У Луцькому НТУ делегації із Білорусі та Острога вирішували проблеми профорієнтації молоді
До Луцького національного технічного університету з’їхалися представники із університетів Білорусі та Острога, аби спільно підняти питання профорієнтації молоді та впровадити нові механізми кар’єрного спрямування студентів та школярів. Транскордонний з’їзд відбувся в рамках реалізації проекту «Підвищення конкурентоздатності випускників на ринках праці України і Білорусі шляхом створення транскордонної мережі університетських Центрів професійного і кар’єрного консультування».
Варто зазначити, що проект реалізується за підтримки EaPTC Belarus-Ukraine, Представництва ЄС в Україні та Deutsche Gesellschaft f?r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Його розпочато у грудні 2017 року і триватиме 14 місяців. Головним партнером визначено Національний університет «Острозька академія», співзаявниками є Луцький національний технічний університет, Гомельський державний університет імені Франциска Скорини й Брестський державний університет ім. О.С. Пушкіна. Загальною метою є покращення умов життя місцевого населення шляхом підвищення конкурентоспроможності молоді на ринках праці України та Білорусі.
У рамках проекту планується створення центрів кар'єрного консультування, оснащених необхідним обладнанням і сучасним програмним забезпеченням в кожному партнерському університеті (створення технологічної основи для професійного консультування). Також плануються тренінги, навчання та сертифікація консультантів. Крім того, буде організоване професійне і кар'єрне консультування учнів шкіл та випускників університетів в створених Центрах сертифікованими консультантами, запровадження баз даних учнів, шукачів роботи, доступ до баз даних для потенційних роботодавців та рекрутерів.
Відтак, делегація Луцького НТУ нещодавно взяла участь у стартовій конференції транскордонного проекту «Білорусь-Україна» в НУ «Острозька академія». Нині представники закладів вищої освіти з’їхалися до Луцька, аби розповісти про досягнення у реалізації проекту та домовитися про подальші спільні плани.
Зокрема, освітяни взяли участь у круглому столі-презентації проекту для ГО, молоді, бізнесу, центру зайнятості, управління освіти та влади Волині.
Передусім привітав присутніх та подякував за знайдені час і можливість приїхати до Луцька модератор зустрічі та координатор центру професійного і кар’єрного консультування Микола Мельничук:
«Ми очікуємо на плідні результати нашої співпраці, власне для того й запросили представників бізнесу, влади, студентських організацій, щоби почути і врахувати ваші думки щодо реалізації проекту. Водночас, сподіваюся, що він не закінчиться у визначений термін припинення фінансування, а житиме ще не один рік, матиме продовження й вирішуватиме ключові проблеми профорієнтації молоді».
Потому із вітальним словом виступив ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук:
«Сьогодні ми приймаємо вас у себе і для нас це велика честь. Ми раді, що Луцький НТУ все таки потрапив у цей консорціум і я думаю, що використовуючи той досвід, який ми усі маємо, напрацювання у центрах кар’єри, в університетських центрах професійної орієнтації, дадуть нам можливість глибше відчувати потреби роботодавців. Маю надію, що ці заходи сприятимуть зближенню наших країн та інституцій і ми сформуємо ефективну транскордонну мережу, яка дозволить підсилити наших випускників, аби вони могли в подальшому розвивати наші держави. Тому я бажаю усім плідної роботи, щоби наші реалізовані плани і цілі стали набагато глибшими, аніж ті «скромні» помисли, які були прописані у проектній заявці».
Потому представник головного партнера – НУ «Острозька академія», керівник відділу міжнародного співробітництва та фандрайзингу Едуард Балашов детальніше розповів про проект та заплановані заходи для його реалізації.
