Якщо раніше головною перешкодою для подорожей чи міжнародного обміну й стажування був Covid-19, то сьогодні ця проблема здається найменш вагомою у житті. Через військову агресію росії в Україні, ми стикнулися із значно більшим переліком проблем, страждань та обмежень.
Утім, завдяки ЗСУ та довірою до наших захисників, тут у тилу, ми продовжуємо розвиватися і реалізовувати перспективні плани і напрацювання, які стимулюють нашу державу до швидшої перемоги та процвітання.
Ми намагаємося робити усе, аби наука й освіта, зокрема, примножували Україну талановитою молоддю та гідною науково-педагогічною елітою і робимо це у співпраці із міжнародною спільнотою.
У рамках проекту «Наші люди всюди - ЛНТУ без кордонів», про навчання у Любліні, волонтерську діяльність та підтримку Польщі, розповідає студент другого курсу спеціальності «Інформатика» Ярослав Рябих.
-Ярославе, де саме ти зараз навчаєшся, які твої умови перебування за кордоном?
-Я навчаюся в університеті WSEI (Університет економіки та новацій) в місті Люблін. Проживаю в гуртожитку від цього університету. Умови чудові.
-У чому полягають особливості навчання в Польщі, чим відрізняється освітній процес?
-Зміна обстановки - це вже особливість. Викладачі одразу попереджають, що ви самі обираєте вчитись чи ні, ніхто нікого не змушує. Якщо ти дійсно відповідально відносишся до навчання, то професор завжди пояснить і допоможе. Через таке відношення після перших семестрів відбувається дуже великий відсів, близько половини студентів не проходять на наступний рік або ж семестр.
«Професор відкриває двері , але тільки ти мусиш зайти» (ти сам маєш обирати майбутнє), - цьому вчать з перших днів.
Крім того, у багатьох українців, які навчаються у Польщі спочатку є проблеми з мовою. Викладачі це чудово розуміють і відносяться з розумінням, ніхто не осудить чи не подивиться косо через незнання мови, навпаки, спробують пояснити інакше, щоб ти зрозумів. Максимальний контакт з викладачем - вони завжди раді запитанням!
-Усі в Україні сьогодні відчувають підтримку Польщі. Розкажи, яку допомогу нині пропонують у сусідній державі і, зокрема, у WSEI?
-Підтримка Польщі колосальна як від влади, так і від звичайних людей. Варто просто поспілкуватися з людьми і одразу ж розумієш, що це наші побратими.
Нещодавно я був у Варшаві і, напевно, ніяк не очікував побачити таку кількість українських прапорів, вони просто скрізь. Це надзвичайно круто.
WSEI зробили повністю безкоштовний семестр навчання (українці не платять за навчання, а ті, хто заплатив заздалегідь, отримали свої кошти назад).
-Чи є з тобою українські колеги, як гуртуєтеся у спільній діяльності. Яким чином допомагаєте Україні та українцям?
-Як приїхав до Польщі, записався у волонтерську фундацію. Ми є не тільки в Любліні, а й по всій Польщі, від самого кордону. Ми зустрічаємо біженців з України, даємо їжу, воду, соки, фрукти, ліки, засоби гігієни для дітей та дорослих, одяг та навіть корм та медикаменти для тварин.
Зазвичай на одній точці стоять кілька людей, які відповідають за різні відділи:
1 - гарячі напої (кава, чай )на будь-який смак;
2 - за столом, де можна взяти щось з собою (бутерброди, фрукти, цукерки і т.д);
3 - гарячі страви (супи, млинці і т.д.);
4 - ліки, засоби гігієни, корма для тварин;
5 – одяг.
-Які твої враження від перебування у Польщі загалом та які перспективи ця країна відкриває?
-Як я казав вище, диплом, який ви тут отримаєте, є дійсним в усіх країнах ЄС. Це відкриває багато перспектив для подальшої роботи в Європі. А це багато коштує для тих, хто хотів би працювати закордоном.
Подорожі до країн ЄС з Польщі вартують «копійки», студент спокійно може поїхати в іншу країну на вихідні.
-Які найяскравіші моменти залишаються в пам’яті від навчання за кордоном?
-Насправді, перші враження дуже особливі. Ви відчуваєте різницю між відвідуванням або туризмом у Польщі і життям тут.
Перший рік ми просиділи на карантині через Covid-19 , тому конкретних яскравих моментів, які пов'язані саме з університетською діяльністю, пригадати не можу. Але не все обмежується університетом. Тут я знайшов друзів, з якими проводив час, що запам'ятаю назавжди. В Польщі я познайомився не тільки з поляками, але й зі студентами з інших країн. Спілкування, обмін традиціями та звичками - це дуже цікаво.
-Які твої плани та перспективи на майбутнє?
-Я не планую зупинятися на Польщі, хоча це, безумовно, прекрасна країна з чудовими людьми. Але моя ціль далі - країни Скандинавії. Літом планую поїхати на стажування в Копенгаген , побачити, як там живуть люди.
-Про що мрієш після повернення до рідного міста?
-Насправді, кожного разу, як приїжджаю до Польщі, починаю сумувати за своєю батьківщиною. Особливо зараз присутнє відчуття дискомфорту через те, що не поряд зі своєю ненькою Україною.
Надіюсь скоро приїхати в Україну та почути слова, які мріє почути кожен українець та українка – «Ми перемогли!!!»
