«Вирішила спробувати щось нове і втекти від українських морозів», - студентка ЛНТУ про навчання у Туреччині
Навчання за кордоном завжди вважалося престижним та якісним, а випускники далеких від України університетів – перспективнішими та успішнішими. Нині українська освіта доводить протилежне.
Запозичуючи кращі світові практики, залучаючи до навчального і наукового процесів іноземних фахівців, впроваджуючи елементи дуальної освіти, ми стаємо відкритими до нових можливостей і даємо студентам усі шанси бути успішними.
Однією із переваг навчання в українських закладах вищої освіти є те, що молодь може залишатися у рідній країні, здобувати фах і реалізовувати себе тут, бути поряд із батьками та друзями… і водночас, випробовувати свої сили та демонструвати таланти у закордонних ЗВО. У Луцькому НТУ, зокрема, пропонують низку цікавих програм обміну, стажування і навчання у різних куточках світу. Наші студенти активно подорожують і паралельно здобувають дипломи іноземного зразка.
Нещодавно за програмою Еразмус у Туреччині навчалася студентка спеціальності «Матеріалознавство» Тетяна Овчарук. Про те, які враження отримала від тамтешньої освіти, як пристосувалася до проживання за кордоном та які отримала перспективи, дівчина поділилася в інтерв’ю.
- На якому курсі та спеціальності ти навчаєшся в Луцькому НТУ?
- Я закінчила п’ятий курс за спеціальністю 132 «Матеріалознавство».
- Який освітній напрямок обрала для навчання в Університеті Памуккале?
- Матеріалознавство – любов на все життя))
- Чому вирішила обрати саме програму Еразмус? Чим вона цікава?
- Я б не витримала рік у Туреччині, там надто спекотно))). Еразмус – це хороший варіант для студентів, які вагаються навчатися за кордоном, адже це всього-на-всього один семестр і у тебе є ментори, які теж їздили на навчання за програмою Еразмус та розуміють, як це може бути важко морально, тому готові відволікти тебе від сумних думок.
- Чим привабила тебе власне Туреччина?
- Вирішила спробувати щось нове і втекти від українських морозів))
- Чи не було складно адаптуватися до нової країни та людей?
- Трохи важко було спочатку, враховуючи, що в Туреччині не так багато людей, які володіють англійською, але онлайн перекладачі можуть врятувати життя)). В магазині, неподалік мого дому, продавці одразу мене запам’ятали і до кінця мого перебування намагалися обслуговувати мене, використовуючи англійську мову, навіть, коли я починала розмовляти з ними турецькою. Це було досить мило.
- Яке відношення тамтешніх студентів до наших, які приїздять у Туреччину на навчання? Вдалося потоваришувати із ними?
- Мені пощастило з одногрупниками)) Студенти-магістри прийняли мене у свою сім’ю і завжди були готові допомогти у будь-яких питаннях, які у мене виникали, вводили мене в курс життя факультету, кафедри і групи.
- Як відбувалося навчання? Чим воно відрізняється від українського?
- На жаль, через карантин більша частина занять проводилася онлайн. Я лише двічі була на лабораторній роботі в університеті((. Лекції, які проводяться онлайн зберігаються на освітньому порталі університету і якщо ти пропустив заняття, то можеш переглянути його у будь-який момент. Це хороша практика, адже на магістратурі багато працюючих студентів і не всі мають змогу прослухати лекції вчасно.
- Що хотілось би перейняти і впровадити у нашу систему освіти?
- Матеріально-технічне забезпечення)) Мені сподобалася методика проведення лабораторних робіт: вони обирали наукову роботу за певною темою і намагалися повторити процес виготовлення та обробки цього матеріалу та внести, за можливості, щось своє.
- Як турецькі студенти відносяться до навчання, яким чином їх мотивують і яка мотивація спрацьовує на нашу молодь?
- Єдина мотивація, про яку мені розповіли – це можливість отримати грант за корисні наукові розробки (10 000 – 15 000 євро – вагома мотивація). Вважаю, що така мотивація подіє на всіх))
- Розкажи про умови програми, проживання і навчання за кордоном? Які витрати передбачаються на увесь термін навчання?
