#Молоді вчені ЛНТУ. Про економіку, природні ресурси та популяризацію науки в інтерв’ю з Петром Косінським
Історію Луцького НТУ формували люди, які наполегливо працювали над розбудовою потужного освітнього і наукового осередку на Волині. Сьогодні до розвитку ЛНТУ активно долучається молоде покоління, свідомі студенти та аспіранти, які точно знають, у якому напрямку рухаються, для чого здобувають вищу освіту і часто обирають науковий шлях.
Не секрет, що наука з роками почала втрачати популярність серед молоді, утім науковці Луцького НТУ готові розвіяти міфи та упередження стосовно того, що ця сфера діяльності може бути не цікавою чи не перспективною. ЛНТУ почав активну фазу рішучих змін, розвитку та зростання, а тому і когорта молодих науковців університету відкриває власну завісу своєї професійної сцени і готова показати, хто сьогодні робить науку!
У рамках інформаційного проекту «Молоді вчені ЛНТУ», про актуальність і популяризацію науки, природні ресурси, що стають конкурентною перевагою розвитку економіки та унікальність постаті сучасного вченого, - розповідає член Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ЛНТУ, керівник соціогуманітарної секції Петро Косінський.
– Який ваш учений ступінь та посада у Луцькому НТУ?
– Мені присвоєно ступінь доктора філософії, а займаю посаду старшого викладача кафедри економіки.
– Кожен науковець має свій напрямок, науковий інтерес. У чому полягають ваші дослідження?
– Мій науковий інтерес викликають дослідження у напрямку економічного стимулювання комплексної переробки місцевих природних ресурсів.
– Чим особливий та унікальний цей напрямок?
-Особливістю цього напряму дослідження є те, що природно-ресурсна сфера виступає важливим фактором соціально-економічного піднесення національної економіки на сучасному етапі ринкових відносин, а тому слід розуміти, що наявність тих або інших природних ресурсів може стати потужною конкурентною перевагою для розвитку економіки окремого району чи їх сукупності, регіону та країни в цілому.
Якщо регіон не відзначається високим рівнем промислового розвитку, але добре (в достатній мірі) забезпечений певними природними ресурсами, то це має сприяти формуванню відповідних потужних природно-ресурних комплексів й створювати передумови для подальшої поглибленої переробки у регіоні природної сировини й отримання конкурентоспроможної продукції з високою доданою вартістю.
– Як це працює і які переваги має?
-Досвід більш економічно розвинених західних держав показує, що економічне стимулювання комплексної переробки місцевих природних ресурсів є потужним внутрішнім резервом вирішення більшості їх соціально-економічних проблем, а також має безліч переваг: забезпечує раціональне використання наявного природно-ресурного потенціалу (створення безвідходних виробництв) та розширення заготівельно-виробничих «ланцюгів» у напрямку розвитку поглибленої переробки місцевої природної сировини, сприяє економічному піднесенню регіонів, за рахунок постачання на зовнішній та внутрішній ринки конкурентоспроможної готової продукції зі значно вищою доданою вартістю, створює нові робочі місця й підвищує доходи населення. Все це сприяє пожвавленню підприємницької діяльності, збільшенню обсягів фінансових інвестицій у розвиток регіонів, послабить його експортно-сировинну орієнтацію, дозволить збалансувати місцеві бюджети.
– Де застосовується ця галузь у повсякденному житті і які переваги має?
– Розвиток соціо-еколого-економічних систем у контексті сталого розвитку та «зеленого» зростання супроводжується впровадженням інноваційних еколого-економічних технологій та обладнання в галузі національної промисловості, що своєю чергою, сприяє раціональному використанню природних ресурсів, їх збереженню, економії виробничих витрат, створенню переробних виробництв з повним циклом переробки природних ресурсів (відходів), створенню нових (додаткових) робочих місць, збільшенню надходжень фінансових ресурсів у бюджети всіх рівнів за рахунок зростання доданої вартості природних ресурсів, збереженню (відтворенню) природних екосистем, поліпшенню екологічного стану навколишнього природного середовища, зниженню захворюваності тощо.
Застосовувати технології поглибленої переробки природних ресурсів можна у різних галузях промисловості: деревообробній, сільськогосподарській, мінерально-сировинній тощо. Тут варто враховувати особливості потенціалу природно-ресурсних комплексів, сформованих на тій чи іншій промисловості.
– Чи перспективною є наукова діяльність і як зацікавити нею молодь?
Безумовно, наукова діяльність відіграє важливу роль у соціо-культурному, інноваційному та економічному розвитку будь-якої держави.
На жаль, чомусь складається таке враження, що стан вітчизняної науки з кожним роком погіршується. Можна виділити безліч факторів, що стримують розвиток наукової діяльності в нашій державі, однак найбільш вагомими серед них, на мою думку, є не належне забезпечення наукових установ фінансовими ресурсами з державного бюджету та низька взаємодія науки й бізнесу.
Вважаю, що зацікавити науковою діяльністю сучасне молоде покоління доволі важко, але разом з тим, можливо. Наприклад, держава може популяризувати розвиток науки та підвищити рівень престижності професії науковця, гарантуючи соціальну й достойну фінансову забезпеченість наукових кадрів, виступити посередником між науково-дослідними установами та суб’єктами бізнесу тощо.
– Якими рисами необхідно володіти перспективному науковцеві?
– Завзятість, терпіння, цілеспрямованість, креативність, комунікативність.
– Який він – сучасний вчений?
– У моєму розуміння, сучасний вчений – це унікальна особистість, справжній трудоголік, ентузіаст, з широким колом інтересів, результати діяльності якого мають покращувати добробут суспільства та сприяти розвитку соціо-еколого-економічних систем.
Ілона Карпюк, відділ іміджу та промоції
