Лучанка та історикиня, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук презентувала власну книгу про історію боротьби українців у таборах ГУЛАГу. Вона стала єдиною науковицею, яка дослідила не лише ГУЛАГ, а й тему протистояння в’язнів таборів.
Зустріч відбулася за організації читацького клубу ЛНТУ та доцента кафедри соціогуманітарних технологій Ольги Піменової. Участь у презентації взяли викладачі та студенти різних факультетів та спеціальностей і працівники університету.
Представляючи авторку книги, Ольга Піменова розповіла, що разом з Лесею Бондарук навчалася у школі і ще тоді була очевидною її любов до історії, погляди на історичні процеси в Україні під іншим кутом, абсолютно протилежним до тодішньої насадженої радянської ідеології.
«В науку люди приходять дуже по-різному. Приклад нашої гості сьогодні – це людина, яка прийшла в науку зі своєю ідею та переконаннями, жила цими ідеями і все життя збирала історію, все життя працювала над книгою. Книга, про яку ми сьогодні говоритимемо - це гордість нашого краю, нашого міста, це гордість для нас українців, тому що ми дійсно можемо побачити і почути інший бік нашої історії, часто до сьогодні нам невідомої», - зауважила Ольга Піменова.
Подякувала за об’єктивність історії і можливість бути дотичними до її пізнання проректор з НПР та досліджень Олена Лютак.
«Радянський союз свого часу досить багато наших людей згноїв у своїх таборах і наслідком є сьогоднішня російська імперія, яка продовжує це робити. Як на мене, дослідження, які проводять науковці, дають можливість об’єктивно побачити та дослідити пласт історії, який для нас свого часу був закритий… Сьогодні ми живемо в дуже цікавий період і ви творите історію. Тому коли через сто років хтось писатиме книгу про нашу війну, вона будуватиметься на об’єктивних судженнях, бо саме від того, як ми сформуємо свою націю сьогодні, як передамо цей імпульс боротьби і незалежності за нашу країну, залежатиме наше майбутнє в довгостроковій перспективі», - звернулася до учасників зустрічі проректор.
«Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» - це історія власного життя. Це особиста історія авторки Лесі Бондарук, це історія мільйонів українців, це історія нашого народу.
У книзі йдеться про героїв Норильського, Воркутинського та Кенгірського повстань і власне цю тему Леся Бондарук вивчає більше 25 років, описуючи у власній книзі долі багатьох людей, яких знає, зокрема й особисто.
Вона розповідає, що інформація про табори та їхніх в’язнів довгий час була засекреченою, власні трагічні сімейні історії люди довго замовчували з остраху і нині ми починаємо говорити про страшні періоди, коли репресивна радянська влада знищувала українців та використовувала їхні життя задля власних корисних цілей.
«На жаль, ми живемо в такому суспільстві, де немає жодної людини, в родині якої хтось би не був репресований», - зауважує Леся Бондарук.
За її словами, через ГУЛАГ пройшли майже 29 мільйонів людей. Хтось перебував у таборах 5 років, хтось 10, а хтось і 25… Сьогодні ж ми нарешті живемо в унікальний час, коли перед нами відкриті архіви КДБ і кожен із нас може прийти до архіву СБУ чи МВС і знайти та навіть безкоштовно скопіювати справу репресованої людини та вивчити історію роду.
Леся Бондарук поділилися із учасниками зустрічі своєю історією про те, чому саме таку тему для дослідження обрала, як її вражала сила українців не лише щодо виживання у таборах, але й щодо активної боротьби – прямостояння тоталітаризму.
Вона розповіла про цілком реальні історії наших земляків, які увійшли до книги і про історії, які варті особливої уваги в окремих історичних публікаціях. Саме українців було найбільше у таборах ГУЛАГу, додає історикиня, вони змушені були будувати шахти, заводи та цілі міста в срср. 40 таких міст були зведені руками українських політв’язнів і ми не можемо про це не знати, ми не можемо про це забувати. Ми маємо тримати нашу історію у суспільній пам’яті, тим самим підтримуючи сьогоднішній спротив проти рашистської ідеології.
