Формула успіху Луцького НТУ: якість, команда, прагматизм
Не секрет, що з приходом нової влади, в Україні розпочалася епоха змін та реформ. Не обійшли стороною ці процеси й освітню сферу. Так, найбільш глибоко вони торкнулися власне підходу до фінансування та управління ЗВО. Міністерство освіти і науки України взяло курс на посилення мотивації керівників та викладачів, на підвищення якості вищої освіти та забезпечення затребуваності випускників університетів на ринку праці.
Такі новини з відомства - не лише можливість змінити підхід до розподілу бюджетних коштів, але й чудова нагода для ЗВО продемонструвати свої можливості, потужну науково-технічну базу та перспективи викладацького складу, а також показати свій рівень на міжнародній освітній арені.
Наприкінці січня 2020 року Міністерство освіти і науки України опублікувало дані детального розподілу коштів з державного бюджету між закладами вищої освіти. Луцький національний технічний університет зайняв передові позиції, серед 148 ЗВО України. Навчальний заклад продемонстрував високі показники діяльності за основними напрямками роботи і таким чином довів, що має беззаперечну перевагу для отримання додаткового державного фінансування.
Так, з 2020 року ЗВО фінансуються за спеціальною багатопозиційною формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування, порівняно із бюджетом минулого року. «Формульний підхід до розподілу державного фінансування забезпечує рівні умови для всіх закладів вищої освіти, в яких більш сильні та ефективні заклади будуть справедливо отримувати більше фінансування», - зазначають на сайті МОН України.
Відтепер Міністерство освіти і науки України, насамперед, цікавить допомога сильним ЗВО і сильним викладачам. Тобто фінансування університетів повинне, головним чином, бути прив’язане не до кількості студентів в університеті, а до результатів діяльності закладу освіти.
За рішенням МОН України, такі результати відслідковуються за сімома пріоритетними критеріями:
- обсяг надходжень до університету грошей від бізнесу та міжнародних грантів на дослідження;
- показник входження закладу вищої освіти до міжнародних рейтингів;
- працевлаштування випускників університету, коли вони отримують посаду, яка вимагає кваліфікації вищої освіти;
- чотири інші складові, за якими відбуватиметься розподіл державних коштів, зокрема масштаб університету, контингент, регіональний коефіцієнт тощо.
Детальний розподіл державного фінансування між ЗВО у 2020 році можна переглянути тут.
Про це детальніше розповідає головний бухгалтер Луцького НТУ Катерина Рудь:
«Коли прийшла нова команда в міністерство, то одразу почали змінювати підходи до фінансування ЗВО. Раніше нас держава фінансувала за постановою №1134 (Про затвердження нормативів чисельності студентів(курсантів), аспірантів (адюнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності, - ред.), де відповідно до кількості студентів державної форми навчання нам виділяли кошти для надання їм освітніх послуг. Тепер така постанова відмінена і виданий Наказ № 65 від 17 січня 2020р., де чітко прописано, як буде здійснюватися розподіл видатків. В цьому ж наказі передбачено, що мінімальний рівень фінансування може бути 95% від обсягу фінансування попереднього року, а максимальний – 120%».
Тож університети подали усю необхідну інформацію, зведену у великих таблицях і надіслати до МОН України на опрацювання. Серед них: дані про суму надходжень від грантових проектів; кількість студентів; наукових тематик кафедр; діяльності університету з підприємствами; кількість лабораторій; кількість науково-педагогічних працівників. Усі ці дані систематизували згідно постанови №4116, а уже у міністерстві до них застосовували спеціально створену формулу, у якій закладено регіональний коефіцієнт.
Так, за показниками діяльності вийшло, що 6 закладів вищої освіти України мають отримати фінансування більше 120%. Згідно з даними моделювання формули розподілу видатків, на першому місці опинився Сумський державний університет (128 % ), на другому - Луцький НТУ (127%) і так далі.
