задіяно менше ресурсів, легко керувати завдяки технологіям збору інформації/даних;
2. Краща координація/оптимізація за допомогою цифрових інструментів;
3. Спільна віддалена робота через текстові повідомлення збільшує прозорість процесу переговорів;
4. Кількість учасників переговорів може бути більшою, за рахунок відсутності витрат на дорогу .
Мінуси:
1. Швидкий процес переговорів не дає змогу учасникам пояснити свою позицію;
2. Переговори у текстовому форматі посилюють тиск на прийняття рішення;
3. Швидкість не гарантує побудови довіри партнерів, які віч-на-віч, адже довіра розвивається протягом певного часу;
4. Не вистачає співчуття, втрачає фізичну присутність/зустріч, еквівалентну доброзичливості та гармонії;
5. Електронні переговори не дають можливості розвивати неформальні контакти з партнерами, що розвивають довіру;
6. Відсутність невербальної комунікації: інтонація, погляд, міміка, жести;
7. Програшні психологічні ігри під час переговорів можуть викликати більше розчарування та завести переговори в глухий кут;
8. Порушена електронна безпека: витік інформації, кібератаки на цифрові дані, хакерські атаки можуть зірвати переговори.
Професорка Марія Еффенді висловила думку, що незважаючи на ряд недоліків, цифрова дипломатія буде удосконалюватись та існувати пліч-о-пліч з фізичною дипломатією.
Відділ міжнародних зв’язків
