У Луцькому НТУ офіційно відкрили магістратуру зі спеціальності «Агроінженерія»
У стінах Луцького національного технічного університету відбулося офіційне відкриття магістратури за спеціальністю 208 «Агроінженерія». З цієї нагоди до ЗВО завітали фахівці в аграрній галузі Волині, аби взяти участь у круглому столі «Магістр агроінженер – вимоги ринку праці».
Серед запрошених гостей директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко, Олександр Голій (Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту сільського господарства Західного Полісся), очільники закладів професійно-технічної освіти, а також засновники та керівники провідних підприємств області, зокрема Євген Дудка (ТМ «Вілія»), Валерій Діброва (ТзОВ «П’ятидні»), Іван Смітюх (ТзОВ «Ковельський хлібокомбінат»), Василь Харицький (ТзОВ «Захід-Агро-Техніка») та інші.
Передусім із вітальним словом виступив ректор Луцького НТУ Петро Савчук. Він зазначив, що уже з 1 вересня університет готовий прийняти на навчання майбутніх магістрів агроінженерів. До слова, для них передбачено 30 місць, 15 з яких – державні.
«Сьогодні ми відкриваємо магістратуру зі спеціальності «Агроінженерія», тобто це найвищий рівень підготовки фахівців на ринку освітніх послуг в аграрній галузі. Нині ми освоюємо цю нішу і нам вдалося зайняти своє місце на ринку освітніх послуг. Зокрема, у нас є підготовка за спеціальностями «Агрономія» та «Лісове господарство», тепер ми отримали кредит довіри від міністерства на відкриття магістратури за спеціальністю «Агроінженерія» і вже з 1 вересня 2019 року на бюджетній формі будемо готувати фахівців, де є симбіоз агронома і інженера. До цього ми навчали на магістратурі лише інженерів для сільського господарства. Нині у нас підросло потужне покоління своїх науковців і викладачів з високою кваліфікацією на рівні професорів, ми маємо пряму взаємодію з провідними підприємствами регіону, які працюють в аграрному секторі, є наукові інституції, такі як дослідна станція в Рокинях тощо. Тому я впевнений, що ми на правильному шляху», - зазначив Петро Савчук.
Ректор наголосив на важливості проведення подібних круглих столів та зустрічей із провідними аграріями краю, аби завдяки їхнім слушним порадам та експертній оцінці можна було вдало скоригувати навчальні плани та освітній процес для студентів.
Своєю чергою, завідувач кафедри аграрної інженерії Володимир Дідух додав, що найважливішим завданням у створенні правильного навчального плану для магістрів є зацікавлення їх у розвитку вітчизняної аграрної галузі та бажання залишатися працювати в Україні.
«Нам важливо почути думки науковців і практиків щодо того, що потрібно змінити у викладанні дисциплін, аби наші випускники стали конкурентними, оскільки українських фахівців аграрної сфери почали активно запрошувати закордонні працедавці. У зв’язку з тим, що ми відкрили спеціальність агроінженерія, нам потрібно чітко усвідомити, що потрібно змінити у навчальних планах та як вести підготовку, щоби наші випускники залишалися працювати в Україні. Ми даємо диплом інженера-механіка дослідника і як показав наш попередній досвід, не усі діти можуть бути дослідниками і працювати у науковій сфері, тому експериментуємо далі та вже орієнтуємо дітей, що одні з них можуть працювати на науково-дослідній основі, інші – у виробничій сфері», - зазначає Дідух.
Водночас Валерій Діброва наголосив на важливості надання студентам практичної підготовки, адже саме завдяки практиці вони зможуть орієнтуватися в техніці, налаштовувати її і в результаті стати фаховими працівниками із конкурентною заробітною платою: «З інженера можна зробити агронома, але зробити навпаки дуже важко… Дуже цікава спеціальність, бо все те, що ви збираєтеся тут готувати, ми втілили на практиці. В мене працюють більше десятка інженерів і агрономів і несуть вони абсолютно однакову відповідальність за агрономію на полі і роботу техніки. Вони знають, що і як ремонтувати, як налаштовувати. Більше треба звертати увагу на прикладні заняття, на практику. Ви не зможете закупити купу техніки і цього робити не варто, бо вона, сучасна і різнопланова, є у нас на підприємствах. Студентів треба навчати так, щоб вони знали, що будуть фаховими працівниками на тракторах, комбайнах і заробляти по 20-30 тисяч гривень на місяць. Це стабільна практика на нашому підприємстві і їхати за кордон працівникам не доводиться».
Натомість Юрій Горбенко додав, що випускники-агроінженери будуть більше спеціалізовані в сільському господарстві, що відповідає вимогам часу: «Я вважаю, що ви намагаєтеся йти в ногу із життям. Сьогодні ви презентуєте нову професію, яка свідчить про те, що інженерія править світом. Агроінженерія говорить про те, що випускники будуть більш спеціалізовані в сільському господарстві. Сьогоднішня техніка не просто інженерна, вона пов’язана із вищою математикою, тому після того, що вивчатимуть ваші студенти, вони будуть висококласними спеціалістами на сучасній техніці. Я вважаю, що спеціалісти, яких буде навчати ваш університет, обов’язково себе знайдуть. Для тих потужних підприємств, які використовують таку техніку, це будуть і інженери, і механіки, і спеціалісти. Звичайно, у вашій програмі буде інженерія з глибоким акцентом на агрономію, тому що вимоги часу говорять про те, що має бути застосування сучасних технологій».
Директор Поліської філії ННЦ «Інститут грунтознавтва та агрохімії ім.О.Н.Соколовського» Володимир Гаврилюк акцентував увагу на тому, що агроінженери стануть невід’ємними фахівцями у ґрунтознавстві, адже і ця галузь нині є актуальною, особливо на теренах Волині, і потребує спеціалістів: «Відкриття такої спеціальності на часі, бо грунти нашої області мають феномен, де на одному гектарі можуть бути 3-4 грунтові відміни. Точне землеробство використовується у сучасних технологіях вирощування, щоб зменшити наші витрати. У вас в програмі закладене зондування рослинної поверхні летальними апаратами, так само можна спостерігати за родючістю грунтів, але таких спеціалістів треба вчити. Нас змусить час повернутися на органічні добрива, але треба навчити агроінженера застосовувати цю технологію, стоворити відповідну машину тощо. Тому це все на часі».
Насамкінець усі присутні поділилися практичними порадами, пропозиціями та баченнями щодо того, яким чином краще скоригувати навчальні плани для майбутніх магістрів-агроінженерів, як їх зацікавити і головне, надати практичний досвід.
Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ
Більше фото за посиланням: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1190129484474433
