«Говоримо солов’їною»: саме під такою назвою в ЛНТУ функціонує клуб з вивчення української мови для вимушено переміщених осіб з гарячих точок України.
Уже два місяці поспіль науковці кафедри іноземної та української філології діляться практичним порадами із бажаючими вивчити українську, допомагають долати мовний бар’єр, в ігровій формі та у домашній теплій комунікації занурюють в україномовне середовище.
Про те, як відбуваються заняття у мовному клубі, хто виступає у ролі лекторів та слухачів і якими порадами діляться філологи для кращого засвоєння української мови розповідає співорганізаторка клубу - доктор філологічних наук, професор кафедри іноземної та української філології ЛНТУ Людмила Мялковська.
-Розкажіть про мовний клуб в ЛНТУ і яка його мета?
-Мовний клуб «Говорімо солов’їною», ініційований викладачами Луцького національного технічного університету, розрахований для внутрішньо переміщених осіб, які хочуть краще вивчити українську мову, а точніше – подолати мовний бар’єр та повністю перейти на українську. Участь у цьому проєкті – безкоштовна.
-Яка здебільшого цільова аудиторія мовного клубу?
-Заняття відвідують усі охочі, люди різного віку: школярі та їхні батьки. Це жителі Харкова, Ізюма, Сєвєродонецька…
-Хто виступає лекторами і де саме відбуваються заняття?
-Робота мовного клубу проходить у співпраці з Технічним фаховим коледжем ЛНТУ, у приміщенні бібліотеки цього навчального закладу. Організатори/координатори: окрім мене, Лариса Юріївна Тиха - кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології; Тамара Володимирівна Николюк -кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології та Наталія Володимирівна Шкляєва - кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології.
-Яка тривалість курсів, які тематичні блоки вони містять?
-Для ґрунтовного занурення в мову, організатори клубу практикують 4 напрямки: говоріння, читання, аудіювання і письмо.
Так, наприклад, учасники клубу працюють у формі живого спілкування, обмінюються інформацією: розповідають про свою малу батьківщину, дізнаються про видатних діячів волинського краю. Також вправляються у правильній вимові слів, розгадуванні фонетичних загадок, вчаться правильно наголошувати слова, дізнаються про значення питомо української лексики, читають вірші й переказують тексти пізнавального характеру.
-Якими порадами ділитеся із слухачами, як легше вивчати мову?
-Координатори проєкту надають учасникам чимало практичних порад щодо вивчення української мови, серед яких: споживати якомога більше українського контенту, читати книжки українською, знаходити фільми в українському перекладі, підписуватися на україномовних блогерів, змінювати мову налаштувань у телефоні й соцмережах, зрештою, створювати дописи в соцмережах українською.
Максим Рильський писав: «Не бійтесь заглядати у словник!», а такі слова варто пам’ятати! І практичні поради, і ця тезакласика української літератури, і робота мовного клубу – усе це обов’язково допоможе усім, хто прагне говорити українською, зануритись у середовище української мови і збагатити свій словниковий запас.
-Чи є попит на подібні заняття, можливо маєте плани нових цікавих ініціатив?
-Робота мовного клубу триватиме доти, поки будуть охочі його відвідувати!
