Цьогоріч наш університет відзначатиме 55-річницю заснування і ми пишаємося тими людьми і їхніми досягненнями, які впродовж цих років розбудовували потужний освітній і науковий осередок на Волині. Сьогодні до розвитку Луцького НТУ активно долучається молоде покоління, свідомі студенти та аспіранти, які точно знають, у якому напрямку рухаються, для чого здобувають вищу освіту і часто обирають науковий шлях.
Не секрет, що наука з роками почала втрачати популярність серед молоді, утім науковці Луцького НТУ готові розвіяти міфи та упередження стосовно того, що ця сфера діяльності може бути не цікавою чи не перспективною. Луцький НТУ почав активну фазу рішучих змін, розвитку та зростання, а тому і когорта молодих науковців університету відкриває власну завісу своєї професійної сцени і готова показати, хто сьогодні робить науку!
Ми оголошуємо старт інформаційного проекту «Молоді вчені ЛНТУ», у якому познайомимо із членами Наукового товариства нашого університету. Про те, як стати науковцем, як зробити успішну кар’єру та створити бренд науки: першим на питання відповідає очільник Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ЛНТУ Микола Поліщук.
-Як зробити старт наукової кар’єри, що має знати молодий вчений?
-Старт наукової кар’єри, напевно, у кожного починається по-своєму: хтось будує її ще зі школи, пишучи наукову роботу; хтось в університеті, готуючи статтю; або в магістратурі, під час підготовки кваліфікаційної роботи. Немає значення, коли починати наукову кар’єру, головне - мати свої наукові інтереси, багато працювати та вірити в те, що ти робиш.
Загалом, для того, щоб почати шлях в науці, потрібно визначитись з науковими інтересами, напрямом досліджень та обрати керівника, який допомагатиме і куруватиме наукову діяльність. Така людина відіграє одну з головних ролей у науковому житті і стає, таким собі, хресним батьком. В ЛНТУ доволі багато гідних науковців, які можуть бути хорошими науковими керівниками та наставниками, про їх високий рівень свідчить і чимала кількість захистів аспірантів.
-Чи надає університет додаткові стимули та бонуси для вчених, особливо для молодих?
-Насправді університет, на скільки може, завжди допомагав і допомагає всім вченим, взагалі незалежно від віку. Якщо брати до уваги саме молодих вчених, можна сказати, що в січні 2021 року вчена рада затвердила обсяг фінансування на забезпечення діяльності Наукового товариства, що створить додаткові бонуси та можливості отримання грантів на дослідження. Вже у травні троє молодих вчених отримають фінансування на власні наукові дослідження.
Крім того, активно сприяє «молодій науці» Міністерство освіти і науки. На молодих вчених покладаються високі вимоги, а тому, як стимул, впроваджуються різноманітні стипендії та проекти.
На жаль, тенденція останніх років показує, що число молодих вчених зменшується, адже молодь втрачає цікавість до науки, через тривалий шлях побудови кар’єри, фінансові труднощі. Але так вважати не правильно, бо існує чимало можливостей для саморозвитку і реалізації наукових ідей в цілому.
Так, наука потребує більше віддачі, аніж дає навзаєм, це стосується матеріальних, інтелектуальних вкладень і часових… це одна з тих професій, якій ти віддаєшся фактично цілодобового. Але усе це перетворюється на стиль життя і ти стаєш фанатом своєї справи. Наполеглива праця завжди дає якісний результат, а це приносить шалене задоволення і надихає на подальшу роботу.
-Наскільки важливо для науковців публікуватися у наукових виданнях і як обрати пріоритет між Scopus та WebofScience?
-Для науковців публікації - це результат їхньої роботи, і чим вагоміші результати досліджень, тим більший авторитет вони здобувають у наукових колах.
Публікації в Scopus та WebofScience є важливими, тому що вони відображають, наскільки результати дослідницької роботи цікаві науковій спільноті за кордоном. Індекс цитованості та кількість публікацій в наукометричних базах враховуються при поданні проєктів державного фінансування, також цей показник враховується у рейтингах Міністерства освіти і науки України.
При виборі між Scopus та WebofScience кожен науковець повинен сам обирати, виходячи із задач, які він перед собою ставить та різних факторів: якість, швидкість індексації, вимоги до публікації та вартість.
На жаль, сьогодні публікації в цих наукометричних базах для науковців здебільшого носять формальний характер, покриття вимог під час захисту дисертації чи отримання вченого звання.
Але публікування завжди дозволяє оцінити свій рівень і показати власні можливості, продемонструвати новизну і актуальність своїх досліджень, показати що нового ти можеш запропонувати світу.
-Якими рисами необхідно володіти науковцеві, щоб його було помітно у діяльності, зокрема, міжнародній?
-Перше і найголовніше: якщо науковець хоче, щоб його дослідження оцінили наукові спільноти за межами України, то потрібно володіти іноземною мовою. Це дасть можливість опрацьовувати іноземні літературні джерела, писати статті для журналів, які індексуються світовими наукометричними базами. Далі, напевно, потрібно бути комунікабельним, щоб контактувати з науковцями з-за кордону та вміти презентувати і відстояти свої напрацювання.
-Соцмережі і вчені… Чи потрібен вченому піар, а науці – маркетинг?
-Сучасна молодь без соцмереж напевно не уявляє свого життя, так і молоді науковці не відстають від сьогоднішніх реаліїв. Це платформа, де можна показати не тільки себе з візуальної точки зору (чим всі сьогодні і займаються ), а й показати свої напрацювання, здобутки, зробити так звану рекламу або створити свій бренд науковця.
Піару, напевно, нам в повній мірі вистачає. А от маркетинг в науці - це дуже позитивна річ, і соцмережі можна зробити інструментом для популяризації чи представлення результатів своїх досліджень, а не для піару особистості.
