Перейти до основного вмісту

МУЗЕЙНІ ПОСИДЕНЬКИ З СИМВОЛІКОЮ

18 листопада у конференц-залі Волинського краєзнавчого музею відбувся другий захід із циклу «Музейні посиденьки» на тему: «Історія становлення національної символіки: герби і прапори України та Волинського краю». Відвідали захід і студенти груи БДН-32 на чолі з куратором Людмилою Талах, доцентом кафедри автомобільних доріг і аеродромів.

Головна мета заходу – отримання відвідувачами нових знань про основні геральдичні символи українців. Символи, про які йшла мова – це трипільські вужі, тризуб, плуг, святий воїн (від фракійського вершника, св. Георгія і до козака Мамая), хрест, лев. Докладно розглядали історію українського та волинського прапорів.

Старший науковий співробітник музею Сергій Лис провів екскурсію по мультимедійній виставці «Історія становлення національної символіки», під час якої було представлено понад 80 електронних зображень.


 

Учасники акції обговорювали проблеми затвердження Великого герба України. Свою думку висловив завідувач кафедри документознавста і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, професор Геннадій Бондаренко.

Завідувач кафедри документознавста і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,
професор Бондаренко Геннадій Васильович

На музейних посиденьках гості отримали цікаві відомості про Герб та Прапор Волині, про геральдичні символи Луцька: св. Миколая, панну, лицаря та В’їзну вежу Луцького замку.

Герб Волині

Прапор Волинської області

В щиті з заокругленою нижньою частиною у червоному полі білий (срібний) хрест. Хрест, широко вживаний у геральдиці, є символом життя, а також символ візує християнство та оборону віри Христової. Червона барва означає хоробрість, мужність, безстрашність, любов людини до свого Творця, готовність віддати життя за Бога і Батьківщину. Біла – чистоту і непорочність. Волинь мала свій герб у першій половині XIV ст., що підтверджено печатками на документах литовських князів ХІV–ХVІ ст. Хрест (звичайний рівнораменний та його модифікації) займає різні положення, що свідчить про зміну статусу Волині у відносинах з Великим князівством Литовським. Найдавніше кольорове зображення герба Волині збереглося в Арсенальному списку (Париж) геральдичної праці польського історика XV ст. Яна Длугоша. Ймовірно, герб Волині витворився з зображення на хоругві одного із Волинських князів, яке зафіксоване на цеглині XIII ст. з монастиря Апостолів у Володимирі (ХІІІ–ХVШст.). Належність Волині до складу Речі Посполитої, після 1569 р., у геральдиці була відзначена накладенням щитка з гербом Польщі на Волинський хрест. Такий варіант герба майже не вживався. Переважно використовувався герб без орла. В 1856 р. затверджений герб Волинської губернії – Білий (срібний) хрест у червоному полі. В період II Речі Посполитої (1921–1939) герб Волині вживався на емблемах державних установ та інституцій. В радянський період з певних ідеологічних міркувань не використовувався.

Прапор Волинської області являє собою полотнище розмірами (співвідношенням сторін) 5 до 7. В центрі на червоному (колір стиглої вишні) тлі рівнораменний хрест білого (срібного) кольору, що торкається кінцями країв прапора (т. зв. фіксований). У правому верхньому куті розміщено один із найдавніших варіантів історичних хрестів Волині XVXVIII ст. (т. зв. лапчастий).

Прапор козацький 1651 рік

Цікавою була думка науковця Сергія Лиса, що порівнюючи герб і прапор Волині можна припустити те, що козацтво зародилося на Волині, адже білий хрест і червоний колір полотнища є аналогом Волинської символіки.

Фото студентів групи БДН-32 на згадку
про «Музейні посиденьки» у Волинському краєзнавчому музеї

Актуальні теми, захоплюючі розповіді, жваві дискусії, запашний чай і смачні пиріжки – все це «Музейні посиденьки»! Студенти залишилися задоволені екскурсію по мультимедійній виставці «Історія становлення національної символіки», а з собою взяли приємні враження, нові знання та дух національної гордості і патріотизму.

Людмила Талах,
доцент кафедри автомобільних доріг та аеродромів

Фото: Л.Максимов