«Дозвольте подякувати ректору Луцького НТУ за люб’язне запрошення, а усьому колективу університету за організацію семінару. Дана проектна заявка готувалася ще у 2016 році, нас надихнула пропозиція від Брестського університету імені Пушкіна. В результаті спільної роботи ми сформували тематику проекту, спрямовану на учнів старших класів, університетів, фахівців із професійної кар’єрної орієнтації. На базі кожного університету ми плануємо створення центрів професійного консультування. Ми раді повідомити, що такий центр в Острозькій академії уже офіційно відкритий і ми розпочали його діяльність, провівши перше професійне орієнтування наших студентів. Крім того, планується сертифікація 16 професійних консультантів (по 4 у кожному університеті), створення комп’ютерної бази старшокласників-випускників, розробка веб-порталу проекту, підписання угод між університетами та працедавцями на ринку праці. До того ж, ми частково почали проводити семінари та майстер-класи, обмін досвідом, між учасниками консорціуму, зустрічі із роботодавцями й поширення результатів проекту. Водночас, кожен університет має здійснити профконсультування серед більше як 1 тисячі студентів у кожному ЗВО та не менше тисячі школярів у регіоні, за допомогою спеціального програмного забезпечення, аби допомогти визначитися із вибором університету та професії», - розповів Едуард Балашов.
Своєю чергою, Микола Мельничук наголосив, що середня школа нині немає професійної орієнтації, відтак дитина зі шкільної лави не може визначитися, чим далі прагне займатися, несвідомо обирає професію, немає мотивації до навчання в університеті, в результаті стає поганим фахівцем, яким не цікавиться роботодавець. Відповідно, каже спікер, цю проблему потрібно вирішувати зі школи:
«У нас буде програмне забезпечення, яке дозволяє проводити професійну діагностику і визначити профіль дитини, до чого вона більше схильна. Тому ми чекаємо підтримку з боку освіти середнього рівня, чекаємо, що школи будуть іти нам на зустріч і підтримувати у цьому процесі. Водночас, нас цікавить складова розвитку кар’єри, щоби наші студенти з першого курсу розуміли, які у них цілі і завдання. Нам потрібно знати, які компетенції хоче від них отримати роботодавець, власне для того потрібно формувати стійкий діалог із бізнесом. Це ми можемо зробити за допомогою електронної платформи, такого собі опитування, в якому працедавець може виставити вимоги і професійні компетенції, вміння і знання, які їх цікавлять. Далі ці вимоги трансформуються у навчальні програми, і ми думатимемо, набір яких дисциплін закласти, аби дати ці навички. Це стане платформою, яка з’єднає вищу школу, середню школу і бізнес, що в результаті зробить задоволеними і роботодавця і студента».
Потому, своє бачення ситуації та шляхи вирішення проблеми висловили представники бізнесу, зокрема заступник начальника механічного цеху ЛРЗ «Мотор» Володимир Попов, представники управлінь освіти міста Луцька та Волинської ОДА Лариса Логовська та Ольга Матвійчук, директор Луцького міського центру зайнятості Олена Шишова, завідувач кафедри менеджменту Луцького НТУ Наталія Вавдіюк, відповідальний секретар приймальної комісії Юрій Фещук, керівник відокремленого підрозділу ГО «Українська асоціація студентів» у Волинській області Олександр Канагеєв та викладач німецької мови Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького Тетяна Романчук.
Заслухавши українських спікерів, власні пропозиції щодо реалізації проекту й покращення профорієнтаційної роботи висловили й гості із Білорусі.
«Дуже цікаво було почути всі сторони. Ваші проблеми багато в чому пересікаються із проблемами в нашій країні. За один рік проекту навряд вдасться зробити усе, але маю надію, що його реалізація стане таким собі локомотивом, який рухатиметься й надалі, несучи за собою зміни. Проблема профорієнтації досить актуальна. Тим не менше, у нас існує чимало державних програм, спрямованих на покращення роботи у цій сфері, у нашому університеті діє система централізованого тестування абітурієнтів на мотиваційно-психологічну складову, існують профільні класи, на кожному факультеті діють профорієнтаційні комітети тощо», - зазначив професор кафедри психології Гомельського державного університету імені Франциска Скорини Віталій Дворак.
