Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом.
Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Утім історія вкотре повторилася на нашій землі і сьогодні ми знову змушені боротися із ідеологічними спадкоємцями срср та рашистською ідеологією і продовжуємо вшановувати пам'ять безвинно звинувачених.
Сьогодні студенти та викладачі ЛНТУ долучилися до пам’ятних заходів. У хвилині мовчання згадали жертв політичних репресій та підняли тему Биківні – місце на околиці Києва, що стало найбільшим в Україні місцем масових поховань жертв комуністичних політичних репресій.
Влаштували захід та представили до уваги студентів книжкову виставку працівники бібліотеки ЛНТУ. Своєю чергою, про відзначення пам’ятного дня, про безневинних людей, яких знищувала тоталітарна влада, про замовчування реальної історії розповіла кандидат історичних наук Олена Вісин. Вона ж зауважила, що лише зараз, після довгих замовчувань та «режиму секретності», ми нарешті можемо досліджувати тему репресій та називати імена тих, хто загинув і тих, хто був причетним до політичної агресії.
За різними даними, каже Олена Вісин, у Биківні свій останній спочинок знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
За даними архівних документів, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. Його площа сягає 4,5 га, а територія була обнесена високим зеленим парканом – 2-3 м. й перебувала під цілодобовою охороною співробітників НКВД. Уночі до Биківнянського лісу звозили тіла замордованих у київських катівнях НКВД. Експерти, що досліджували останки жертв, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном.
Детальніше про місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій учасники заходу переглянули у тематичному фільмі «Місце пам’яті Биківня».
Згадаймо та вшануймо...
