ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО АУДИТУ УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ ОБГОВОРИЛИ В СУМСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Підсумки гендерного аудиту українських ВНЗ
обговорили в Сумському державному університеті

29 жовтня в Сумському державному університеті відбулася підсумкова всеукраїнська науково-практична конференція за результатами проекту «Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах України», що фінансувався Фондом локальних ініціатив посольства Фінляндії в Україні. До проекту приєдналися 20 ВНЗ з 10 регіонів України, представники яких взяли участь у фінальній конференції.

Результати роботи зі здійсненню гендерного аудиту в Луцькому НТУ на підсумковій конференції у м. Суми представили завідувачка кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства Оксана Жук та керівниця центру гендерної освіти Ірина Сушик. 

До процедури проведення гендерного аудиту було залучено Центр гендерної освіти, лабораторію психодіагностики, що діють на базі кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства, заступників деканів з виховної роботи, кураторів груп, студентське самоврядування, відділ культури та мистецтв, активістів волонтерського руху. Аудитом було охоплено сім факультетів, навчально-науковий центр післядипломної освіти та 35 кафедр. Учасниками опитування стали 175 студентів (по 25 осіб на кожному із 7 факультетів) – з них 65 жінок та 110 чоловіків та 25 викладачів-співробітників різних факультетів. 

Гендерний аудит в університетах передбачав моніторинг студентсько-викладацького середовища та керівного складу на предмет співвідношення чоловіків і жінок, аналіз гендерних стереотипів шляхом проведення опитувань, просвітницьку роботу тощо.

Моніторинг керівного складу Луцького НТУ
та студентського-викладацького середовища виявив, що:

·        співвідношення чоловіків і жінок на керівних посадах в університеті побудовані за принципом паритету, що є швидше винятком для технічних ВНЗ;

·        загалом, гендерний розподіл викладацького складу на 35 кафедрах близький до паритету (398 осіб, з них чол. – 201 ос., жін. – 197 ос.), однак він різко контрастує із перевагою в бік чоловічої чи жіночої статі на рівні окремих кафедр та факультетів;

·        гендерна диспропорція з перевагою чоловічої статі характерна для п’яти факультетів, де співвідношення студентів-хлопців до студентів-дівчат виражене як 89% до 11% на МБФ, 87% до 13% на ФКНІТ, 84% до 16% на ТФ, 73% до 27% на ФЕПЕС та 68% до 32% на ФБД;

·        на двох факультетах економічних спеціальностей ситуація відмінна і складає або відносну гендерну рівність або незначну перевагу в бік жіночої статі. Так, на факультеті бізнесу навчається 56 % дівчат та 44 % хлопців, а факультет обліку та фінансів представлений 61 % дівчат та 39 % хлопців;

·        гендерна диспропорція поглиблюється на рівні окремо взятих груп, що доходить до крайньої асиметрії, представленої 1-2 особами однієї статі, що знаходяться в меншості до протилежної, враховуючи чисельність групи близько 25 осіб;

·        участь у науково-дослідній роботі (міжнародних, загальноукраїнських конкурсах та олімпіадах) беруть частіше дівчата;

·        аналіз відповідей респондентів показав, що більшість опитаних цікавляться гендерними проблемами та вважають їх важливими, майже 50 відсотків опитаних студентів висловили стереотипне бачення розподілу сімейних ролей, більше третини студентів (38%) погодились, що брак часу через сімейні обов’язки заважає жінці у досягненні кар’єри. Дуже малий відсоток студентства (3%) вважає, що ці ролі можна змінювати.

Досягнення

·        організація ефективної комунікації між керівництвом вузу та органами студентського самоврядування забезпечили принцип включеності всього колективу і різних структурних підрозділів до процедури гендерного аудиту та сприяли самонавчанню організації;

·        дослідницька та інформаційно-просвітницька робота в ході проведення гендерного аудиту стимулювали аналіз і обмін інформацією між обома статями та сприяли формуванню гендерного паритету відносин студентського-викладацького простору;

·        отриманий досвід у проведенні гендерного аудиту та його рекомендації в подальшому матимуть вплив на коригування політики вузу в плані його гендерної чутливості та соціальної відповідальності.

Рекомендації

·        формувати гендерний світогляд студентства, який би підняв рівень гендерної культури студентсько-викладацького простору і протидіяв будь-якій формі гендерного дискомфорту чи насильства;

·        включати обов’язкові тематичні блоки з гендерної проблематики в змістовні модулі соціогуманітарних дисциплін; наповнити навчальні плани магістрів курсами (окремими темами в рамках курсів), які б підвищували гендерну обізнаність студента;

·        деканатам, кураторам груп забезпечувати сприятливі умови для адаптації студентів першокурсників, що навчатимуться в гендерно асиметричних групах, періодично проводити співбесіди для діагностики соціально-психологічного та гендерно чутливого клімату в групах;

·        надавати преференції з боку керівництва вузу для молодих матерів-студенток, що поєднують навчання з сімейним життям (індивідуальний графік навчання тощо);

·        заохочувати представників студентського самоврядування брати участь у просвітницьких заходах на гендерну тематику, що формуватиме світогляд молоді, заснований на дотриманні рівних прав і можливостей обох статей у різних сферах життя;

·        включати в програми післядипломної освіти програми курсів з ліквідації правової неграмотності, з прав людини та гендерної рівності;

·        роботу відділу працевлаштування фокусувати на подолання гендерних та професійних стереотипів, враховувати гендерну складову при підборі вакансій, здійснювати гендерно пропорційний відбір студентських резюме для проходження стажування  в Україні та за кордоном а також за програмою «подвійний диплом».

Оксана Жук,
завідувачка кафедри ІППУ

Ірина Сушик,
керівниця центру гендерної освіти