Перейти до основного вмісту

Із початком повномасштабної військової агресії в Україні, життя, плани та мрії змінилися у кожного українця, у кожній домівці. Зміни торкнулися усіх сфер діяльності та, зокрема, не оминули заклади освіти та науки. Так, Донецький національний технічний університет уже вдруге втратив «домівку»: у 2014 році колективу закладу вищої освіти довелося перебратися до міста Покровськ, а нині надали прихисток колегам науковцям у нашому Луцькому національному технічному університеті.

Тут, у Луцьку, ЛНТУ допоміг колективу ЗВО зі східного регіону країни облаштуватися у власному навчальному корпусі, виділив гуртожиток під потреби тимчасово переміщених земляків, усіляко намагається сприяти розвитку дружнього університету.

Упродовж цього часу, обом закладам освіти вдалося вибудувати співпрацю, намітити перспективні проекти, налаштувати ефективну волонтерську діяльність та об’єднатися у традиціях і прагненні швидшої перемоги нашої держави у протистоянні з російським агресором.

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Як нині функціонують два технічних ЗВО на Волині і які перспективи співпраці вибудовують, розповідає ректор ЛНТУ Ірина Вахович:

«З початком війни в Україні, низка навчальних закладів опинилися у дуже складному стані, у місцях, де ведуться бойові дії чи є високі ризики небезпеки. Звичайно, такі ЗВО перемістилися на ті території, де більш безпечно. На базі ЛНТУ сьогодні локалізується ДонНТУ. Ми мали змогу виокремити для них корпус на вул. Софії Ковалевської, а у нашому гуртожитку проживають працівники цього університету. Тимчасово ми надаємо цей прихисток, бо переконані, що невдовзі всі українські території будуть визволені і стануть безпечними».

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Крім того, додає Ірина Вахович, невдовзі ЛНТУ прихистить ще два коледжі, які входять до складу ДонНТУ. Водночас, ректор наголошує, що наш університет готовий допомагати колегам, адже ми розуміємо, наскільки складним і морально і фізично є процес переміщення цілого університету, ще й у такі складні для усіх часи:

«Ми даємо меблі, необхідне обладнання, додатково намагаємося знайти інші можливості. Будь-яка допомога з нашої сторони триватиме. Співпраця у нас розпочалася із дня знайомства, окрім роботи, спільно ми долучалися для писанкарства, разом освячували паски на Великдень, робили екскурсії тож і надалі будемо продовжувати взаємодіяти».

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Дякує за можливість продовжувати діяльність університету у Луцьку ректор ДонНТУ Ярослав Ляшок:

«Наш ЗВО уже двічі переміщений і сьогодні ми дякуємо ЛНТУ, за те, що ви зголосилися нас прийняти. Зараз тут, у Луцьку, розташовані всі адміністративні служби нашого університету, загалом тут перебувають близько 80 співробітників ЗВО, а навчальний процес відбувається у дистанційному режимі. Готуємося до випуску здобувачів, а також до оголошення набору студентів на наступний навчальний рік. Безумовно, будь-яке переміщення - це дуже важко, важко залишати свій дім, це і емоційно і матеріально складне рішення, але іншого вибору в нас не було. Зараз наш ЗВО займає близько 1 тисячі квадратних метрів, для розташування адміністративних служб і забезпечення життєдіяльності університету в дистанційному режимі цього достатньо».

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Загалом, розповідає ректор, студенти і викладачі донецького університету фактично «розкидані» по усій території України та за кордоном. Втрачений звя’язок залишається із близько 10% здобувачів освіти у силу різних обставин, багато хто залишився на лінії фронту.

Разом з тим, ЗВО продовжує жити: на базу ЛНТУ був перевезений архівний фонд університету, поточна бухгалтерська документація та найбільш цінне обладнання.

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Об’єднала два українські університети не лише спільна територія перебування, але й прагнення допомогти землякам та ЗСУ, бажання прискорити перемогу України над ворогом. Так, ЛНТУ і ДонНТУ згуртувалися навколо волонтерської діяльності.

Нині ЛНТУ має власний волонтерський осередок, де і викладачі і студенти збирають гуманітарну допомогу, плетуть маскувальні сітки, забезпечують харчуванням різні категорії людей, працюють над створенням амуніції тощо. Гуманітарною допомогою займаються і колеги-науковці з Донецька, тож сьогодні ми допомагаємо один одному у постачанні найнеобхіднішого тим людям та регіонам, які цього найбільше потребують.

«Стосовно співпраці волонтерських центрів ЛНТУ та ДонНТУ: дуже приємно було і з першого дня нашого перебування у Луцьку та знайомства із проректором з НПР та партнерства ЛНТУ Надією Ковальчук, отримати пропозицію допомоги. Після перевезення нашого вантажу з Покровська, моя машина поїхала у зворотньому напрямку повністю завантаженою допомогою від ЛНТУ. Це були дитячі речі, продукти харчування, засоби гігієни тощо. Ще кілька разів, завдяки підтримці ЛНТУ, ми передали також харчування для тварин. Тому така діяльність масштабна і приємно, що ми знайшли додаткові точки перетину між університетами не тільки у професійній діяльності, але й на волонтерському полі», - ділиться старший викладач кафедри автоматики і телекомунікацій ДонНТУ Гліб Ступак.

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

Проводячи екскурсію уже «обжитими» кабінетами в корпусі ЛНТУ, донецькі колеги зазначають, що їм дійсно дуже подобається у Луцьку, вони раді знаходитися тут, а нам надзвичайно приємно робити спільну справу та об’єднувати Україну заради її щасливого майбутнього.

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ

 

ДонНТУ