В ЛНТУ офіційно триває процес поселення мешканців у новий гуртожиток. Приміщення на вулиці Софії Ковалевської у Луцьку із учбово-лабораторного корпусу реконструювали у гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб, в рамках інвестиційного проекту Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО).
«Все розпочалося з того, що з початку війни у нас в Луцьку локалізується Донецький національний технічний університет. Відповідно, ми надали у користування корпус, де раніше знаходився наш факультет бізнесу. Ми робили ремонти, звільняли площі, щоб надати можливість колегам у нормальних умовах перебувати і працювати тут. Згодом, випала нагода через співпрацю Луцької міської ради з НЕФКО профінансувати реконструкцію приміщення під гуртожиток для ВПО. Оскільки в Луцьку перебувають чимало внутрішньо переміщених осіб і в ЛНТУ чимало студентів прибуло з інших регіонів, було прийняте рішення зробити гуртожиток. Тут відбулася термомодернізація, зміна перекриттів та комунікацій, повністю створений благоустрій території, а також придбання меблів та побутової техніки», - розповідає ректор ЛНТУ Ірина Вахович.
Нині у гуртожитку відбувається поселення мешканців. Тут уже мешкають професор із Харкова Микола Рябчиков із дружиною та переміщені студенти із різних областей, які постраждали від військової агресії.
Оглянути оновлений об’єкт та познайомитися із його мешканцями прибули Луцький міський голова Ігор Поліщук та Ігор Чорнуха - директор ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», що виступило у ролі підрядника.
«Це наш спільний проект з ЛНТУ та НЕФКО. Зараз особливою є потреба в поселенні внутрішньо переміщених осіб, тому ми залучили грантові кошти у сумі 1,5 млн євро на реконструкцію колишнього навчального корпусу під гуртожиток. Дякуємо нашим партнерам за успішну реалізацію проекту, адже внутрішньо переміщені люди дійсно потребують підтримки і нашої допомоги», - наголошує Ігор Поліщук.
Загалом гуртожиток розрахований на 180 осіб та містить: 54 кімнати (з яких 8 – інклюзивні); 7 кімнат поліпшеного планування; 8 смарт-квартир; 16 загальних кухонь та 14 загальних санвузлів (з яких 2 – інклюзивні).
Серед усього, реконструкція об’єкту передбачала виконання внутрішніх ремонтних робіт, оснащення меблями та необхідною побутовою технікою, облаштування санвузлів і душових, встановлення нових вікон та дверей, індивідуального теплового пункту із заміною системи опалення й частковою модернізацією водопостачання та системи освітлення, а також утеплення горищного перекриття зі встановленням нової покрівлі.