Натомість заступник декана факультету психології Гомельського державного університету Степан Станібула додав, що у Білорусі проектом зацікавилося чимало людей, водночас, подібна програма дає можливість розширювати потенціал, зокрема зважаючи й на соціально-незахищені верстви населення:
«Після останньої нашої зустрічі, ми намагалися якомога більше інформувати населення про проект і його діяльність і всі почали питати, що це за програма. З’явилася зацікавленість серед представників бізнесу та керівників адміністрацій шкіл. Проведено чимало дослідів з точки зору психології щодо професійних вподобань абітурієнтів і навіть соціально-незахищених верств населення, наприклад дітей-сиріт, які не знають чим вони займатимуться, де працюватимуть, як виживатимуть у цьому світі. Цей проект має дуже великий потенціал, він відчутний і я бачу дуже багато зацікавлених категорій населення».
Надія Леонюк, декан факультету соціальних і педагогічних наук Брестського державного університету ім. О.С. Пушкіна, додала:
«У нас також спостерігається велика зацікавленість суспільства. Насправді у нашому університеті велика робота проводиться із працедавцями, натомість проект дає змогу розширити її масштаби. Ми постійно отримуємо зворотній зв’язок: які компетенції нині найбільш актуальні, в чому є наші слабкі місця. Роботодавці беруть активну участь в електронному оцінюванні нашої роботи, наших випускників і висловлюють свої пропозиції. Ми тісно співпрацюємо із студентами-випускниками, які розповідають про можливості працевлаштування, в нас створена цільова програма передадаптації цільової діяльності, в рамках якої студенти проходять практику на потенційному робочому місці, на факультеті ми впровадили нову навчальну дисципліну - технології розвитку персональної кар’єри. Втім на жаль, тільки частина наших випускників отримує перше місце роботи (ті, хто навчався на бюджеті) і далеко не з усіх спеціальностей є достатня кількість місць, які б вони могли зайняти».
Насамкінець до слова запросили професора педагогічного факультету Брестського державного університету ім. О.С. Пушкіна Марію Ковалевич:
«Профорієнтація – це моя любов, моє життя, близько півстоліття я займаюся цією проблемою, знаю, що було у радянські часи, можу зіставити, порівняти ті проблеми і сучасні. Втім, мені дуже приємно чути, що люди з різних країн, різних категорій і рівнів: від студента, молодого вчителя і до професорів стурбовані цією проблемою. Це вже перший крок, який забезпечить нам успіх. В мене склалося враження, що ми насправді розуміємо, що щасливою може бути тільки людина, яка займається улюбленою справою. Відрікаючи тих дітей, яким ми батьки, ми педагоги, не змогли допомогти – зробили їх нещасними. Любов до професії рятує людину у найважчі хвилини, повірте мені з особистого досвіду. Ми змушені займатися профорієнтацією, але ми визнали те, що основна проблема полягає не в цьому, а у тому, щоб допомогти дитині і супроводжувати її набагато раніше, аніж в 11 класі. Дуже важливо, аби дитина на практиці могла спробувати і дізнатися, чи певна професія створена саме для неї чи ні. До того ж, дитині треба давати вибір, водночас, він дається тому, хто отримав якісну освіту, адже саме це розширює можливості працевлаштування».
Варто зазначити, що візит науковців із Білорусі та НУ «Острозька академія» триватиме три дні. Впродовж цього часу, представники делегацій візьмуть участь у семінарах і тренінгах, пройдуть електронне профорієнтаційне тестування, візьмуть участь в індивідуальному тестуванні, а на завершення зустрічі пройдуться мурами Луцького замку та Старим містом.
Інформаційний відділ Луцького НТУ, Ілона Карпюк
Фото: Олександра Містюк
Більше фото за посиланням:https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab...
Посилання на матеріал в ЗМІ:
