Перейти до основного вмісту

Захист магістрів на кафедрі АКІТ: система життєзабезпечення, моделювання часу та обробка зображень за принципом «Кубіка – Рубіка»

    На кафедрі АКІТ 23 і 24 січня відбулися захисти магістерських робіт зі спеціальності 151 «Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології».

    Першим захищав свою роботу студент Шохра Ріад, який приїхав навчатись у Луцький НТУ з Алжиру. Темою своєї роботи він обрав розробку програмного комплексу на базі контролера Arduino для управління параметрами «Розумного дому». У роботі приведено результати  дослідження системи керування ліфтами на основі Arduino. Основним завданням цього проекту є розробка та реалізація логіки для 3-рівневого ліфта з використанням крокового двигуна та демонстрація на моделі. Захист роботи відбувався англійською мовою, що дозволило магістранту ширше розкрити оригінальні розробки свого проекту. Ріад дуже тепло відзивався про навчання на спеціальності та дякував викладачам кафедри АКІТ за розуміння, допомогу і терплячість. У перспективі Ріад бажає продовжити навчання в нашому вузі вже в аспірантурі.

    Тематика «Розумного дому» є дуже актуальною сьогодні у світі, тому не дивно, що студенти спеціальності  «Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології» також підключились до вирішення цих питань. Так, Васильєв Денис у своїй роботі розробляв систему життєзабезпечення приміщення з віддаленим керуванням на базі Arduino. Системи життєзабезпечення є складовою кожного будинку. Основне призначення таких систем полягає в тому, щоб зробити споруди придатним для життєдіяльності людини, а також створити комфортні умови для життя і роботи. Актуальність даної роботи полягає у створенні установки, яка буде зчитувати показники датчиків у приміщенні, вести статистику на стороні WEB серверу, та оповіщувати про проблеми за допомогою повідомлень. А оператор, або власник приміщення, буде мати змогу переглянути статистику у будь-якій точці світу через мережу Internet, та віддалено керувати параметрами життєзабезпечення.

     Часто при видобутку корисних копалин, в сільському господарстві, у будівництві виникають проблеми, пов'язані з розпізнаванням перешкод. На сьогодні розроблено багато робіт по керуванню рухом робота з використанням найновіших методів управління. Зокрема, магістерська робота Дудка Романа на тему "Програмно – апаратний комплекс дистанційної інтерактивної побудови плану приміщення" присвячена керуванню роботом, встановленню траєкторії руху, розпізнаванню перешкод для побудови плану приміщення. Розроблений комплекс може бути впроваджений у військовій галузі, в медицині, на великих підприємствах і виробничих комплексах в місцях, недосяжних людині.

    Прогнозування працездатності та довговічності складних технічних систем є необхідним елементом при їх проектуванні та експлуатації. Вирішенню саме цієї проблеми присвячена робота Короті Світлани «Імітаційне моделювання часу безвідмовної роботи технічних систем». Метою роботи є обґрунтування можливості застосування імітаційних моделей  для дослідження часу безвідмовної роботи технічних систем. Застосування такого підходу дозволяє  проводити імітаційне  моделювання  за  різними  сценаріями, залежно  від  формування  різноманітних ситуацій практично необмеженої складності.

    На сьогодні системи автоматизованого управління застосовуються у всіх сферах життя. Не виключення і транспортна галузь. Сучасні власники компаній з транспортних перевезень щодня наштовхуються на безліч проблем, однією з основних є проблема обліку пасажирів та розрахунок очікуваного прибутку в кінці робочого дня. Найбільш оптимальним способом обліку пасажирів у громадському транспорті є встановлення автоматизованої системи моніторингу. Систему моніторингу пасажиропотоку у громадському транспорті розробив магістрант Кисілюк Андрій. У своїй роботі він виконав апаратну реалізацію установки для моніторингу пасажиропотоку, розробив алгоритми фіксації напрямку руху пасажирів, а також алгоритми передачі та відображення даних на сервері. Розроблені графічні інтерфейси наглядно демонструють роботу системи і дають можливість аналізувати отримані дані в режимі реального часу та будувати графіки пасажиропотоків у конкретний проміжок часу.

    При поїздці на автомобілі найважливішим є безпека руху. Для контролю поведінки автомобіля використовуються різноманітні електронні системи. Дуже важливим є прогнозування поведінки автомобіля при різних дорожніх ситуаціях. Саме питанням дослідження системи управління поведінкою автомобіля при заносах присвячена робота Чумак Вікторії «Імітаційна модель управління поведінки автомобіля при заносах». В ході виконання магістерської роботи розроблено алгоритм, та здійснено програмну реалізацію імітаційної моделі управління поведінкою легкового автомобіля при заносах з врахуванням роботи електронної системи контролю стійкості (ESP).

    Програмне забезпечення застосовується не лише в промисловості, але і в сучасному арт мистецтві. На сьогодні у світі набуло популярності створення картин з кубиків Рубіка. Сопронюк Олександр дослідив  тематику сучасного арт-мистецтва, а саме створення картин з кубиків Рубіка, і не виявив подібного програмного продукту. Тому темою своєї роботи він взяв розробку програмного забезпечення для обробки зображень за допомогою комп’ютерної графіки за принципом «Кубіка – Рубіка». Метою роботи є створення програмного забезпечення для обробки растрових та векторних зображень за допомогою комп’ютерної графіки за принципом кубика Рубіка. Цей проект значно розширить  межі сучасного арт-мистецтва, а саме складання картин із кубиків Рубіка. Розроблене програмне забезпечення за рахунок своєї простоти у використанні та інтелектуально зрозумілому інтерфейсу значно розширить можливості сучасного арт-мистецтва.

    Магістрант Діжак Микола розробив алгоритм розпізнання тексту на основі клітинкових автоматів. Розпізнавання текстів - дуже складне завдання з теоретичної та практичної точок зору. У роботі розроблені алгоритми по фільтрації зображення, сегментації зображення тексту на окремі зображення символів та виділення ознак символів. Алгоритми реалізовані і випробувані в розробленій моделюючій програмі. Вони показали працездатність і можливість подальшого вдосконалення.

 

Гуменюк Л.О., зав.каф. АКІТ