У Німеччині успішно завершилася Літня школа «Волинь: європейський регіон німецько-українських історичних взаємоконтактів». У складі учасників школи українські, німецькі та голландські дослідники і студенти.
Від Луцького національного технічного університету у роботі школи взяли участь доцент кафедри соціогуманітарних технологій, к.і.н. М.П. Костюк, студенти кафедри іноземної та української лінгвістики факультету ЦОСТ Зіміна Олександра та Ковальчук Діана і кафедри цифрових освітніх технологій - Карамач Вікторія.
У першій частині матеріалу ми уже розповідали про програму Літньої школи, дослідження історії німецької національної меншини в Україні, а також про те, як проводять час студенти та викладачі ЛНТУ у Німеччині, з ким знайомляться та який досвід здобувають.
Сьогодні про програму другої частини Літньої школи, отриманий досвід та результати, з якими студенти та їхній наставник повернулися в ЛНТУ, розповідає далі кандидат історичних наук Михайло Костюк.
«Місто Детмольд є адміністративним центром краю Ліппе федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Між Луцьком та краєм Ліппе у вересні 2015 р. було налагоджено офіційні партнерські взаємовідносини. Жителі і гості нашого обласного центру на прикладі функціонування лише одного із спільно реалізованих проектів зі встановлення «розумних» зупинок реально пересвідчились у його ефективності і дієвості. У Детмольді знаходиться музей історії та культури німців, які переселились до ФРН із пострадянських територій. Саме з екскурсії музеєм зранку 20 серпня розпочалася друга частина програми літньої школи. Провів її Едвін Варкентін, який ознайомив учасників проекту зі змістом музейних експозицій, показав їм бібліотечні та архівні фонди музею. Продовжив ранкову частину програми Андре Бьом – багаторічний лектор ДААД у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки. Його презентація про національну ідентифікацію українців викликала жваву дискусію і обмін думками, особливо у світлі актуальних подій російської агресії в Україні. Після обіду учасники літньої школи продовжили роботу над креативними проектами у малих групах», - каже Михайло Костюк.
«Програма недільного дня 21 серпня передбачала екскурсійні маршрути. Зранку учасники школи вирушили на екскурсію на територію колишнього табору для військовополонених періоду Другої світової війни «Шталаг 326», що розташовувався за 20 км від Детмольда. З 2 квітня 1945 р. табір використовувався британською окупаційною адміністрацією для інтернованих німецьких військових. З 1948 до 1970 р. тут діяв соціальний центр для біженців та переміщених осібз НДР. З 1970 р. на території колишнього табору функціонує поліцейська школа імені Еріха Клаузенера. У 1996 р. тут було створено центр інформації про колишніх в’язнів табору та документальна виставка про історію табору, з якою й познайомив один із працівників центру».
«Після обіду Едвіном Варкентіном були запропоновані учасникам літньої школи ще дві цікаві екскурсії. Перша з них - до пам’ятника Герману, що знаходиться на високому пагорбі в кількох кілометрах від Детмольда. Присвячений він перемозі германських племен під проводом Армінія над римською армією в 9 році н. е. На прикладі історії спорудження та використання цього монумента наш гід розповів, як формувався основоположний міф німецької нації. Потім учасники школи зробили піший перехід до Детмольда і наступною була екскурсія старими його кварталами. Приємно було без поспіху прогулятися старими вуличками, помилувалися дбайливо збереженими і красивими будівлями у стилі фахверкової архітектури, послухати цікаві розповіді з життя середньовічного міста».
«Після вечері українські учасники літньої школи влаштували імпровізований вечір української пісні, який тривав більше години. Для німецьких студентів це було своєрідною несподіванкою. Більшість із них вперше чули пісенну творчість українців, не приховували свого захоплення і висловлювали свої емоції щирими аплодисментами. А в кінці цього приємного вечора всі разом виконали пісню «Волинь моя», при чому, у двох варіантах: українською і німецькою мовами».
«Наступного дня програма школи розпочалася із доповіді «Волинські німці в Північному Казахстані», яку презентував нащадок волинських німців д-р Оскар Вальтер. Він розповів про кілька хвиль депортації німців Волині до Казахстану. На завершення виступу референт презентував свою книгу «Леонідівка», над якою працював впродовж кількох років. Це історія німецького поселення, збудованого в абсолютно необжитому степу Північного Казахстану жителями німецької колонії Нейманівказі Східної Волині, примусово виселеними сюди у 1936 р. радянською владою».
