Співпраця ЛНТУ та Черемського природного заповідника триває уже більше року. За цей час науковці обох закладів налаштували плідну взаємодію, провели не один спільний захід та активно здійснюють наукові дослідження.
В рамках дуальної освіти, активно до здобуття практичних компетентностей на базі заповідника долучають студентську молодь ЛНТУ. Здобувачі проводять дослідження, які згодом описують у власних наукових роботах та захищають на відповідних конкурсах.
Цього разу відвідали заповідник науковці ЛНТУ, аби провести низку досліджень та взяти необхідні проби. Радо зустріли на території масштабного природного надбання, працівники заповідника, на чолі із його директором Володимиром Миркою. Він розповів гостям про діяльність заповідника, його багатства та унікальний рослинний і тваринний світ. Спільно із лісівниками, науковці кафедри екології та агрономії обговорили актуальні теми, що потребують додаткового вивчення, підвели підсумки спільно виконаних досліджень та окреслили нові перспективні плани.
Кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та агрономії Віталіна Федонюк розповідає, що впродовж року спільної діяльності із Черемським природним заповідником було заключено та виконано кілька госпдоговірних наукових тем. На разі ще одна тема завершується, тож саме по ній здійснюється доопрацювання матеріалу:
«Разом із колегами сьогодні ми провели радіометричні та термометричні дослідження. Зокрема, разом зі студентами визначали температуру діяльної поверхні. Ми робили це на галявині, біля болота і біля озер, нам важливо було провести це у визначений момент часу, бо саме тоді над заповідником пролітав супутник. Тобто нам потрібно буде порівняти дані фактичних вимірів біля поверхні землі з даними супутникового зондування, оцінити, наскільки точні дистанційні дані, чи можна їм довіряти і чи можуть науковці заповідника ними керуватися. Це дуже цікаво і студентам потім на парах це розповісти також доцільно», - каже Віталіна Федонюк.
Крім того, науковці кафедри брали зразки ґрунту, аби дослідити склад мікрофлори в різних точках: сухий ліс, вологий, приозерна територія, листяний ліс, хвойний і так далі. Також провели радіометричні дослідження.
«Це вже друга серія досліджень. Перша була взимку, коли у заповідник теж їздила невелика експедиція. Тоді не до усіх точок можна було дійти через сніжну погоду, а сьогодні цей цикл досліджень ми завершили», - додає науковиця.
Про роботу науковців ЛНТУ у заповіднику розповідає завідувач кафедри екології та агрономії Василь Іванців: «Цього разу ми брали проби мезофауни заповідника, тобто дослідили підстилку - основну частину ґрунту до 60 см, на предмет наявності личинок, лялечок, комах і дощових червів. Надалі ми плануємо проводити ботанічні дослідження, але поки це перспектива, адже вони упираються в методики, які необхідно добре освоїти, аби всі дані були достовірними і можна було певним чином публікувати якісні результати».
Крім того, додає завідувач кафедри, науковці ЛНТУ допомагають фахівцям заповідника створити бібліографічний опис всіх наукових досліджень та статтей, які стосуються заповідника і намагаються акумулювати їх в єдину систему, щоб згодом можна було використовувати у подальших наукових дослідженнях.
«Для еколога це взагалі територія материнської природи, територія багата на червонокнижні види, яких фактично більше ніде зустріти не можна. Для цього і створюються заповідники, щоб можна було оберігати і сприяти відтворенню природи саме на даній території», - резюмує Василь Іванців.
Колектив кафедри сподівається на продовження співпраці із фахівцями Черемського природного заповідника в плані ботанічних та зоологічних досліджень, адже для лісівників дослідження флори та фауни, гідробіологія дуже актуальні та важливі. Більше того, актуальність полягає у контексті питання про глобальні зміни клімату, загрози висихання поліських боліт, зміни їх режиму живлення, тож цю проблему варто досліджувати.
