Ми знаємо, за що боремося і що захищаємо, - заступник голови Меджлісу у Луцькому НТУ
Аби зустрітися зі студентами, розповісти їм про кримських татар, життя на окупованій рідній землі, запевнити, що Крим назавжди залишиться серцем України до Луцького НТУ прибув заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Чийгоз Ахтем Зейтуллайович.
Ахтем Чийгоз як і більшість кримських татар, підтримав учасників Євромайдану та Революції Гідності. Нині він виступає на підтримку політв’язнів, зокрема українського режисера Олега Сенцова.
Після того, як Ахтем Чийгоз виступив одним із організаторів мітингу-протесту проти російської влади у Криму 26 лютого 2014 року, його було затримано представниками силових структур окупаційної влади. Політику інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень»), що передбачає позбавлення волі строком на 10 років. Як запобіжний захід було обрано утримання під вартою тривалістю три тижні.
Згодом, за непокору та критику окупації, Верховний суд анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. Однак, 25 жовтня він разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині й таки звільнені від відбування покарання.
Нині Ахтем Чийгоз реалізовує поїздки навчальними закладами, аби поспілкуватися із молоддю, поділитися думками кримських татар, які нині перебувають під тиском окупаційного режиму і донести, що Крим та Україна - єдина та неподільна земля.
Передусім привітав поважного гостя ректор Луцького НТУ Петро Савчук, зазначивши, що подібні зустрічі дуже важливі для молоді, адже саме авторитетні особистості для нашої країни показують гідний приклад в утвердженні сильної держави.
«Радий вітати у стінах нашого університету заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, людину, яка відома не лише в Україні, а й в цілому світі. Ми завжди запрошуємо людей, які є авторитетними у нашій країні для молоді, це люди, які утверджують державу, показують гідний приклад для наслідування. Нещодавно ми відзначали п’яту річницю анексії Криму, коли путінський режим почав агресію на території України. Втім кримськотатарський народ щосили бореться і захищає свої права та показує себе як частина України. Ми не можемо бути осторонь цього процесу, адже ми - одне ціле. Луцький НТУ давно має тісну взаємодію із кримськими татарами, більше 20 дітей закінчили наш університет. Понад 10 років ми тісно співпрацювали із Таврійським університетом і бачили, які там мотивовані студенти, наскільки вони прагнули показати автентичність свого народу, наскільки швидко вивчали українську мову і багатьом показували приклад. Тому наш університет буде підтримувати подібні ініціативи, аби ми були єдиною, дружньою, цивілізованою країною», - наголосив ректор.
Своєю чергою, Ахтем Чийгоз розпочав власний виступ. У повній тиші студенти слухали про реальність життя кримських татар на окупованому півострові, про те, як уже 5 років поспіль нездоланний народ продовжує боротися за свою свободу та надіятися на підтримку українців в об’єднанні та спільному здоланні ворога.
«П'ять років минуло відтоді, як була окупована частина України, окуповані наші громадяни. Їздити закладами освіти, спілкуватися із вами, одна з моїх ініціатив, адже 5 років минуло, а ми настільки стали іншими, сильними і все-одно, маємо загрозу, що все може змінитися знову. Що було 5 років тому? Тоді такі молоді хлопці на Майдані, як ви, не боючись куль, загибелі, боролися за свою Батьківщину, за свою країну та народ, прагнули бути вільними і незалежними, не «бидлом», не покірними, бо Україна ніколи такою не була. Її намагалися століттями підкорити, але це не вдавалося. Водночас у Криму кримські татари і нехай не багато, але українці, також хотіли бути разом і забезпечити майбутнє своїм дітям. 26 лютого ми змогли сепаратистам показати, як годиться, і не дати можливість прийняти політичні рішення, які б відторгнули Крим від України. Саме тому вони о 4 ранку, за допомогою військ захопили Крим і відкрили прохід для військових колон. Нині про це говорять, але часто подібні розмови зводяться до звинувачення самої України. Так, багато було помилок, але протистояти такій міці, такому чудовиську, що живе у крові, по всьому світу знищує мирне населення, у себе в країні в крові придушує своє населення, варто було усі 25 років. Цього не було, що би вам не казали, бо цей «брат» постійно втручався», - розповідає Чийгоз.
Крім того, спікер наголосив, що утиски кримських татар продовжуються на знак помсти за непокору, втім кримці готові боротися за рідну землю і захищати її попри усе.
