На факультеті КНІТ презентували наукові розробки студентів
16 травня в рамках проведення XII Всеукраїнського фестивалю науки на кафедрі комп’ютерних технологій Луцького національного технічного університету доцент кафедри Кабак Віталій Васильович та старший викладач Саварин Павло Вікторович презентували наукові розробки студентів: «Інформаційно-довідкова система на платформі Android «LutskTourist» для людей з вадами зору» та «Система розпізнавання жестів для передачі керуючих сигналів».
Зокрема, інформаційно-довідкова система «LutskTourist» для людей з вадами зору являє собою мобільний додаток на платформі Android, що складається з наступних інформаційних блоків: «Аудіоінструкція», «Аудіогід», «Місце проживання», «Карти туристичних маршрутів», «Відеоекскурсії Луцьком», «Фотогалерея», «QR-Code сканер».
Перед початком роботи з програмним продуктом людині з вадами зору необхідно звернутись до пункту «Інструкція» та, прослухавши інформацію аудіозапису, дізнатися, як користуватись інформаційно-довідковою системою. У якості звукового супроводу по пунктам програми використовується TalkBack – це служба спеціальних можливостей, яка допомагає людям із вадами зору взаємодіяти з пристроями на базі Android.
В пункті «Аудіогід» подані аудіозаписи про основні визначні місця обласного центру Волинської області. У процесі проведення екскурсії люди з вадами зору, прибувши у відповідне місце туристичного маршруту, можуть прослухати коротку історичну довідку про місце їх перебування та предмети, що їх оточують.
Луцьк визнано одним із найкомфортніших міст України для людей з особливими потребами. Біля багатьох пам’яток архітектури розміщені QR-Code, які можуть «перенести» користувача мобільного пристрою на Інтернет-ресурс з інформацією про даний історичний об’єкт. Люди з вадами зору можуть підійти із власним смартфоном чи планшетом, запустити «QR-Code сканер» інформаційно-довідкової системи і дізнатися всю необхідну інформацію про історичний об’єкт м. Луцьк.
Одна з ключових особливостей мобільного додатку - карта туристичних маршрутів «MapLutskTourist». Перед здійсненням переходу на відповідний пункт програми потрібно увімкнути GPS, після чого на екрані монітора на Google-карті з’явиться місце розташування туриста. Потому в програмі можна вибрати в списку маршрутів місце, куди ви хочете здійснити подорож.
Аналогічним чином люди з вадами зору можуть знайти місце для ночівлі, обравши, за потреби, готель чи хостел у пункті меню «Місце проживання».
Інформаційно-довідкова система орієнтована також на звичайних туристів, які бажають здійснити поїздку до обласного центру Волинської області. Тому пункти «Відеоекскурсії Луцьком» та «Фотогалерея» допоможуть ним переглянути мультимедійний контент про визначні місця міста Луцька перед поїздкою та заздалегідь обрати ті, які вони хочуть відвідати, залежно від часу перебування в обласному центрі.
Запланувати відповідну подію можна, звернувшись до пункту «Google Calendar». В інформаційно-довідковій системі є засоби здійснення зворотного зв’язку (для отримання довідки від розробників програми), а також місце, де користувачі можуть залишити власний відгук про програмний продукт.
У сучасному світі технологій ми щоденно зустрічаємося з найрізноманітнішими комп’ютерними системами, з якими взаємодіємо вже звичними для нас способами, навіть не задумуючись, що раніше таке можна було лише побачити у фантастичних фільмах і здавалось зовсім нереальним. Сучасні технології дозволяють нам не тільки взаємодіяти з елементами фізичних комп’ютерних систем, а й з об’єктами віртуальної реальності, використовуючи при цьому звичайні для нас повороти голови та концентрацію погляду.
Механічні інтерфейси взаємодії все ще не поступаються місцем безконтактним методам завдяки своїй простоті апаратного та програмного забезпечення, звичності, точності та безпеки. Проте нові способи роботи з комп’ютерними пристроями поступово набувають все більшої популярності, надаючи можливість використовувати більш природні здібності людини без потреби фізичного контакту з пристроєм управління.
За оцінками найбільш приближеними до механічної на сьогоднішній день є оптична та сенсорна взаємодія. Однак складність програмного та апаратного забезпечення оптичної взаємодії та вартість високоточних камер і сенсорів дають зробити висновок, що найбільш перспективним альтернативним напрямком сучасного людино-машинного інтерфейсу є саме сенсорна взаємодія.
Для розробки системи розпізнавання жестів для передачі керуючих сигналів було вирішено використовувати ультразвуковий датчик відстані HC-SR04 та плату Arduino Uno, а для написання алгоритму програми мікроконтролера було обрано C++. У якості мови програмування для реалізації інтерфейсу користувача та візуального представлення даних було обрано C# та середовище програмування Microsoft Visual Studio 2017.
Користувач виконує рух у паралельній площині до площини розміщення датчиків визначення відстані. Датчики фіксують об'єкт у зоні свої області видимості і передають дані до мікроконтролера. Мікроконтролер Arduino в свою чергу отримані дані передає на кінцевий додаток у вигляді рядків з даними з кожного датчика, розділених пробілом. Дані отримані додатком аналізується та в результаті визначення жесту викликають відповідну керуючу команду. Запрограмовані жести: перехід вперед, перехід назад, підтвердження та контекстне меню.
Віталій Кабак, кафедра комп’ютерних технологій
