ДОРОЖНІ НОТАТКИ ФАКУЛЬТЕТСЬКИХ ПІЛІГРИМІВ:
СІЛЬСЬКИЙ МОДЕРН, ПОТУЖНОСТІ, ТРАДИЦІЇ
У рамках відзначення тижня факультету бізнесу Луцького НТУ делегація студентів та викладачів мала змогу відвідати підприємства Володимир-Волинського та Іваничівського районів. До складу делегації також було залучено й студентів машинобудівного факультету.
Зупинка перша. Сільський модерн. Першим місцем зупинки в подорожі стало агропідприємство ТзОВ «П’ятидні». Нашим дзвінком ми застали керівника підприємства, заслуженого працівника сільського господарства України Валерія Григоровича Діброву в полях, де кипіли роботи з підживлення посівів озимих культур. Тож він люб’язно перепросив за неможливість зустріти нашу делегацію та відрядив до нас головного агронома підприємства Романа Михайловича Цизя. Першим об’єктом для ознайомлення учасників екскурсії стали новостворені виробничі потужності насіннєвого заводу. Як зазначив Роман Михайлович, необхідність у введенні в експлуатацію цього заводу була обумовлена внутрішніми потребами. Господарство спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва та має в користуванні біля 16 тис га землі й лише для задоволення власних потреб йому необхідно біля 3 тис т насіння. Вартість насіннєвого заводу становить 2 млн євро. Ці кошти інвестовано виключно з власних джерел фінансування. У ТзОВ «П’ятидні» використовують також імпортоване насіння елітних сортів сільськогосподарських культур із Німеччини, Чехії, яке розмножують та продають.
Учасники екскурсії на завод мали змогу повністю розібрати весь технологічний ланцюг його роботи. Увесь ритм роботи заводу можна простежувати в операторській, яка обладнана потужними моніторами, що дозволяють відстежувати хід технологічного процесу та забезпечують можливості для відео-нагляду за територією. Завантаження насіння відбувається прямо з автомобілів у приймальну яму, де відразу можна відвантажити біля 60 т зерна. Далі відбувається його первинна очистка (продуктивність на первинній очистці 60 т/год). Для зберігання очищеного зерна є 8 силосів, кожен з яких вміщує 70 т зерна. На другій стадії очистки змінюються решета (продуктивність вторинної очистки 10 т/год). Далі насіння калібрується. Наступна стадія передбачає протравлення насіння фунгіцидами та інсектицидами. Оброблене насіння засипається в тару («біг-беги») й складується на піддонах. Обладнання заводу вироблене компанією Petkus Technologie (Німеччина), що спеціалізується на виробництві агрегатів для обробки насіння, фільтраційної техніки.
По закінченні екскурсії по заводу до нас завітав керівник господарства. Валерій Григорович викроїв декілька дорогоцінних хвилин для спілкування. Він розповів про географію діяльності підприємства, його історію та перспективи розвитку. В найближчих планах передбачається збудувати потужне елеваторне господарство, ввести в експлуатацію потужності борошномельної промисловості. Валерій Діброва відмітив, що його аграрний бізнес носить соціально відповідальний характер. Очільник господарства розповів про ті соціальні ініціативи, які реалізує на території господарювання. Адже головний ресурс – люди. Студенти та викладачі мали змогу у формі експрес-інтерв’ю взнати деякі моменти, що розкривають економічні особливості господарювання.
Потому екскурсія по господарству продовжилася. Роман Цизь розповів про машинно-тракторний парк господарства, який укомплектований сучасною продуктивною технікою переважно іноземного виробництва. Наступним об’єктом екскурсії стала лабораторія господарства. Загалом на підприємстві є три товарні лабораторії. Корпус лабораторії вразив своєю охайністю та облаштуванням. Оснащена вона сучасним обладнанням та устаткуванням. Тут беруть проби насіння, визначають вологість, зрілість, вміст складових основної культури і відходу. В лабораторії можна визначити готовність насіння до пророщування, визначити енергію його пророщування, схожість.
Останнім пунктом екскурсії на підприємстві став корпус адміністративної будівлі. Навіть язик не повертається назвати його по колишньому – конторою. Тому, що зовні корпусу будівлі й всередині можна дати одне визначення – модерновий євроофіс. У його середині нас привітно зустріла головний бухгалтер ТзОВ «П’ятидні» Корнійчук Галина Йосипівна. Вона розповіла про склад та структуру економічної служби підприємства, рівень оплати праці. Так, в сезон механізатори підприємства заробляють біля 20 тис. грн зарплати, а окремі можуть заробляти й по 30 тис. грн. Студенти та викладачі також ознайомилися з організацією робочого місця кадровика підприємства, побували в конференц-залі та робочому кабінеті керівника.