«Я отримав 8 років в’язниці за те, що був одним із організаторів протесту. У той час ви усі, в основному у Західній Україні, відчуваючи загрозу, стали захищати владу у регіонах самі. Ми також це робили, тільки це була не наша влада, чужа, проросійська. Як виявилося, ще й проросійська армія, СБУ-шники, поліція, які відкрили двері. Народ цього не хотів. Тож цей міф «русского мира» уже не був в Криму таким сильним, яким хотіли його показати. Поки ми 25 років боролися за свої національні права, ми змінювали суспільство у Криму. Нам почали мститися за мирну боротьбу, за те, що Верховна Рада Криму не звернулася до Путіна із закликом врятувати та захистити. Через помсту, я 3 роки був у заручниках і дістав покарання у 8 років перебування у в’язниці. Але це боротьба і ті хлопці, які зараз сидять – це теж боротьба, і ті, що продовжують нині гинути – це теж боротьба. Ми повинні боротися за свою країну, за свій народ. Ми знаємо, за що боремося і що захищаємо. Терор, який здійснюється проти наших співвітчизників носить характер помсти за непокору. Уже минуло 5 років, а досі там триває супротив, регулярно виїжджають групи активістів в Україну, щоби підтримувати зв’язок, говорити вам усім, що ми є, що ми надіємося на вас, що без вас ми не осилимо цього ворога ні фізично, ні політично, ні морально», - додав Ахтем Чийгоз.
Потому політик пригадав, як до Криму приїздили студенти із Волині і їм показували справжнє, щире та колоритне життя кримських татар, аби враження про них ширилися серед українців і була впевненість у єдності двох культур, традицій та історій.
«Нині Крим ми не згадуємо як гарне місце відпочинку. Коли втрачаєш ногу, візьмеш милицю і все-одно будеш жити, а от коли серце розбивають… спробуй жити із цим, поки не усунеш причину. От Крим зараз став таким і Крим почав вірити вам, надіятися на вас. Я пригадав 2004 рік, коли був перший Майдан, дуже складні вибори і чимало людей приїздили в Київ. Я також з багатьма кримськими співвітчизниками знаходився у вирі цих подій і коли оголосили третій тур, до нас в Бахчисарай приїхали з Волині 30-40 студентів. Приїхали тому, що Київ не вірив сепаратистському, проросійському регіону у чистоту і демократичність виборів. Але коли студенти приїхали, то побачили нас справжніх. Три дні ми їздили районами, знайомили їх з нашою історією та культурою, селили у будинки кримських татар, аби вони більше дізналися про нас і розповіли усій Україні, які ми. Поверталися студенти під великими враженнями від цих трьох днів, бо ми дуже схожі ментально, наші культури дуже подібні, чимало спільних традицій і загалом, у нашій спільній історії багато славетних сторінок. Тільки це все було табу, бо сусід знищував Кримське ханство і незалежність України, бо з цим не могло існувати Російської імперії. Ми завжди відчували себе господарями своєї землі, навіть попри те, що 50 років ми були відсутні на ній».
Розповів Ахтем Чийгоз і про час перебування у в’язниці й власне про діалог з російським ГРУшником: «Якось під час бесіди ГРУшник з Москви, у камері, де я сидів, казав: «Це недодержава - Україна, якої ніколи не було. Ця хунта, в нас стріляє». А я відповів: «А чого ви хотіли? Ви зайшли у мій будинок, убили мою сім’ю і я повинен вас зустрічати хлібом та сіллю?!» Отак в Криму, коли тисячами йшли військові колони, десятки тисяч людей від Керчі до Сімферополя, від Сімферополя до Севастополя жінки, діти й старі стояли із плакатами в руках із написами трьома мовами: «Путін йди геть, ти нам не потрібен». 5 років минуло, а там люди досі чинять супротив, тому що вірять і знають, що без Криму Україна як самостійна й незалежна держава не відбудеться».
Водночас заступник голови Меджлісу наголосив, що впродовж п’яти важких років нарешті вдалося довести світовій спільноті про загрозу зі сторони Путіна і змусити світ заговорити про реальність дестабілізації.
Насамкінець спікер додав, що дівчата та хлопці в Криму не бояться утиску і готові боротися за рідну землю та за Україну до останнього: «Усі 25 років нас називали українцями, бо ми завжди боролися за Україну і своє майбутнє ми бачимо тільки з Україною. У мене 4 дітей і внуки у Криму. Мати, на жаль, поки я сидів у в’язниці, важко захворіла і я не зміг її поховати, але вона казала: «Я знаю, за що ти борешся». Вона померла, не побачивши мене, але мою маму ховав народ, тому я продовжував боротися у тюрмі. Коли Джамала перемогла на «Євробаченні», усі кричали «Слава Україні!». Хлопці, які щодня гинуть, борючись за наше майбутнє - це не видумані міфи, які Росія «впихує» своєму населенню, а реальні захисники Батьківщини. «Слава Україні!».
Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ
Більше фото за посиланням: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1208133656007349
