Координатор Волонтерського центру ЛНТУ Ірина Бандура здійснила поїздку до Дніпра, аби передати гуманітарну допомогу мешканцям тимчасово окупованої Волновахи. Відповідну ініціативу підтримали волонтери та адміністрація ЛНТУ.
Продукти харчування та медикаменти доставляли потягом, що прямував у місто Дніпро. Там же відбулася зустріч із головою Волноваської районної ради Сергієм Демченко, який і прийняв вкрай необхідну для людей допомогу.
Луцьк та Волноваха є містами-побратимами. Нині місто на Донеччині тимчасово окуповане і його мешканцям фактично неможливо дістати необхідних речей для виживання та продуктів харчування. Через постійний рух лінії фронту, доставка допомоги максимально ускладнена.
Волонтерам ЛНТУ вдалося довезти частину вкрай необхідних речей, завдяки отриманому напередодні гранту від Данського фонду. Ми уже повідомляли про те, що перемогли у відповідній програмі, яка передбачала фінансування у майже 300 тисяч гривень. Цей грант охоплює витрати на продукти і медикаменти для цивільних осіб, постраждалих внаслідок війни в Україні.
«Нам дуже важливо було познайомитися і поспілкуватися з людьми, яким ми передавали гуманітарну допомогу, відповідно до запиту щодо потреб від Волноваської районної ради. У нас була скоординована зустріч, ми привезли усі супроводжуючі документи щодо звітності по гранту і надалі плануємо здійснювати таку діяльність», - розповідає Ірина Бандура.
Після зустрічі у Дніпрі, наша гуманітарна допомога одразу надійшла в район, де й була розподілена між мешканцями.
«Рівень відповідальності, розуміння, налаштованості на співпрацю там просто неймовірні. Люди були безмежно раді цій допомозі, адже кожен крок, який сприяє підтримці, навіть не так в масштабах матеріальної допомоги, скільки, можливо, моральної підтримки, коли люди знають, що вони для нас не чужі, що їхній біль, то є наш спільний біль і вирішення їхньої проблеми, не падає тільки на їхні плечі, а долучаються всі люди доброї волі. Це дуже важливо і дуже правильно. Вони розраховують на нашу підтримку і ми ніколи не повинні забувати про те, з якими бідами і клопотами стикнулися люди, які проживають зараз на тимчасово окупованих територіях. Ми не можемо до них достукатися ні засобами зв’язку, ні соцмережами, але ті люди, які лишилися на непідконтрольних територіях, потребують, першою чергою, моральної підтримки. Те, що ми робимо і є актом тієї доброї волі, який показує нашу єдність, що ми один народ і повинні один одного підтримувати на кожному кроці», - наголошує Ірина Бандура.