- По приїзду на навчання потрібно пройти 7 кіл пекла, щоб отримати всі необхідні документи для подальшого проживання в Туреччині та відкриття власного банківського рахунку для отримання стипендії. Потім ти отримуєш 70% стипендії (цього повністю вистачить на проживання і, навіть, залишиться) і лише після здачі сесії, отримуєш залишок стипендії. Передусім, гроші підуть на оплату квартири та комунальних послуг, турецьке страхування, мобільний зв’язок, харчування та інше на власний вибір))
- Після закінчення навчання, продовжуєш контактувати з іноземними науковцями і студентами?
- Відповідати на сторіз вогниками рахується?)) Так, іноді можемо переписуватися, поцікавитися як справи ну і як без емодзі вогню у відповідь на якусь сторіс в Інстаграм))
- Які найбільші враження залишила по собі Туреччина, що запам’яталося?
- 9 кіл пекла, поки отримаєш студентський вид на проживання; студенти, які прийняли мене, як рідну; місцеві продавці, які після того, як чули моє ім’я починали повторювати: «Таня, харашо» і те, як я ефектно посковзнулася в Памуккале і «елегантно» впала у воду))
- Як ви проводили дозвілля?
- Сиділи тихенько по квартирах, коли був карантин, іноді проводили міжнародні дебати)) Я подружилася з албанськими студентами і ми часто окуповували чиюсь квартиру і обговорювали все на світі. Коли карантин закінчувався (це явище було досить рідкісним))), ми зустрічалися з менторами, їздили в Памуккале на термальні води, влаштовували закриті міні тусовки, відвідували кафетерії у пошуках смачної турецької їжі, їздили красивими місцями міста Денізлі, ходили в парк, неподалік університету, щоб погодувати кіз, верблюдів, страусів, кроликів та інших тваринок.
- Чи плануєш повертатися у Туреччину для навчання чи кар’єрного зростання?
- Однозначно ні, але не варто зарікатися, як то кажуть))
- Які плани на майбутнє, як прагнеш себе реалізовувати?
- Пройти стажування, влаштуватися на роботу, закінчити магістратуру і подати документи на аспірантуру (мені подобається вчитися))))
- Чи можливо сьогоднішнім студентам одночасно навчатись і працювати, чи не заважає одне іншому?
- Це абсолютно можливо, аби було бажання, хоча іноді двадцяти чотирьох годин у добі не вистачає))
- Кілька порад для студентів, які хочуть навчатися за кордоном, але ще вагаються?
- Не вагайтеся довго, а починайте вчити англійську і запитуйте у своїх завідувачів кафедри, чи є у вас можливість навчання за кордоном!
Варто зазначити, що Луцький НТУ пропонує низку цікавих програм обміну, стажування, подвійного диплому чи працевлаштування за різними освітніми програмами та умовами перебування і навчання. Так, впродовж останнього семестру за кордоном навчалися 6 наших студентів, серед яких Павло Ребар (прикладна лінгвістика), Владислав Сябр (облік і оподаткування), Надія Шепелюк (фінанси, банківська справа) та Денис Ленчук (інженерія програмного забезпечення) здобували освіту в університеті Томаша Баті (Чехія); Ярослава Гресик (фінанси, банківська справа) навчалася у Гуманітарно-природничому університеті ім. Яна Длугоша (Польща); Денис Коменда (автоматизація і компютерно-інтегровані технології) був восени на навчанні в Університеті Браганси (Португалія).
Невдовзі на навчання у Туреччину в Університет Памуккале поїдуть двоє наших студентів, за спеціальністю міжнародні економічні відносини, Владислава Заболотна та Анастасія Кушнір, а студент спеціальності менеджмент Максим Шуляка випробує на собі систему освіти в Університеті Вітовта Великого у Литві.
Вітаємо наших здобувачів із отриманням цікавого досвіду і закликаємо тих, хто ще вагається чи навчатися за кордоном, бути сміливішими та відкривати для себе світ нових можливостей. Обіцяємо допомогти вам у цьому!
Відділ міжнародних зв’язків: вул. Львівська, 75 (каб. 220) +380 332 74 61 50; пошта: inter_ldtu@ukr.net interlntu@gmail.com vmz@lntu.edu.ua
Соціальні мережі: https://www.facebook.com/groups/1260025217491978
https://www.instagram.com/inter_lutskntu/
Ілона Карпюк, відділ іміджу та промоції ЛНТУ