-Як не відставати від тенденцій сучасної науки і наукометрії, чи існують певні тренди?
-Українська наука, як би сумно не звучало, відстає від світової, і не все залежить від нас самих. Війна на Сході, пандемія, економічна ситуація відкидають наш розвиток на декілька десятків років. Але намагатись не відставати від сучасних тенденцій потрібно, зараз ми маємо переваги через швидкий обмін та пошук інформації, ніж науковці 15-20 років тому. Завдяки можливостям інтернету сучасна українська наука стає більш відкритою, а наукометрія показує її рівень. Кожен може самостійно поглиблювати свої знання та рівень своїх досліджень, шукати можливості без очікування сторонньої допомоги.
Зараз популярними є стартапи. Це, по суті, нові ідеї, розробка цікавих проектів, які можна втілити у життя і навіть на комерційній основі. Це хороший шлях для додаткової реалізації науковця. У трендах сьогодні інформаційні технології, робототехніка, штучний інтелект. Найбільш актуальні стартапи пов’язані саме з цими напрямками. Крім того, дуже перспективними є сфера екології, якості продуктів харчування і, традиційно, медицини.
-Як зацікавити молодь наукою?
-Сучасна молодь вже приходить в університет або зацікавленою або ні, нам залишається тільки правильно донести інформацію. Для себе студенти, першим бар’єром, вбачають заробітні плати науковців. Але, завдяки тим же стартапам, є можливість показати, що наука може бути сучасною, цікавою і прибутковою. Варто наголошувати, що наука формує усе, і те, що ми маємо у сучасному світі – створене науковцями. Такі тематичні просвітницькі заходи, спілкування молоді з авторитетними науковцями-практиками відкривають зовсім інший світ науки – він цікавий і позбавлений міфів та упереджень.
-Розкажи більше про наше Товариство молодих вчених, хто туди може входити?
-Наукове товариство Луцького НТУ виконує функції, подібні профкому для молодих вчених. Воно, зокрема, гуртує молодих вчених, аспірантів, студентів та має на меті розвиток і покращення їхньої наукової діяльності. Крім того, ми організовуємо роботу молодих учених в наукових осередках, за потреби порушуємо питання щодо розвитку та вдосконалення наукової і творчої діяльності, на меті є організація та проведення щорічних наукових конференції, конкурсів на здобуття грантів тощо.
В загальному, у роботі товариства беруть участь особи віком до 35 років, а доктори та докторанти – до 40 років, які навчаються або працюють в Луцькому НТУ.
Основне, що ми будемо намагатися робити в нашому науковому осередку – вибудовувати комунікацію, ділитися досвідом, залучати до співпраці авторитетних науковців і об’єднуватися у команду, яка прагне зробити діяльність результативною.
На сьогодні у нашій команді працюють близько 80 молодих вчених, які мають перспективні напрацювання і значимі досягнення. Серед них активна молодь університету, яка показує гідний приклад того, якою може бути наука майбутнього. Особливо варто відзначити заступника голови Наукового товариства к.т.н., доцента кафедри Електроніки та телекомунікацій Анатолія Ткачука та голів секцій - к.т.н., ст.викладача кафедри АТТ Павла Мазилюка і доктора філософії, асистента кафедри Економіки Петра Косінського.
-В яких напрямках працює Наукове товариство? Чим живуть молоді вчені?
-Зараз товариство має три наукові секції: природничу, технічну та соціогуманітарну. На секціях є керівники, які за них відповідають і згуртовують навколо себе наукову молодь.
Взагалі напрямів діяльності є два: організаційна та інформаційна. Ми, до прикладу, організовуємо різні заходи, підтримку проектів, налагоджуємо співпрацю із партнерами, а також здійснюємо обмін інформацією про актуальні події в науковому житті, заходи та конференції, які можуть бути цікаві науковцям з різними напрямами досліджень.
-Які пріоритетні завдання зараз ставите перед собою? Якими бачите шляхи розвитку Товариства?
-Насамперед, хочеться допомогти молоді розвиватись, тобто виконувати основні функції товариства: давати їм сприятливі умови для досліджень, підтримувати інноваційну діяльність.
Завдання зараз - навести зв’язки з іншими Науковими товариствами і радами молодих вчених для налагодження комунікації, проведення спільних заходів та обміну науковими ідеями. Спочатку почнемо з товариств нашого регіону, а далі з регіонами України і цікаво було б співпрацювати із закордонними товариствами.
-Які перспективи відкриває грантова діяльність для молодих вчених? Чи є уже певні напрацювання у Наукового товариства ЛНТУ?
-Грантова система фінансування може спричинити розвиток та поштовх справжніх глибинних наукових досліджень. Вона є загальноприйнятою у світі, в Україні ж її необхідно вдосконалювати. Це той випадок, коли гроші йдуть саме на організацію дослідницької роботи, а після її проведення відбувається звітування про використані кошти. Це підвищує рівень відповідальності та дисциплінує виконавців.
На сьогоднішній день наше Наукове товариство є організатором першого етапу конкурсу інноваційних стартап-проектів Луцького НТУ для представлення на X-му Фестивалі інноваційних проєктів «SikorskyChallenge 2021: Україна і Світ». Так, як було сказано вище: три найкращих проекти отримають фінансування університету, а найкращі будуть представлені на фестивалі в серпні, де зможуть поборотись за призовий фонд конкурсу 300 000 грн.
-Твої побажання колегам – молодим науковцям?
-Не потрібно втрачати бажання працювати, менше скептицизму, більше позитиву і тільки ВПЕРЕД!!!Перспективи є завжди, головне відповідально працювати!
Спілкувалися Ілона Карпюк та Олена Третяк, відділ іміджу та промоції
