Перший місяць нового 2024 року встиг наповнитися гарними новинами. Так, 15 січня відбулося офіційне затвердження положення та складу Науково-методичної ради Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Особливу стрічку у документі зайняло прізвище нашого колеги – професора кафедри технологій і обладнання переробних виробництв Ігоря Миколайовича Дударєва. Таким чином, науковець – єдиний представник від Волині, якого обрали до складу Ради і який опікуватиметься питаннями безпечності харчових продуктів в рамках однойменної секції.
Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції Науково-методичної ради, перспективи діяльності у відповідному органі та залучення європейського досвіду в українське виробництво, далі в інтерв’ю розповідає Ігор Дударєв.
-Розкажіть будь ласка детальніше про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Чим вона займається і за що відповідає?
-Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів була створена в 2014 році постановою Кабміну. Це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямована безпосередньо на забезпечення політики держави в галузі безпечності харчових продуктів і їхніх окремих властивостей.
Крім того, ця служба займається метрологічними питаннями, питаннями дослідження безпечності та якості харчових продуктів, перевіряє впровадження системи НАССР на підприємствах харчової галузі тощо. Серед напрямів діяльності також є ветеринарія, санітарна та гігієнічна безпека підприємств та інші, тобто всі ті складові, які в результаті відповідають за безпеку виробництва харчових продуктів для споживачів.
-Що власне розуміється під поняттям «безпечний продукт»? Які вимоги до цього існують в Україні?
-Першою чергою, безпечність продукції визначена нашим українським законодавством, а саме Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно до цього закону, безпечним харчовим продуктом є той продукт, який придатний для споживання і не несе шкоду здоров’ю людини.
На сьогодні досить гостро стоїть питання впровадження НАССР на підприємствах харчової галузі. Ця система передбачає ідентифікацію небезпечних факторів на підприємстві, які можуть призвести до забруднення харчової сировини та харчового продукту, а також контроль цих факторів. Контроль безпечності харчових продуктів за стандартами НАССР відбувається на всіх етапах, починаючи з доставки сировини на підприємства і її зберігання, зокрема, визначення в яких умовах має зберігатися сировина, за яких температурних режимів, режимів вологості тощо, а також дотримання безпечності всіх технологічних стадій процесу виготовлення харчового продукту до його пакування і зберігання в готовому вигляді до моменту реалізації та отримання споживачами.
Згідно з цією системою виділяють ключові фактори, які можуть спричинити небезпечність харчового продукту. Основні з них: мікробіологічний фактор (мікробіологічне забруднення на будь-якому з етапів виробництва харчової продукції); хімічний фактор (потрапляння хімічних речовин, які є небезпечні для організму людини в харчові продукти чи сировину); фізичний фактор (певні механічні включення такі як скло, волосся тощо, які можуть потрапити в харчовий продукт і зробити його небезпечним для споживання).
-Які ж тоді основні завдання покладені на Науково-методичну раду, до складу якої вас обрали?
-Якраз контроль за дотриманням вимог українського законодавства покладений саме на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. При ній сформована Науково-методична рада і це консультативний орган, який містить декілька секцій, одна з них – безпечність харчових продуктів, до складу якої мене включено.
Охоплює Рада не лише коло науковців, але й контролюючі органи, тож у симбіозі члени Ради здійснюють наукові, методичні, практичні, експертні рекомендації та пропозиції для навчальних програм, розвитку відповідних сфер діяльності Держпродспоживслужби, реалізації стратегічних завдань, внесення змін (за потреби) до національних програм, проектів розвитку, нормативно-правових актів тощо.
-Здійснюючи діяльність у секції «Безпечність харчових продуктів», які функції на Вас покладають у Раді?
-По суті, вони випливають із функцій, які покладені на Раду. Зокрема, моя діяльність охоплюватиме розроблення методичних рекомендацій, наукове консультування, розробку та аналіз нормативних документів, оцінку розвитку відповідної галузі, аналіз результатів інноваційної роботи Держпродспоживслужби, оцінювання дотримання законодавства та інше.
-Які перспективи та можливості відкриває діяльність у Раді для Вашої професійної роботи й, зокрема, в університеті?
-Це для нас дуже важливо, оскільки всі наші випускники мають володіти знаннями та головною компетенцією – вміти забезпечувати виробництво безпечних і якісних харчових продуктів для населення. На всіх наших освітніх програмах усіх рівнів є дисципліна «Якість та безпечність харчових продуктів», де наші студенти вивчають систему НАССР, нормативні документи для того, щоб у подальшій професійній діяльності могли реалізувати їх на практиці, на власних підприємствах, які відповідатимуть українському законодавству і нормативній базі.
Крім того, нині на нашій кафедрі відкрита нова освітня програма, яка називається «Експертиза харчових продуктів та продовольчої сировини» на бакалаврському рівні за спеціальністю 181 «Харчові технології». Якраз ця нова ОП безпосередньо має зв’язок з безпечністю харчових продуктів, оскільки здобувачі будуть вивчати всі види експертизи, а це і мікробіологічна експертиза, гігієнічна експертиза, санітарна, технологічна... тобто ми будемо випускати фахівців, які зможуть працювати в контролюючих органах, очолювати лабораторії або відділи якості на підприємствах. На сьогоднішній день це - тренд, бо якщо ви хочете реалізовувати свою продукцію, наприклад, не тільки в Україні, а й за кордоном, то маєте показати, що дбаєте про безпечність харчового продукту.
-Поділіться Вашими подальшими планами та цілями, які прагнете реалізувати найближчим часом, зокрема у контексті наукової та педагогічної роботи.
-Так, ми з колегами постійно розвиваємося, проходимо безліч стажувань, безумовно, займаємося самоосвітою та готуємо кілька проектів. Один із них - проект в консорціумі з європейськими університетами Фінляндії Франції, Іспанії, Греції, Чехії, Азербайджану та українськими ЗВО, який буде присвячений напрямку сталого розвитку в галузі харчових технологій та навчання фахівців харчової галузі.
Також ми працюємо над подачею проекту у модулі Жан Моне (за програмою Еразмус+), який буде присвячений технологіям виробництва органічної продукції. Проект передбачає впровадження в навчальний процес дисциплін, які пов’язані з виробництвом органічних продуктів і їх безпечністю, тобто впровадження європейського досвіду у виробництво органічного харчування в нашій країні. Цей проект подаємо в рамках The European Green Deal (Європейський зелений курс), де також передбачена програма «Від ферми до виделки». В її межах працює дружина президента, яка впроваджує здорове харчування у школах.
Якщо нам вдасться виграти цей проект (його ми подаємо командою у складі Ольги Гулай, Шемет Василини, Мороз Ірини та представницею від виробництва), ми будемо організовувати навчальні курси, присвячені європейському досвіду впровадження органічних технологій виробництва харчової продукції, забезпечення безпечності цієї продукції, влаштовувати літні школи для дітей шкільного віку і їхніх батьків. Таким чином, ми будемо показувати переваги здорового харчування, необхідність впровадження органічних продуктів у шкільне меню та популяризувати навички здорового харчування серед населення.
Більше того, в рамках проекту передбачені зустрічі з виробниками. Оскільки наша країна є аграрною, має величезні перспективи та чимало підприємств, які вже розпочали виробництво сертифікованої продукції, але на жаль, переважно ця продукція реалізується на європейські ринки у вигляді сировини. Все ж таки хотілося б, щоб вона перероблялася тут, в Україні, і був впроваджений європейський досвід та норми саме в нашій державі, адже майбутнє - за органічним виробництвом харчової продукції.