Втім, пояснює Катерина Рудь, згідно з наказом, гранична допустима максимальна сума фінансування може сягати лише 120%. Таким чином виходить, що 7% умовно «забрали».
«Їх просто не могли дати. Натомість, у міністерстві чітко зазначили, як розподілять власне ці 6 млн. 192 тис. грн. Є 55 вузів, які за своїми показниками не змогли витягнути навіть на 95 %. Відповідно, цим вузам додавали стільки коштів, скільки кому не вистачило. Цікаво, що тут є, так званий, резерв, який залишився після коригування. Як саме міністерство розділить цей резерв - невідомо», - пояснює Катерина Рудь.
Крім того, за станом на 1 січня 2019 року, для Луцького НТУ було затверджено фінансування у сумі майже 88,5 мільйонів гривень. Тепер, за показниками і за новими вимогами, університету додали ще 20% і вийшла сума 106 млн. 160 тис.грн.
«Тож додаткове фінансування Луцького НТУ, про яке сповістило МОН, цьогоріч становить 17,7 мільйонів гривень, в порівнянні із 2019 роком. Тобто, на 1 січня 2020 року ми отримали фінансування орієнтовно і нам ще мають додати живих додаткових грошей на суму 10,6 мільйона гривень», - розповідає Рудь.
У підтвердження позицій Луцького національного технічного університету у рейтингу фінансування МОН, більш детальну інформацію надає проректор із науково-педагогічної роботи Сергій Шимчук:
«Науковою роботою в Луцькому НТУ займаються 427 штатних науково-педагогічних працівників, серед яких 36 докторів наук та 341 кандидатів наук. У складі викладачів університету налічується 3 заслужених діячі науки і техніки України, 2 заслужені працівники освіти України, 52 відмінники освіти України, 5 стипендіатів Кабінету Міністрів України.
Сьогодні, за рейтингом Scopus, Луцький НТУ має індекс Гірша – 11: 395 публікацій та 602 цитування (для порівняння у 2019 році – 59 публікацій та 140 цитувань). У рейтингу Web of Science наш індекс Гірша також 11, де маємо 235 публікацій і 323 цитувань (2019 р.: 32 і 5 – відповідно)».
Загалом, у Луцькому НТУ працює 5 спеціалізованих вчених рад з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук. У 2019 році у ЗВО захищено 10 дисертацій. На здобуття наукового ступеня доктора наук захищено 5 науковців, а також захищено 5 кандидатських дисертації. Також, за сприяння Луцького НТУ було опубліковано 33 монографії, 29 навчальних посібників та підручників, отримано 18 охоронних документів на винаходи і корисні моделі, оформлено та подано до Державного департаменту інтелектуальної власності України 21 заявку для отримання патентів на винаходи та корисні моделі, організовано та проведено 32 наукових та науково-технічних заходи. Крім того, університет видає 6 збірників наукових статей та 4 наукових журнали, що внесені до переліку наукових фахових видань України, яким присвоєно індекс ДОІ.
«У 2019 році Луцьким НТУ виконувались 4 держбюджетні тематики (загальний об’єм фінансування з видатків держбюджету 982,031 тис. грн.) та 154 госпдоговірні тематики (загальний об’єм фінансування – 2227, 389 тис. грн.). На одного науково-педагогічного працівника було зароблено більш ніж 5216 грн. за рахунок надання наукових послуг Луцьким НТУ, що дозволило отримати коефіцієнт використання бюджетних коштів 1,5. Ця тенденція, як і нарощування основних наукових показників, спостерігається протягом останніх п’яти років, що дозволило Луцькому НТУ отримати додаткове фінансування», - пояснює Сергій Шимчук.
Своєю чергою, проректор з НПР Оксана Ляшенко зауважує, що в Україні потрібно впроваджувати фінансові стимули для ЗВО і підвищувати якість надання освітніх послуг до рівня передових світових університетів.
