Міністерство соціальної політики у партнерстві з Дитячим Фондом ООН UNICEF проводив конкурс «Як соціальна робота змінює світ?» у соціальних мережах.
Учасниками відбору стали студенти України, які навчаються за напрямом «Соціальна робота».
Для участі у конкурсі необхідно було: розмістити пост у соціальній мережі Facebook/Instagram про те, як соціальна робота змінює світ; поставити хештег #ЯкСоцРоботаЗмінюєСвіт та заповнити коротку анкету.
Для авторів постів важливо було продемонструвати нові горизонти в соціальній роботі, власне бачення розвитку соціальної сфери в Україні, зокрема щодо підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання.
Днями, організатори конкурсу оприлюднили результати відбору, визначивши переможців із понад 100 заявок. Тож до 20 кращих в Україні увійшла студентка другого курсу спеціальності «Соціальне забезпечення» Діана Дмитрук.
Нині наша студентка збирається у Київ на зустріч із міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович для неформального обговорення перспектив розвитку в галузі соціальної роботи, підтримки сімей з дітьми та забезпечення прав та найкращих інтересів дітей.
Детальніше про те, як відбувалася зустріч і які пріоритетні напрями розвитку галузі обговорювали студенти із міністеркою, читайте у наступному матеріалі уже згодом.
Пост Діани Дмитрук, який врази організаторів конкурсу, подаємо далі без змін:
«Війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя багатьох українців. Сьогодні дуже важко уявити суспільство, в якому не існувало би соціальної допомоги. А зараз, як ніколи, вона надзвичай необхідна. Сучасний соціальний працівник вбачає своє завдання в тому, щоб людина, якій він допомагає, у подальшому мала змогу обходитися без цієї допомоги, що і є показником професійного успіху. Процес, за допомогою якого цього досягають, називають по-різному: реабілітацією, нормалізацією, реадаптацією.
Головне завдання соціальної роботи полягає в тому, щоб повернути «клієнтові» здатність діяти самостійно за певних соціальних умов.
Суспільні катаклізми, нестабільна економічна ситуація, руйнування звичного ціннісного поля важко впливають на людину, провокуючи в неї відторгнення від суспільства, викликане внутрішнім психологічним налаштуванням або ж зовнішніми причинами (втрата житла, звільнення з роботи, вимушене переселення, смерть батьків і т.д.). Саме в подібних ситуаціях актуалізується значення соціальної роботи як професійної діяльності, і головне завдання – допомогти людині вийти з кризового стану та адаптуватися до реалій суспільного життя.
Дедалі більше фахівців усвідомлюють необхідність спеціального вивчення факторів і умов виникнення та розвитку соціальної роботи як суспільного явища, потенційного соціального інституту.
Таку тенденцію варто розвивати і в Україні. Зарубіжний досвід поглибленої спеціалізації, орієнтації переважно на індивідуально-психологічну допомогу клієнтам звужує творчий потенціал соціальної роботи, вимагає вкрай розгалуженої мережі навчальних закладів, соціальних служб тощо, які в Україні немає можливості створити у найближчій перспективі. Західні колеги (С. Рамзеї, Р. Фельдман та ін.) вважають ефективним на пострадянському просторі оптимальне поєднання закономірностей надання соціальної допомоги як на індивідуально-особистісному, так і на соціально-організаційному рівні. З огляду на це доцільно здійснити наукове осмислення об'єкта, предмета, проблем, напрямів, технологій соціальної роботи, відмовитися від застарілих підходів до неї і шукати нові парадигми. При цьому багато залежатиме від можливостей, узгодженості та послідовності дій різних суб'єктів соціальної політики держави, реформування українського суспільства, відновлення і нормального функціонування народного господарства України.
За будь-яких умов очевидною є поява у вітчизняному соціальному знанні нової галузі — соціальної роботи, право якої на існування визначається глибокими суспільними проблемами. Утверджуючи під їх впливом свій самостійний статус, вона водночас дедалі більше виявляє органічний зв'язок із комплексом наук про людину й суспільство і здатність до саморозвитку. Незважаючи на запізнілість і сповільненість цього процесу в Україні, теорія і практика соціальної роботи вже сьогодні активно сприяє розв'язанню багатьох проблем трансформації нашого суспільства, його самозбереження і стабілізації. У майбутньому вона здатна істотно посилити творчий, гуманістичний вплив на формування громадянського суспільства і правової, демократичної, соціальної держави, яка служитиме людині. Для цього в країні є матеріальні й духовні передумови. Це багаті традиції доброчинності (заслуговують ґрунтовного вивчення, узагальнення, оцінок), досвід розв'язання найгостріших соціальних проблем (бідності, безробіття, неписьменності, безпритульності, голоду, епідемій тощо).Потрібні державна воля, справедливі закони, мудра політика й конструктивні зусилля для подолання кризи, розбудови такого суспільства, в якому соціальні проблеми й конфлікти розв'язуватимуться цивілізовано, гуманно, на наукових засадах.
Соціальна робота як наука, професійна діяльність і галузь суспільної практики сприятиме цим благородним цілям.
Соціальна робота - це справа, яка допомагає людям жити краще.
Для розвитку соціальної сфери в Україні необхідно забезпечити належний рівень фінансування та підтримку соціальних програм та послуг, що надаються громадянам.
Що ж ще потрібно робити для кращого забезпечення розвитку соціальної сфери?
Я вважаю, що головне це- підвищувати кваліфікацію соціальних працівників, забезпечити їм належні умови праці та розвиток кар'єри.
У цілому, розвиток соціальної сфери в Україні потребує комплексного підходу та співпраці всіх зацікавлених сторін, щоб забезпечити належний рівень життя для всіх громадян країни, особливо для вразливих груп населення та сімей з дітьми.
Соціальна робота-це велика робота, яка допомагає зробити світ трохи кращим.
