Учень 11 класу Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради здобув бронзову нагороду на Міжнародному шоу винаходів та інновацій INTARG.
Корпач Назар - слухач секції електроніки та приладобудування Волинської обласної МАН, а його науковим керівником є кандидат технічних наук, доцент ЛНТУ Олексій Сергійович Приходько.
Сьогодні маємо нагоду поспілкуватися із призером та його керівником про наукові досягнення української молоді, захоплення авіамоделюванням та подальші перспективи.
До слова, Міжнародне шоу винаходів та інновацій INTARG проходить щорічно в Польщі за підтримки Міжнародної федерації асоціацій винахідників (IFIA), Всесвітньої асоціації винахідницької інтелектуальної власності (WIIPA), Міністерства розвитку, праці та технологій Польщі, а також численних польських та міжнародних організацій.
Назар Корпач представив проєкт «Flight data recorder for UAW», метою якого було спроєктувати та виготовити новий аварійний реєстратор параметрів польоту безпілотного літального апарату.
Його науковий керівник Олексій Приходько – кандидат технічних наук, доцент кафедри прикладної механіки та мехатроніки. В ЛНТУ він навчає молодь теоретичній та прикладній механіці, системам комп’ютерної математики, рівнянням математичної фізики, програмуванням тощо і захоплюється авіамоделюванням, конструюванням безпілотних літальних апаратів, до чого й прививає любов студентів ЗВО та учнів у МАН.
-Розкажи, у якому конкурсі ти брав участь і власне, яку розробку представляв?
Назар: «Я брав участь у Міжнародному шоу винаходів та інновацій INTARG. Це наукова виставка, до якої долучаються багато молоді, вони демонструють свої проекти та розповідають про них. Згодом, цими розробками можуть зацікавитися і просувати проекти далі.
Основна ціль – показати перспективні наукові напрямки, які роблять зараз школярі. У мене також був проект. На жаль, через війну в Україні я не зміг представити його наживо, тому презентував його членам журі дистанційно».
-Твоя робота виконана під керівництвом науковця ЛНТУ Олексія Приходька. Як довго триває ваша співпраця?
Назар: «Ми працюємо разом уже роки два, із часу мого навчання у 10-му класі».
-Що стимулювало тебе займатися саме наукою?
Назар: «В першу чергу, це бажання розвиватися. Крок у МАН був кроком до саморозвитку. Це мені дало багато чого, адже я багато де побував, познайомився із цікавими людьми, покращив свої навички у багатьох напрямках – від технічного до ораторського.
Чому обрав саме технічний напрямок? Я та мій керівник, Олексій Сергійович, дуже любимо літачки. Утім буває так, що вони ламаються. Тому мені стало цікаво, а що ж ними стається. Так ми вирішили зробити реєстратор, який буде збирати відповідні покази і допоможе виявляти несправності.
Ми це зробили і в процесі виявилося, що це корисна річ, аналогів якій мало, особливо таких, які можна поставити не лише на конкретний прилад, а на будь-яку річ. Тому ми створили усе самі. Ідея хороша і з нею можна піти та показати її світу. От я показав».
-Олексіє Сергійовичу, яким чином стимулюєте молодь займатися наукою, чи маєте особливий підхід до своїх учнів?
Олексій Приходько: «Важко сказати, чим я їх надихаю… Ми багато спілкуємось, я їм усе пояснюю, розказую, відповідаю на запитання. Особливостей в роботі немає, але є чітка програма навчання, розписана по годинам. Я ж намагаюся додати до неї частинку вільної програми, коли ми можемо порозмовляти, розглянути якусь програму, що дозволяє розв’язувати рівняння, трохи спростити вищу математику… Я це розказую і їм цікаво. Так і з Назаром, ми відійшли в сторону авіамоделювання і йому це стало цікаво».
Назар: «Олексій Сергійович багато чого пояснює, дає хороші консультації. Багато в чому саме він надихнув на роботу в сфері авіамоделювання».
-Хто став ініціатором участі у конкурсі?
Назар: «В основному ініціатива відбувається з двох сторін. У цьому конкурсі я не мав наміру брати участі, але мені порадили спробувати, бо ж від того нічого не втрачу. І я дійсно не втратив, а домігся результату».
Олексій Приходько: «Він не збирався брати участі, бо готувався до ЗНО. Частіше ініціатором є МАН, яка пропонує конкурси, в яких можна взяти участь. Для переможців даються стимули, наприклад додаткові бали до ЗНО. В INTARG трохи по іншому, там більш цікаво побачити людей, поспілкуватися».
