Війна завжди супроводжується брехнею, пропагандистськими наративами, ізоляцією від істинної інформації та ворожими переконаннями. Інформація - це потужна зброя у «руках війни», а тому надзвичайно важливо вміти її сприймати, розділяти правду від брехні, критично мислити та аналізувати усе, що чуєте та бачите, впевнено протистояти та намагатися залишатися у холодному розумі.
Про те, як усе це правильно робити, як не піддаватися паніці під час дезінформаційних вкидів і як перевіряти інформацію, студентам та викладачам ЛНТУ розповіла медіафахівчиня під час тематичної зустрічі.
Спікером заходу стала Альона Романюк - головна редакторка проєкту «По той бік путінської брехні», засновниця проєкту «НотаЄнота», екс-головна редакторка проєктів «По той бік новин», «По той бік пандемії».
«Інформаційна війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, вона у нас триває з 2013-го, а відповідні інформаційні вкиди розпочалися ще з часів Радянського Союзу. Треба розуміти, що всі історії про братній народ, про спільне коріння і спільну тисячолітню історію… це все уже було і коріння цієї інформації тягнеться з радянського часу та квазіісторії, яку придумала росія»,- каже Альона Романюк.
Експертка з розвінчування фейків пояснила слухачам особливості підготовки дезінформації ворогом, канали її поширення, цільову аудиторію та очікувану мету. Головне, каже Альона Романюк, критично аналізувати отриману інформацію, аби зрозуміти, чого хоче досягнути росія, здійснюючи інформаційні маніпуляції. У такому випадку, ми зможемо протистояти дезінформації та не стати об’єктом її впливу.
Пропаганда не здійснюється одномоментно, додає лекторка, адже росіян довго готували до війни з Україною, шляхом тривалої інформаційної кампанії, це «замилювання очей» та затьмарювання розуму відбувалося роками. Сьогодні ми отримуємо результати наполегливої роботи російської влади.
«Це відбувається, коли є інформаційний вакуум. Тому пропаганда, особливо коли ми говоримо про РФ, дуже добре там заходить і дійсно люди там вірять у нацистів та фашистів в Україні. Цю інформацію їм повторили тисячі разів, що й створило відповідний ефект віри у неї», - додає Альона Романюк.
Спотворювати факти та перекручувати їх - один із ключових механізмів та ознак російської пропаганди, - каже спікерка. Так, історія про розіп’ятого хлопчика, із повністю зрежисованим сюжетом, увійшла у світові приклади поширення дезінформації, ця ж тема відобразилася на нещодавньому авіаційному ударі по пологовому будинку в Маріуполі.
Аби краще розуміти увесь масштаб кількості та «якості» фейків, які сьогодні росія активно запускає в український простір та в українське суспільство, спікерка навела приклади, усім відомих за останні кілька тижнів, інформаційних продуктів. Серед них фейкові відео, покликані дискредитувати тероборону, шахрайські оголошення про збір коштів для ЗСУ, сумнівні розсилки у чатах та месенджерах для створення паніки та знищення бойового духу українських воїнів тощо.
На конкретних кейсах слухачі заходу розібрали на деталях елементи безчинства інформаційної політики ворога і навчилися знаходити ті ключові речі, які й викривають росіян у брехні.
Зазначимо, що захід відбувався у змішаному форматі: очно та з допомогою онлайн платформи, аби захопити більшу кількість учасників та навчити їх отримувати правильну інформацію.
Відділ іміджу та промоції