Після короткої кава-паузи учасники школи змогли ознайомитись з мобільною виставкою «Волинь і Північний Рейн-Вестфалія: мости з минулого в сучасне», яка стала результатом спільного німецько-українського проекту. Презентував виставку її автор і науковий керівник д-р Михайло Костюк. Він коротко розповів про хід реалізації цього масштабного проекту, а також ознайомив присутніх зі змістом кожного стенду. Після обіду учасники школи продовжили роботу над креативними проектами у малих групах.
«Наступний робочий день літньої школи 23 серпня розпочався з поїздки на екскурсію до Фрідланда – пересильного табору в однойменному селищі, яке після завершення Другої світової війни опинилося на стику трьох окупаційних зон: американської, британської і радянської. Саме вигідне географічно-адміністративне розташування Фрідланда й обумовило будівництво тут пересильного табору. У повоєнні роки через цей табір пройшли сотні тисяч німецьких військовополонених, яким надавали тимчасове житло, харчування, медичну допомогу, допомагали відновити документи, знайти родичів, роботу та ін. Згодом тут отримували можливість тимчасового перебування й переселенці та біженці з різних країн світу. З початком російської агресії в Україні у Фрідланді проживають і українські біженці.
Відвідини Фрідланда почалися з екскурсії до музею, який знаходиться у колишній будівлі залізничного вокзалу. Музейні експозиції обладнані в сучасному технологічному стилі, що дає можливість відвідувачу отримувати одночасно звукову та візуальну інформацію і відчувати ефект присутності. Після огляду музею, екскурсовод провела учасників школи на територію самого табору і розповіла про специфіку його роботи».
«Після обіду наш автобус вирушив до міста Геттінгена і зупинився біля Геттінгенського дослідницького центру (GöttingerArbeitskreise e.V.), з яким в ЛНТУ підписаний протокол намірів про співробітництво. Нашу групу гостинно прийняв виконавчий директор центру д-р Альфред Айсфельд – один із провідних німецьких істориків, який вже кілька десятиліть досліджує історію німецьких поселень на пострадянському просторі. В останнє десятиліття особливу увагу дослідник приділив вивченню архівних документів Галузевого архіву СБУ у Києві, результатом чого стала поява кількох ґрунтовних книг і статей з історії німецького етносу в Україні. Виступ д-ра А. Айсфельда був присвячений історії німців Волині, у якому він проаналізував стан вивчення цієї наукової теми та перспективи її подальшого дослідження.
А завершення цього дня пройшло за прощальною вечерею у найстарішому ресторані Детмольда, де учасники літньої школи посмакували пікертом – традиційною стравою краю Ліппе».
Фінальний робочий день літньої школи співпав із Днем Незалежності України, - додає Михайло Костюк.
«Це додавало особливо піднесеного настрою українським учасникам проекту, які прийшли на підсумкову зустріч з українською державною символікою. Керівник проекту Едвін Варкентін представив аудиторії референта з питань партнерства адміністрації округу Ліппе Сару Лаукамп. Вона передала учасникам літньої школи вітання від керівництва краю Ліппе, привітала гостей з України із Днем Незалежності, побажала Перемоги у війні проти російської агресії і висловила надію на реалізацію нових спільних проектів у майбутньому. І, завершуючи свій виступ, Сара зробила приємний сюрприз для українських учасників, вручивши їм подарунки від адміністрації краю Ліппе – зручні і практичні сумки для ноутбуків з гербом краю на їх лицевій стороні. Після цього всі учасники проекту вийшли на центральну площу Детмольда, розгорнули українську символіку і в такий спосіб відзначили самі і нагадали мешканцям міста про День української Незалежності і війну проти російських окупантів, яку наш народ веде вже півроку за право вільно жити у власній незалежній державі».
Останнім пунктом програми літньої школи стали короткі звіти про креативні проекти у малих групах, які були розпочаті ще в перший день роботи школи. Після цього Едвін Варкентін і Михайло Костюк підвели підсумки роботи літньої школи. Обидва були одностайними у позитивних оцінках спільно підготовленого та реалізованого проекту, отримання реального досвіду співпраці і висловили сподівання на її продовження.
За десять днів роботи літньої школи між її українськими та німецькими учасниками склалася приємна і дружня атмосфера. Тому в останні хвилини її роботи були нотки смутку. Але на згадку всім залишаться приємні спогади, важливий практичний досвід міжнаціонального спілкування і спільної творчої роботи, а також сертифікати учасників проекту. Українські студенти, попрощавшись зі своїми німецькими друзями, вирушили до Берліна, де того ж вечора виїхали додому.
М.П. Костюк – канд. істор. наук,
доцент кафедри соціогуманітарних технологій ЛНТУ;
відділ іміджу та промоції ЛНТУ
