Перейти до основного вмісту

29 січня – День пам’яті Героїв Крут

День пам’яті Героїв Крут відзначається згідно з Указом Президента України (№188/2008 від 22 грудня 2008 р.) щорічно.

Бій під Крутами – бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка  загинула в нерівному бою біля Крут. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків,  які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш «Пам’яті тридцяти». Десятиліттями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник і у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам’ятну гривню.

Саме 29 січня 1918 р., 100 років тому, понад 300 юнаків – студентів і учнів Київських навчальних закладів віддали своє життя у боротьбі з більшовицькою армією, відбиваючи наступ противника на Київ. Серед героїв Крут було багато волинян.

«ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ»

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся

Каїн Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –

На  Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Героїчний опір студентів більшовицьким військам мав історичне значення, адже це на кілька днів затримало взяття більшовиками  м. Києва, що дало можливість евакуюватись українському уряду. Також це посприяло підписанню 9.02.1918 р. Брестського миру з Німеччиною та її союзниками з одного боку і Росією – з другого.

Олександр Бондар, фахівець з виховної роботи