Зупинка друга. Потужності. Після с. Пятидні наша делегація потрапила до старовинного Володимира. Об’єктом пильної уваги стали потужності одного із цехів по виробництву модульних меблів фабрики ГЕРБОР-холдинг. Тут вдалося повністю розглянути технологічний процес виробництва меблів. Розпочинається він із порізки матеріалу на розміри, визначені конструкторською документацією. Всі процеси повністю автоматизовані. Контролер періодично здійснює заміри заготовок звіряючись із заданими параметрами. Далі заготовки потрапляють на кромочну лінію, де приклеюються бокові кромки. Приклеювання кромки здійснюється за допомогою гранульованого клею під дією високих температур Згодом меблеві елементи піддаються процедурі висвердлювання отворів для майбутнього з’єднання елементів між собою. Найбільш технічно складні елементи обробляються на окремій машині з ЧПУ, яка може виконувати кілька різнопланових операцій, змінюючи автоматично інструменти. Наступний етап полягає в пакуванні продукції після чого вона завантажується в автомобіль (по мірі формування партії) та відправляється на склад готової продукції. Відмітимо, що однією з ділянок цеху є ділянка, де довільно відібрані меблі збираються. Таким чином, вдається забезпечити кінцевий контроль якості виробленої продукції. Тут же проходять апробацію через складання нові моделі меблів, які ще не запущені в масове виробництво. Відрадно, що відходи підприємства належним чином утилізуються. Так, неминучі втрати деревини, що виникають при формуванні окремих корпусів меблів спалюються в котельні підприємства. Відтак забезпечується економія на обігріві виробничих та адміністративних приміщень фабрики. Вся мебельна фурнітура на підприємстві імпортована. Нині фабрика збуває переважно продукцію на внутрішньому ринку, хоча намітилися перспективи виготовлення простих меблевих конструкцій для експорту до Німеччини.
Зупинка третя. Традиції. Останній населений пункт екскурсії – с. Павлівка Іваничівського району. Павлівський пивзавод здійснює виробництво та збут пива, мінеральної води, фруктової води, йодного концентрату. Існують припущення, що пивзавод, який нині славиться випуском так званого «живого пива» почав працювати ще в 1904 р. Новітня історія павлівських броварів бере початок із середини минулого століття. Технолог заводу детально розповіла та продемонструвала технологію пивоваріння, пояснила різницю між «живим» та пастеризованим пивом, розповіла про основні інгредієнти та їх походження, що використовуються при варінні пива. Відвідувачі могли побачити як виглядає сусло, взнати, які технологічні паузи та температурні режими потрібні для того, щоб ферменти солоду зруйнували крохмаль. Відмітимо, що шлях від початку варіння пива до розливання в тару є тривалим. Цього вимагає технологія, яка передбачає також і очистку продукту. Якщо раніше на заводі використовували б/в тару (пляшки) для розливу пива, то нині лише нові пляшки. Адже процес миття старих пляшок вимагає значних витрат води та витрат енергоносіїв на її нагрівання. Відвідувачам показали лінію з розливу пива в пляшки. Всі інгредієнти, допоміжні матеріали (кришки, етикетки) – все це вітчизняного виробництва.
Лінія з виробництва мінеральної води збагаченої природним йодом і фруктових вод є новішою на відміну від обладнання броварні. Вода для виробництва мінеральної природної столової води «Йоданка Павлівська» береться з свердловини, розташованої на території заводу з глибини 90 м. Вона збагачується природним йодним концентратом, який закупляється в Чехії. На заводі є свою лабораторія. Розлив води проводиться як в скляну тару, так і в ПЕТ пляшку. Випуск останньої на підприємстві здійснюється самостійно з преформ. По завершенні екскурсії на гостей очікував сюрприз – дегустація продукції в дегустаційній залі підприємства.
Загалом, слід відмітити високий інтерес членів делегації факультету до всього того, що відбувається на відвідуваних підприємствах про що свідчила маса запитань та занотованого паперу. Подібного роду виїзні екскурсії на виробничі підприємства несуть багато позитиву в плані загального розуміння масштабів, особливостей ведення бізнесу, цінностей, які беруться до уваги. Висловлюємо щиру подяку декану факультету бізнесу Надії Хвищун у сприянні організації поїздки та керівництву й фахівцям приймаючих сторін.
Надія Хвищун,
декан факультету бізнесу