-Назаре, які конкурси передували шоу інновацій, де перед тим ти пробував свої сили?
Нараз: «Цьому конкурсу передувала Всеукраїнська науково-технічна виставка-конкурс молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України». Саме на ньому мою роботу відібрали як перспективну і запропонували пройти співбесіду англійською й презентувати проект. Цю співбесіду я успішно пройшов і мене додали у групу людей, яких потенційно можна відібрати на міжнародну олімпіаду. Уже там вирішили, що моя робота добре підходить до цього конкурсу і так я у ньому взяв участь».
-Повернемося до представленої розробки на INTARG. В чому її унікальність та специфіка?
Назар: «Більшість модулів, які є аналогами мого, доволі специфічні для певних приладів та виробників і його складно переробити для, наприклад, власноруч виготовленого літачка. Наш - максимально незалежний від основи, на яку він ставиться. Його можна поставити не важливо на що і він буде працювати. У цьому його унікальність».
Олексій Приходько: «На літаках є чорні ящики, оце по суті і є чорний ящик, тільки не для справжнього літака, а для його моделі. Надзвичайно корисна штука».
-Цей проект можна в подальшому реалізовувати у бізнесі чи виробництві?
Олексій Приходько: «Можна з доопрацюванням. Конкуренція на місці не стоїть, рано чи пізно щось схоже з’являється, але зараз такого ще не бачили. Мається на увазі, не спеціалізованої частини системи керування літаком, а окремого елементу, який можна поставити хоч на літак, хоч на коптер, хоч на велосипед. Це дійсно цікаво».
-Чи довготривала підготовка до створення такого проекту?
Назар: «Виготовлення приладу почалося десь рік тому, але він змінювався, перероблявся. Зараз же зробити його «з нуля» можна тижні за два. Основний процес – не виготовлення, а дослідження і пошук того, що можна змінити, що можна вдосконалити. На разі уже є певний план, що можна додати чи забрати, але поки тривають дискусії».
-На конкурсі тобі вдалося здобути бронзову відзнаку. Якими були роботи твоїх конкурентів?
Назар: «Я трохи дивився роботи інших. На конкурсі був основний критерій – індустрія і все, що пов’язане з промисловістю. Приладів, схожих на мій не було, але були прилади зовсім інших категорій індустрії. Деякі були більшим масштабними, вони дійсно заслуговували мати те, що мають. Мій прилад доволі специфічний і він розрахований на вузьке коло, тому мені вдалося досягнути бронзу. Але він має перспективи і це теж непогано».
-Займаючись під керівництвом науковця ЛНТУ, чи маєш намір продовжувати навчання у нашому університеті?
Назар: «Я впевнений, що обиратиму технічну спеціальність, над вибором ЗВО поки роздумую. Хотів би продовжувати займатися системним аналізом, в ЛНТУ є близька нова ОП «Штучний інтелект і аналіз масивів даних», тому я поки у роздумах».
-Ти плануєш пов’язати своє життя із наукою чи все-таки обрав для себе іншу професію?
Назар: «Я не зовсім певний, що буду науковцем, хоча деякий час такі ідеї в мене були. Але я хочу працювати у наукоємній сфері. Аналітика - дуже вимоглива до рівня знань, особливо з математики, фундаментальних наук. Тому: математика, аналіз і здоровий глузд…!»
-Маєш плани щодо участі в інших наукових конкурсах?
Назар: «Думаю, коли піду в університет, візьмуся за нові проекти. Зараз зосереджений на тому, аби вступити до ЗВО і розвивати нові перспективи. Щодо нинішнього свого проекту, на разі думаю, яке у нього може бути майбутнє. Є ще робота з теоретичної фізики. Там трохи інша специфіка, скоріше математична модуляція фізичних процесів. Натомість, техніка – швидше побічна гілка і зацікавленість».
-Олексіє, приємно чути про здобутки свого учня, пишаєтеся ним?
Олексій Приходько: «Його розробка дійсно досягла певного логічного завершення, далі потрібна уже інша концепція, потрібно рухатися вперед і впроваджувати нові проекти. Дійсно, він більше фізик-теоретик. Звичайно, що Назаром я пишаюся, він стає більш впевненим у собі та в своїх силах, гідно розповідає про свої доробки і гідно представляє їх».