«Ще з моменту приєднання до Болонського процесу, Україна стала на шлях розбудови університетської освіти світового рівня. Зрозуміло, що реалізація такого шляху можлива лише за умови, що функціонування вітчизняних університетів буде відповідати високим стандартам якості освітньої діяльності. Уряд України розуміє, що для реалізації такого сценарію потрібні фінансові стимули для тих ЗВО, котрі мають потенційні можливості для реалізації покладеної на них місії – надання освітніх послуг нової якості, саме такої, що відповідає світовому рівню», - каже Ляшенко.
Такий підхід, розповідає проректор, до стимулювання ефективних і спроможних до подальшого розвитку ЗВО в нових умовах, дасть змогу вирішити проблему розпорошення коштів між університетами та стимулювати здорову конкуренцію у сфері вищої освіти. Це, в кінцевому підсумку, призведе до загального підвищення якості освітнього процесу в Україні.
«Фактично, мова йде про запровадження нової для України системи фінансування вищої освіти (але не нової для світу і сфери бізнесу) — фінансування на основі ефективності (performance-based funding). У такій моделі йдеться про створення потужної фінансової мотивації для університетів щодо зміни стратегій поведінки, ставлення до якості освітнього процесу й ефективності наукової діяльності. Отже, правило конкурентної боротьби просте – найкращі і найефективніші отримують більше коштів на свій розвиток, інші – повинні слідувати їх прикладу. Нова модель фінансування змусить університети інвестувати в людей, які забезпечують відповідну якість наукової і освітньої діяльності», - запевняє Ляшенко.
Тож, які б дискусії нині не точилися навколо фінансування вищої освіти в Україні, їх учасники одностайні в одному: динамічний глобальний світ постійно кидає виклики застарілій системі фінансування вищої освіти України. Протистояти цим викликам і стати лідером у конкурентній боротьбі зможуть лише ті ЗВО, які спрямують зусилля на забезпечення високого рівня якості освіти і наукової діяльності. Саме цей курс підтримується державною політикою.
Шляхом швидкого реагування на виклики сучасності, завдяки командній роботі професіоналів та вмінню адаптовуватися до змін, Луцькому НТУ вдалося зайняти високі рейтингові позиції, серед ЗВО як на державному, так і на міжнародному рівні.
Резюмує ректор Луцького національного технічного університету, Заслужений працівник освіти України Петро Савчук:
«На сьогодні Луцький НТУ, за ефективністю освоєння державних коштів, дійсно знаходиться серед лідерів в Україні! Ми йшли до цього планомірно, особливо відчутні результати за останні три-чотири роки. Незважаючи на демографічний спад, наші правильні стратегічні кроки, зокрема, ліцензування понад 20 нових престижних освітніх спеціальностей, креативні профорієнтаційні заходи, орієнтація на мотивованого та достатньо підготовленого молодшого спеціаліста, вміла та самовіддана робота колективу під час вступних кампаній дозволили збільшити кількість студентів-бюджетників.
Нарощування потужностей будівельної та екологічної лабораторій, орієнтація на вирішення задач та проблем підприємств дали змогу в рази збільшити надходження від госпрозрахункових тематик. Такі досягнення як створення потужного середовища для підготовки грантових проектів, а також відповідні перемоги в конкурсних відборах забезпечили суттєвий приріст коштів міжнародної технічної допомоги.
Основними цеглинками в міцному фундаменті розбудови елітного ЗВО є: орієнтація на найкращі світові стандарти освіти; інноваційна наука; оптимальний штат працівників за видатками; академічна мобільність; різнопланова підтримка та мотивація студентського середовища; зміщення акцентів на практичну підготовку студентів, в рамках запровадження дуальної форми освіти.
А ще, Луцький НТУ – територія самовідданої праці, прагматизму, оптимізму та потужного колективного інтелекту. І найважливіше у цьому процесі, що переважно ми - команда однодумців! Тож, ми на правильному шляху і успіх нам гарантований!»
Ілона Карпюк та Олена Третяк, інформаційний відділ Луцького НТУ
