СТУДЕНТАМ ФАКУЛЬТЕТУ БІЗНЕСУ
РОЗПОВІЛИ ПРО МАСШТАБИ ТА СПОСОБИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ ТОРГІВЛІ ЖИВИМ ТОВАРОМ
10 листопада 2015 року студенти першого та третього курсів факультету бізнесу разом із студентами факультету обліку та фінансів мали змогу дізнатися про особливий вид нелегальної підприємницької діяльності – торгівлю людьми. За розміром отримуваних прибутків ця сфера займає в світі третє місце після торгівлі наркотиками та зброєю. Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми в світі оцінюється в розмірі біля 10-12 млрд доларів США.
Досліджувана проблема вже давно вийшла за межі національних кордонів держав і поправу може вважатися глобальною. Боротьба з нею потребує зусиль усієї міжнародної спільноти. Так, 30 липня 2010 року Генеральна Асамблея ООН навіть прийняла резолюцію 64/293, якою визначила Глобальний план дій з боротьби торгівлею людьми.
Для подолання цього ганебного явища всередині країн задіяні не лише державні інституції, але й громадські організації (ГО). На теренах Волині однією з таких організацій виступає ГО «Волинські перспективи». Її очільник – Ніна Пахом’юк, люб’язно відгукнулася на запрошення деканату факультету бізнесу завітати на зустріч зі студентами.
ГО «Волинські перспективи» – це організація з досвідом роботи в сфері розбудови демократичного громадянського суспільства та вирішення соціальних проблем. Одними із визначальних напрямів роботи громадської структури є попередження домашнього насильства та запобігання й попередження торгівлі людьми і людськими органами. ГО «Волинські перспективи» мають довготривалу співпрацю з Міжнародною організацією з міграції, Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда Україна», місією ОБСЄ.
Ніна Володимирівна зазначила, що проблема торгівлі людьми (особливо жінками) нині стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна характеризується динамічною статистикою «імпорту» жінок і дівчат за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією. Явище торгівлі жінками, нині слід розглядати, як зовнішній виклик країні щодо знищення її національного генофонду. Попри те, що в Україні в 2011 року було прийнято закон про протидію торгівлі людьми, відповідно до якого розроблена комплексна цільова програма, жертв від торгівлі людьми не поменшало. Проблема полягає не лише в тому, що відсутній належний механізм відповідальності за виконання зазначеного закону (досить часто вітчизняні суди перекваліфіковують злочини в сфері торгівлі людьми), але й в тому, що суспільство в своїй більшості морально неспроможне визнати проблему.
Предметом торгівлі, як зазначила лектор, може бути будь-яка особа незалежно від статі та віку: чоловіки – з метою експлуатації в праці, діти – з метою використання у жебрацтві, жінки – для сексуального рабства, будь-які особи – для вилучення і трансплантації органів. Також Ніна Пахомюк виділила та охарактеризувала ознаки торгівлі людьми: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства. Рушійними силами торгівлі людьми є:гендерна нерівність, відсутність рівних можливостей,корупція і вразливість, що є результатом неадекватності судової та правоохоронної систем, невиконання державою функцій щодо захисту і забезпечення своїх громадян.
Для учасників зустрічі цікаво було переглянути короткометражні стрічки на зазначену тематику заходу, що розкривали причини виїзду за кордон українців, навчали про те, як не потрапити до рук торговців людьми. Наприкінці зустрічі лектор поділилася зі студентами корисною інформація про те, як діяти в ситуації, коли людина стає жертвою сфери торгівлі людьми та як себе від цього убезпечити.
Юрій Фесіна,
заступник декана факультету бізнесу
