ВІЙНА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ТОДІ,
КОЛИ ПОХОВАНІ ОСТАННІ ЖЕРТВИ
Після приходу радянський військ на територію Західної України у 1939 році нова влада почала насаджувати на наших теренах нові порядки.
Всіх, у кого була хата під цинковою бляхою, чи хто ходив у вишитій сорочці, чи мав удома Шевченкового «Кобзаря», заарештували і помістили у Луцьку тюрму на Замковій площі (тепер там чоловічий монастир).
Після раптового нападу німецько-фашистських загарбників на Радянський Союз, 22 червня 1941 року радянська влада зрозуміла, що евакуювати всіх ув’язнених не встигнуть, тому з Москви було надіслано наказ, щоб їх усіх ліквідували, і 23 червня на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно сотні безневинних людей: українців, поляків, чехів, євреїв. Їхні тіла були закопані в кількох місцях навколо тюрми.
Довгий час було невідомо, де знаходяться останки безневинних жертв, і ось нещодавно луцькі ентузіасти віднайшли місця захоронення патріотів і відбулося перепоховання їх у братській могилі на Замковій площі, над якою 12 жовтня цього року священнослужителі відслужили траурну панахиду, на якій були також присутні студенти Луцького НТУ.
Підрозділ з організації виховної роботи зі студентами
